Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №369/1811/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1811/24

Провадження № 2/369/1133/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого – судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Єлизавета Володимирівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , який до дня смерті проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 в належному йому будинку АДРЕСА_1 .

Позивач мав намір звернутися до нотаріуса у встановлений законодавством строк з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька , як спадкоємець першої черги , проте 24.02.2022 року був мобілізований до Збройних Сил України, тобто до закінчення 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З цього часу позивач безперервно знаходився на військовій службі у Збройних Силах України, брав участь у заходах , необхідних для забезпечення оборони України та має статус ветерана війни – учасника бойових дій.

Під час воєнного стану строк для прийняття спадщини зупинився , але не більше ніж на 4 місяці.

Наприкінці грудня 2023 року позивач зміг звернутися до нотаріуса та подав заяву до нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті його батька.

Постановою від 27.12.2023 року нотаріус відмовив позивачу у відкритті спадкової справи, оскільки позивач пропустив передбачений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому позивач дізнався, що ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину. Вважає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька виключно з поважних причин, які пов`язані з непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій – участь у складі Збройних Сил України у заходах, необхідних для забезпечення оборони України – безпосередньої участі у бойових діях, а тому просить суд визначити йому додатковий строк у три місяці з дня набранням рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_4 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Янченко А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2024 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 78 від 09.01.2025 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/1811/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою суду від 16.01.2025 року (суддя Янченко А.В.) справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засіданні.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшов до суду відзив, в якому вона заперечувала проти позову, з посиланням на те, що в своїй позовній заяві позивач не вказав коли дізнався про смерть батька та про наявність спадкової справи. В той же час активні дії щодо прийняття спадщини позивач почав вчиняти після спливу шестимісячного строку, звернувшись в грудні 2023 року з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, в той час, як строк для прийняття спадщини закінчився 06 травня 2022 року .

З 24.02.2022 року в Україні діє військовий стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємець ОСОБА_1 до 24.02.2022 року проживав в м.Києві, а з 24.02.2022 року та до закінчення 6-ти місячного строку проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 . Попри війну в Україні, на підконтрольній території, в тому числі і в м. Біла Церква з 24.02.2022 року продовжують діяти всі державні органи та інші органи, яким делеговані функції державних органів, в тому числі державні та приватні нотаріуси. Позивачем не наведено непереборних обставин , які перешкоджали б йому, як самостійно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за місцем її відкриття або через нотаріуса за місцем тимчасового перебування позивача, а тому просила суд позов залишити без задоволення.

Судом витребувано копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_4 , яка на вимогу суду надана приватним нотаріусом Тернюк Є.В.

В підготовчому засіданні представником позивача ОСОБА_5 – адвокатом Волковим С.А. подано клопотання про заміну відповідача, в якому посилається на те, з матеріалів спадкової справи стало відомо, що з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися дві особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В своїй заяві про прийняття спадщини ОСОБА_3 зазначала, що інших спадкоємців першої черги майна ОСОБА_4 немає. При цьому ОСОБА_3 , як бабуся позивача достеменно знала про позивача – свого онука та сина ОСОБА_4 .

Про прийняття спадщини ОСОБА_2 позивачу стало відомо після ознайомлення з матеріалами спадкової справи , під час підготовчого провадження в суді.

Крім того, із матеріалів спадкової справи позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 07.10.2022 року було отримано два свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 та на яку були видані свідоцтва складається із: житлового будинку у АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3222484501:01:005:0036, площею 0,1558 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

З відкритих джерел позивачу стало відомо, що власницею житлового будинку у АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3222484501:01:005:0036, площею 0,1558 га, яка розташована в АДРЕСА_1 на даний час є ОСОБА_2 . Підставою реєстрації права власності на вищевказану нерухомість є договір купівлі-продажу від 18.10.2022 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тернюк Є.В.

У серпні 2025 року позивачу стало відомо, що відповідачка ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому посилаючись на ст. 51 ЦПК України представник позивача просив суд замінити у цивільній справі неналежного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_2 , яка зверталася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та як власниця спадкового майна.

