Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №367/7813/26
Суддя: Шестопалова Я. В.
Справа № 367/7813/26
Провадження №3/367/1790/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Янковому І.Л.,
за участі особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Лукашенко М.П.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
12.06.2026 року о 21 год 45 хв в Київській обл., м Буча, вул. Яблунська 129, на перехресті нерівнозначних доріг – вул. Яблунська-Заводська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем TOYOTA AQUA д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі автомобілю I-VAN д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав, та пояснив, що він 12.06.2026 року дійсно керував автомобілем TOYOTA AQUA д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті рівнозначних доріг, вулиць Яблунська та Заводська в м. Буча Київської області. Так, він пояснив, що він зупинився перед виїздом на перехрестя перед дорожнім знаком «СТОП», після чого почав повільний рух вперед, та проїхавши 5-7 метрів побачив ліворуч від себе автобус I-VAN д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який не надав йому перевагу в русі, враховуючи, що це перехрестя рівнозначних доріг, оскільки жодних знаків пріоритету на даній ділянці дороги й на перехресті немає, крім знаку «СТОП», який встановлений був по вул. Заводська, з якої виїжджав ОСОБА_1 , та вимогу якого він виконав в повному обсязі, а саме: зупинив свій автомобіль та лише після цього почав рух. Також, він пояснив, що коли він побачив автобус, то натиснув на педаль газу, щоб автобус не вдарив його автомобіль в передню частину, оскільки він думав таким чином швидко проїхати перехрестя, щоб уникнути ДТП. Таким чином, вважав, що ДТП сталася з вини водія I-VAN д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , у зв`язку із чим просив закрити справу, а саме через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, а отже і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, захисник зауважив, що в матеріалах справи відсутня інформація, яким чином, працівники поліції визначили другорядність дороги по якій рухався ОСОБА_1 , оскільки на даному перехресті відсутні будь-які дорожні знаки, які б вказували на пріоритетність руху транспортних засобів.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що він 12.06.2026 після останнього кругу маршруту № 420 «Ірпінь-Київ», їхав до гаражу, по головній дорозі на вул. Яблунська в м. Буча, та коли доїхав до перехрестя, то в цей момент з дороги, що була праворуч від нього, з вул. Заводська, на великій швидкості виїхав автомобіль TOYOTA AQUA д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 .. Так, потерпілий зазначив, що він рухався зі швидкістю 40 км/год, та побачив автомобіль TOYOTA AQUA д.н.з. НОМЕР_1 лише за 5 метрів, оскільки останній з`явився на дорозі несподівано та швидко, то уникнути зіткнення було неможливо. Також, потерпілий зазначив, що водій автомобіля TOYOTA AQUA д.н.з. НОМЕР_1 , не намагався гальмувати при виїзді з повороту на головну дорогу, оскільки ОСОБА_1 їхав з великою швидкістю. Крім того, потерпілий зазначив, що на тій ділянці дороги наявні знаки пріоритету, а саме на вул. Яблунській після кругового перехрестя, встановлено знак «Головна дорога» та знак обмеження швидкості в 40 км/год, також на даній дорозі встановлені знаки «Пішохідний перехід». Так, потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що дана ДТП сталась з вини водія TOYOTA AQUA д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , оскільки останній виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг та не надав перевагу в русі автобусу, який рухався по головній дорозі.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію захисника, пояснення потерпілого, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.
Статтею 124 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691487 від 12.06.2026, схема місця ДТП, яка сталася 12.06.2026, письмові пояснення потерпілого та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, фото з місця ДТП, які були надані як працівниками поліції, так і ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 р., п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Беручи до уваги наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, враховуючи пояснення учасників ДТП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до п. 1.3-1.5 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Також, діючими Правилами дорожнього руху визначено, що:
головна дорога - дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 і 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної;
дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);
перевага - право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху;
перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Пунктом 16.1 ПДР встановлено, що регульованим перехрестям є перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють.
Так, в протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив п. 16.11 ПДР України.
Відповідно до п. 16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 рухався по вул. Заводська в м. Буча та виїжджав на вул. Яблунська в м. Буча. Так, на вул. Заводська по якій рухався ОСОБА_1 встановлено дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Як встановлено ПДР, дорожній знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» є знаком пріоритету та він забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Таким чином, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 рухався по другорядній дорозі, а отже виїжджав на перехрестя нерівнозначних доріг, а саме на головну дорогу по вул. Яблунська по якій рухався автобус I-VAN д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_2 ..
Крім того, зі слів потерпілого, вбачається, що на вул. Яблунська в м. Буча, встановлено знак «Головна дорога» в її початку, після перехрестя з круговим рухом.
Так, знак 2.3 «Головна дорога» визначає, що надається право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Знаком 2.4 «Кінець головної дороги» скасовується право першочергового проїзду нерегульованих перехресть.
Як встановлено в судовому засідання, на перехресті вулиць Заводська та Яблунська відсутній дорожній знак «Кінець головної дороги».
Таким чином, водій автобуса ОСОБА_2 вірно вважав, що рухається по головній дорозі та розраховував на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують вимоги ПДР України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що усі наявні та досліджені судом докази спростовують доводи захисту та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 16.11 ПДР України.
У зв`язку з чим, враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку, що йому необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 124, 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 38, 40-1, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з дня вручення такої постанови апеляційної скарги.
Суддя: Я.В. Шестопалова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua