Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №363/5499/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"31" серпня 2026 р. Справа № 363/5499/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

17 липня 2026 року приблизно о 08 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лексикою та погрожував в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди її психічному здоров`ю. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом із матеріалами справи до суду надійшла його письмова заява, відповідно до якої він вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнав.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не належить до категорії справ, у яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу здійснюється уповноваженими органами та посадовими особами виключно в межах їх компетенції та відповідно до вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, запобігання їх вчиненню та виховання громадян у дусі додержання законів.

Згідно зі ст. ст. 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, передбаченого ч. 1 цієї статті, якщо такі дії вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає в умисному вчиненні діянь фізичного, психологічного або економічного характеру, у тому числі застосуванні фізичного насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрозах, образах чи інших діях, які завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство — це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання між членами сім`ї або іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю.

Психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження, залякування та інші дії, які можуть спричинити емоційну нестабільність, страх за власну безпеку або завдати шкоди психічному здоров`ю особи.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №971573 від 17.07.2026 року; рапортом працівника поліції щодо прийняття заяви та проведення перевірки за повідомленнями про факт домашнього насильства; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.07.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які підтверджують обставини, викладені у протоколі; заявою ОСОБА_1 про визнання вини; характеристикою начальника сектору ЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо ОСОБА_1 ; довідкою начальника сектору ЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався; копіями паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 .

Оцінивши досліджені докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 виразилися у застосуванні психологічного насильства, а саме: виражався нецензурною лексикою та погрожував в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

Такі дії містять ознаки фізичного та психологічного домашнього насильства, а тому утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому адміністративного правопорушення.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь вини особи, дані про особу правопорушника, а також відсутність відомостей про притягнення його протягом року до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статті.

Враховуючи викладене, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши письмові матеріали справи, надані уповноваженим правоохоронним органом, які були зібрані та належним чином задокументовані органом Національної поліції, суд дійшов висновку, що зазначені докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, відсутність у справі відомостей про притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності за таке саме правопорушення, суддя вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник