Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №243/4070/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/4070/26

Провадження № 3-зв/552/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026

31 серпня 2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі головуючого судді Любчик В.М., за участю секретаря судового засідання Степаненко А.О., розглянувши заяву про відвід судді Київського районного суду м. Полтави Воронкова Д.В. щодо розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 адвокат Мерінова Н.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП під час судового роззгляду справи заявила відвід судді Київського районного суду м. Полтави Воронкову Д.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 заяву про відвід судді призначено до розгляду судді Любчик В.М.

Заява мотивована тим, що під час судового засідання, яке відбулось 26.08.2026 о 13 год 00 хв в режимі відеоконференції, виникли обставини, які об`єктивно викликають сумніви у неупередженості судді Воронкова Д.В., оскільки він ще до завершення судового розгляду вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, називаючи його «порушником», що суперечить презумпції невинуватості, оскільки на даний час немає постанови суду, яка б набрала законної сили. Окрім того, суддя Воронков Д.В. відмовив у задоволенні клопотання захисника про відкладення судового розгяду для отримання доказів, попри те, що вона обґрунтувала необхідність такого відкладення.

На підставі викладеного, захисник – адвокат Мерінова Н.В. просила відвести суддю Воронкова Д.В. від розгляду справи № 243/4070/26.

В судове засідання захисник не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, попередньо подала додаткові пояснення, у яких просила розгляд заяви про відвід судді проводити без її участі та зазначила, що відповідну заяву підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити. Окрім того, доповнила, що 26.08.2026 після того, як вона заявила усну заяву про відвід, суддя Воронков Д.В. безпідставно встановив їй 2 години для подачі письмової заяви щодо його відводу.

Перевіривши доводи заяви про відвід, суддя приходить до наступного.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

КУпАП не містить норму, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, яка полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Також, статтею 81 КПК України передбачено право особи, якій заявлено відвід, висловити свою думку щодо заявленого відводу, якщо вона бажає дати пояснення. Відсутність особи, якій заявлено відвід, та її пояснень, не перешкоджає суду розглянути заяву про відвід.

Особа, якій заявлено відвід повідомлена про час та місце розгляду заяви, пояснення по справі не надавались.

Стаття 75 КПК України надає вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.

Так відповідно до частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відвід судді є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь у ньому.

Такі обставини визначені у статті 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов`язаний заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (частина друга статті 80 КПК України). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Доводи адвоката Мерінової Н.В., якими вона обґрунтовує необхідність відводу, не свідчать про упередженість головуючого судді та зводяться лише до незгоди з процесуальними діями та рішеннями суду при розгляді справи, що не є підставами для відводу, а є тими обставинами, які можуть бути оскарженні за наслідками розгляду справи до апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення.

Подана заява адвоката Мерінової Н.В. не містить посилань на обставини, які б у розумінні законодавчих приписів свідчили про упередженість судді.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Враховуючи викладене вище, заява про відвід судді Воронкова Д.В. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. 283 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви захисника – адвоката Мерінової Наталії Володимирівни, поданої в інтересах особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 про відвід судді Воронкова Д.В. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Любчик