Ухвалою від 13.11.2025 року замінено у цивільній справі № 369/1811/24 неналежного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_2 (адреса с. Лісники, Обухівського (раніше Києво-Святошинський) району Київської області вул. Ватутіна 136-А). Витребувано у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Єлизавети Володимирівни (вул. Шевченка 44 офіс 208, м. Васильків, Обухівського району Київської області, 08601) належно завірену копію постанови нотаріуса від 27.12.2023 року про відмову у відкритті спадкової справи за заявою позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.

17.08.2026 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.

17.08.2026 року від представника відповідача надійшла заяви про розгляд справи за її відсутності, заперечила проти задоволення позову повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову, з посиланням на те, що позов заявлено не до належного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Третя особа в судове засідання не з`явилася про розгляд справи судом повідомлена належним чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи без її участі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який на час відкриття спадщини проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася із житлового будинку у АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3222484501:01:005:0036, площею 0,1558 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця) , до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування , неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Стаття 1261 ЦК України визначає першу чергу спадкоємців за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя , який його пережив , та батьки.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину , але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини.

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року. Так, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Тобто до загальних 6 місяців на прийняття спадщини додається ще 4 місяці, загалом 10 місяців (але у разі припинення або скасування воєнного стану строк для прийняття (відмови від) спадщини може бути меншим ніж 10 місяців.

31 січня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №676/47/21 (провадження №61-8014св22), якою надано оцінку пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - постанова КМУ №164).Так, Верховний Суд, надаючи оцінку п. 3 постанови КМУ №164, вважає, що вона суперечить статтям 1270, 1272 Цивільного кодексу України,

У строки визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 , мати спадкодавця , а також ОСОБА_2 , яка також вважає себе спадкоємицею померлого ОСОБА_4 , про що свідчить позовна заява , що була подана до Києво-Святошинського районного суду Київської області про встановлення факту проживання однієї сім`єю . Заявляючи позовні вимоги до ОСОБА_2 фактично позивач не оспорює ту обставину , що вона , як особа, що подала заяву про прийняття спадщини відноситься до кола спадкоємців померлого ОСОБА_4 .

Звертаючись до нотаріусів із заявами про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , а ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_2 не повідомили нотаріуса про наявність також спадкоємця першої черги ОСОБА_1 .

В грудні 2023 року позивач подав заяву до нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті батька, проте постановою від 27.12.2023 року нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивач пропустив передбачений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини.

07.10.2022 року ОСОБА_3 було отримано два свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 та на яку були видані свідоцтва складається із: житлового будинку у АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3222484501:01:005:0036, площею 0,1558 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Власником житлового будинку у АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3222484501:01:005:0036, площею 0,1558 га, яка розташована в АДРЕСА_1 на даний час є ОСОБА_2 . Підставою реєстрації права власності на вищевказану нерухомість є договір купівлі-продажу від 18.10.2022 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тернюк Є.В.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Аналогічні посилання містяться і в Постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18.

Як убачається з наданих суду доказів , відповідно до наказу № 26 від 24.02.2022 року позивача було мобілізовано до Збройних Сил України, тобто до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

В своїх запереченнях сторона відповідача посилалася на те, що військова частина в якій проходить службу позивач розташована в АДРЕСА_2 , а тому на думку відповідача, позивач мав можливість у строки визначені законом подати заяву про прийняття спадщини. Разом з тим суд враховує , що з 24.02.2022 року та орієнтовно до 2 квітня 2022 року в передмісті Києва тривали активні бойові дії, а громадський транспорт почав відновлювати свою роботу лише в травні 2022 року. Суд вважає, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька виключно з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними , істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій – участь у складі Збройних Сил України у заходах, необхідних для забезпечення оборони України – безпосередньої участі у бойових діях є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня набранням рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_4 .

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача шляхом стягнення в дохід держави судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Єлизавета Володимирівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) додатковий строк у три місяці з дня набранням рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи , якому повне рішення суду не було виконано у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено: 31.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко