Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №361/10354/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/3822/25, cправа № 361/10354/25

04.08.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» серпня 2026 року

Місто Бровари Броварського району Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань – Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів за минулий час,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі – 25 000 грн. 00 коп. з розрахунку за один календарний місяць з моменту звернення до суду з цим позовом; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на свою користь аліменти (заборгованість за аліментами) за минулий час на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі – 1 048 119 грн. 59 коп.

В обґрунтування вимог зазначається, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від спільного подружнього життя у них народилася дочка, ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня

2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19 вересня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 611.

Спільна дочка сторін проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні. Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має проблеми зі здоров`ям, потребує особливої уваги та догляду, обов`язкового відпочину та медикаментозної та терапевтичної підтримки. За період з 01 січня 2025 року по 01 вересня 2025 року витрати на дитину склали 400 480 грн. 50 коп., 50 % витрат складає 200 240 грн. 25 коп., з розрахунку на один місяць розмір витрат становить 25 030 грн. 03 коп. На утримання дитини батько на нерегулярній основі надавав кошти у розмірі – 3 500 грн. -5 000 грн. щомісячно. Відповідач працездатний за віком та станом здоров`я, у власності має численну кількість квартир, нежитлових приміщень та автомобілів.

Крім того, позивач вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти за минулий період, починаючи з січня 2017 року по серпень 2025 року, включно, у середньому розрахунку 10 078 грн. 07 коп. За 104 місяці розмір аліментів становить 1 048 119 грн. 28 коп. З підстав стягнення аліментів позивач звернулася до суду.

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

04 листопада 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

07 січня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив.

21 квітня 2026 року до суду надійшли заперечення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Біліченко В.В. позовні вимоги про стягнення аліментів визнали частково у розмірі – 10 000 грн. 00 коп., заперечили проти стягнення аліментів за минулий час.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада

1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ(78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому батьки несуть спільний обов`язок по утриманню дитини.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі перебували у шлюбі, зареєстрованому 19 вересня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 611.

Від спільного подружнього життя у них народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня

2017 року, постановленим у справі № 361/2652/17, що набрало законної сили 19 вересня 2017 року, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19 вересня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 611.

З довідки №568 від 15 серпня 2025 року, виданої Броварським ліцеєм № 4 імені С.І.Олійника Броварської міської ради Броварського району Київської області, вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчається в 9-Б класі Броварського ліцею № 4.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 18 серпня 2025 року ОСОБА_3 , 2010 року народження, знаходиться на вихованні та повному матеріальному забезпеченні матері ОСОБА_1 , 1976 року народження.

Згідно з консультативними заключеннями лікаря-психіатра від 26 січня 2025 року та від 13 березня 2025 року ОСОБА_3 , 2010 року народження, встановлений діагноз тривожний розлад, пов`язаний з розлукою та межовий розлад особистості.

На підтвердження необхідності визначення заявленого розміру аліментів, позивачем надано до суду розрахунок заборгованості по утримання дитини ОСОБА_3 за період з

01 січня 2025 року по серпень 2025 року з урахуванням інфляційних втрат, а також розрахунок заборгованості по аліментах за минулий період з 2017 по 2025 роки з урахуванням інфляційних втрат. Так, зокрема до витрат на дитину позивачем включено туристичні поїздки по Україні та до країн Європи, оплата послуг репетитора, подарунки друзям на день народження, утримання собаки, інші витрати по утриманню побуту (транспорт, інтернет, поточні ремонти). Крім того, до матеріалів справи додано акти виконаних робіт лікарів стоматологів та численні квитанції щодо надання медичних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є пенсіонером за віком, про що свідчить копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) у 2025 році у ОСОБА_2 відсутній дохід.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 440596729 від 22 серпня 2025 року ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , є власником

14 об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень).

Відповідно до інформації, наданої Територіальним сервісним центром № 3243 від

08 серпня 2025 року за ОСОБА_2 зареєстровані 4 транспортні засоби (автомобілі).

З огляду на викладені обставини, суд дійшов наступного висновку. Відповідач як батько зобов`язаний матеріально утримувати свою дитину, донька сторін проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні, а відповідач матеріальну допомогу надає нерегулярно, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не було досягнутою. Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитини у твердій грошовій сумі. Відповідач непрацездатний за віком, є пенсіонером. Наявність у його власності нерухомого та рухомого не є безумовною підставою для стягнення аліментів у явно завищеному розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для дітей віком від 6 до 18 років прожитковий мінімум на місяць становить 3 512 грн. 00 коп.

При винесенні даного рішення судом враховується, що за рахунок аліментів покриваються базові витрати на дитину (харчування, одяг, взуття). Отже, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, а тому, вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягатиме стягненню з платника аліментів, суд має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання. При розгляді даної справи по суті позивач не обґрунтувала, чому саме такий розмір аліментів має бути присуджений. При цьому до розрахунку витрат на дитину, який вона надала до суду, включено додаткові витрати, зокрема на лікування, туристичні подорожі, оздоровлення та реабілітацію. Вказані витрати не є базовими, відносяться до додаткових витрат порядок стягнення яких визначений статтею 185 СК України. Додані до матеріалів справи докази не містять жодного обґрунтування розміру аліментів, заявленого до стягнення позивачем, як і не містять будь- яких даних, що обґрунтовують розмір витрат, які позивач щомісячно несе на утримання дитини, та які ще необхідно нести, виходячи із дійсних потреб дитини для забезпечення її гармонійного розвитку.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, з`ясувавши та проаналізувавши вказані обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення даного позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі – 10 000 грн. 00 коп. Вказаний розмір аліментів становить майже три розміри прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо вимоги про стягнення аліментів за минулий час.

Згідно з частиною першою статті 191 СК України, аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до частини другої статті 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Тлумачення частини другої статті 191 СК України, свідчить про те, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів за минулий час позивач має довести наступні обставини: - вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача протягом періоду, за який позивач просить стягнути аліменти; - неможливість одержання аліментів у зв`язку з ухиленням відповідача у цей період від їх сплати.

Ухилення від сплати аліментів - це винна протиправна поведінка, тобто, свідоме невиконання своїх обов`язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто із вимогою про сплату коштів необхідних для утримання дитини.

Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.

Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. На що неодноразово звертав увагу й Верховий Суд, зокрема, в постановах від 19 грудня 2019 у справі № 635/6268/18; від 27 січня 2020 року у справі № 672/198/19; від 29 січня 2020 року у справі № 756/14483/18.

Постановою Верховного Суду від 18 травня 2020 року (справа № 215/5867/17) сформовано правову позицію, про те, що частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 235/101/21.

За загальним правилом, визначеним СК України та судовою практикою, вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягнення аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.

Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів за вказаний період, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що обов`язок доказування у даній категорії справ покладено саме на позивача, отже, саме позивач має довести не лише факт направлення офіційних звернень, а факт умисного ухилення від виконання обов`язку по утриманню дітей після отримання відповідного звернення. Тобто, позивач має не лише підтвердити факт надіслання офіційного звернення про необхідність виконати обов`язок по утриманню дітей, а й факт отримання або відмову в отриманні такого звернення, що підтверджуватиме ухилення особи від виконання обов`язку.

Відповідно до частини 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що вона у спірний період офіційно зверталася до відповідача з вимогою щодо одержання аліментів, а останній ухилялася від їх сплати та виконання свого обов`язку з утримання дитини, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення аліментів за минулий час.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позивачем до суду позову, а саме з 02 вересня 2025 року.

Згідно із статтею 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі – 1 331 грн. 20 коп., оскільки позивач при подачі позову звільнена від його сплати.

Керуючись статтями 141, 263-265, 430 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

у твердій грошовій сумі у розмірі – 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення цією дитиною повноліття.

В іншій частині позову – відмовити.

Аліменти на дитину підлягають стягненню починаючи з – 02 вересня 2025 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину за один місяць підлягає негайному виконанню.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі - 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Сторони у справі:

позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 );

відповідач – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин