Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №362/8557/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8557/25

Провадження № 2/362/1366/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

До суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Краснящих Б.М. надійшла позовна заява, в якій він просить змінити розмір стягнення аліментів згідно рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2024 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 в розмірі частки всіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитини повноліття.

Вказуючи на те, від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають одну спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.03.2024 року рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Дитина проживає разом з позивачем за місцем її реєстрації та проживання, та перебуває на утриманні позивача.

Згідно рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2024 року по цивільній справі № 362/6184/23 (провадження N? 2/362/513/24) за позовною заявою з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 4000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви до суду - 29.09.2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

3 часу винесення судом рішення про стягнення аліментів матеріальний стан відповідача змінився, він проходить військову службу в Збройних Силах України, так як був призваний по мобілізації і отримує щомісячне грошове забезпечення, а тому позивач вважає, що відповідач здатен сплачувати аліменти на дитину у частці від його доходу, а не у твердій грошовій сумі.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч.1 ст. 274 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження. У задоволенні клопотання про витребування доказів, відмовлено (а.с.18-20).

ОСОБА_1 та її представник, адвокат Краснящих Б.М., клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не направляли, як і клопотань із процесуальних питань про потворне витребування доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

ОСОБА_2 , належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за місцем реєстрації, однак конверт повернувся з відміткою працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 25, 30, 31), за допомогою смс повідомлення, правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Довідка поштового відділення з відміткою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за даною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Такої правової позиції дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, провадження №51-185св23

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що згідно позовної заяви сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2024 року (справа №362/6183/23).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.05.2015 року (а.с. 4).

Згідно рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2024 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви 29.09.2023 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8).

З відповіді Центрального управління персоналом штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України суду стало відомо, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 25.04.2026 року призваний до військової частини НОМЕР_2 11.08.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ані Позивачем, ані Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження їхнього матеріального стану (документів про розмір доходів або про їх відсутність) за період з 25.03.2024 року (дати набрання законної сили рішення суду про стягнення з Відповідача на користь Позивача аліментів на утримання дитини) до моменту звернення до суду із даним позовом.

Клопотань про витребування доказів з Пенсійного фонду України, Головного управління ДПС у Київській області від позивача до суду не надходило.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та оцінка суду.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.91 та набула чинності для України 27.09.91, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст стст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові ВСУ від 5.02.2014 №6-143цс13. і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та не оспорювалося сторонами по справі, Позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, встановлених рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2024 року по справі №362/6184/23 аліментів в твердій грошовій сумі 4000,00 грн. на частку всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитини повноліття.

Позивач у позовній заяві зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Вважає, що на даний час розмір аліментів на утримання дочки, який визначений рішенням суду, є недостатнім в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину. Позивач вважає, що оскільки відповідач є військовослужбовцем, тому він має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/4 від його доходів та вважає за доцільне змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених до стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу відповідача.

Виходячи з положень ст. 181, 192 СК України при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Як на підставу зміни способу стягнення аліментів, представник позивачки просить врахувати матеріальний стан відповідача з посиланням на те, що він проходить службу в лавах Збройних Сил України та отримує постійних дохід.

При цьому, сторонами по справі не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у Відповідача заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з цим, ані Позивачем, ані Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження їхнього матеріального стану (документів про розмір доходів або про їх відсутність) за період з 08.03.2024 року (дати набрання законної сили рішення суду про стягнення аліментів) до моменту звернення до суду із даним позовом.

Водночас, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, що позбавляє її можливості також приймати участь у матеріальному забезпеченні дитини. Окрім того, позивачем також не надано доказів, які підтверджують можливість відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж встановлено в рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2024, не надано доказів, щоб давали суду підстави змінити розмір та спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на заробітку (доходу) платника аліментів.

Відтак у даній справі суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини справи щодо наявності підстав для зміни способу стягнення з Відповідача аліментів, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України, зокрема, щодо фінансового стану платника аліментів та його зміни, а також фінансового стану дитини, який невід`ємно пов`язаний із фінансовим станом Позивача.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 180 - 185, 191, 192 СК України, статтями 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 31.08.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко