Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №380/17805/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокуСправа № 380/17805/25 пров. № А/857/17999/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

при секретарі судового засідання – Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2026 року (далі – Рішення суду).

11 червня 2026 року за результатами апеляційного перегляду Рішення суду, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду (далі - Постанова суду) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду скасовано та ухвалено постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУНП) «Про порушення службової дисципліни та застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП у Львівській області» від 14.08.2025 №3564 (далі - Наказ №3564) в частині застосування до заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №1 Золочівського районного відділу поліції ГУНП (далі - Посада) підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП «Про особовий склад» від 15.09.2025 №628 о/с (далі - Наказ №628 о/с). Поновлено ОСОБА_1 на Посаді з 16.09.2025.

Разом з тим, апеляційним судом не вирішено питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача, як одну із вимог яка була заявлена.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про необхідність стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Постановою суду встановлено, зокрема, що пунктом 1 Наказу № 3564 до Посада позивача за грубе порушення службової дисципліни, зокрема, недотримання відповідних норм законодавства, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» - далі Дисциплінарний статут) застосовано до Посада підполковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

Наказом № 628 о/с звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) підполковника поліції ОСОБА_1 , Посада, з 15.09.2025.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з частиною другою цієї ж статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до абзаців 4, 5 пункту 2 Порядку № 100, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з абзацом 6 пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи наведені норми Порядку № 100, для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за основу слід брати останні два місяці саме роботи, тобто місяці, фактично відпрацьовані працівником.

З матеріалів справи встановлено, що позивач з 12.05.2025 по 13.09.2025 безперервно перебував на лікарняному, був звільнений з 15.09.2025 та поновлений апеляційним судом з 16.09.2025.

Абзацом перший пункту 3 розділу III «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260) визначено, що поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, зберігається виплата грошового забезпечення, яке вони отримували на день, що передував звільненню від виконання службових обов`язків, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.

Отже, за загальним правилом середня заробітна плата для цілей розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац 4 пункту 2 Порядку № 100), однак якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, а якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку (абзац 8 пункту 2 Порядку № 100).

З наведеного слідує, що для визначення періоду, який має бути врахований при обчисленні середньої заробітної плати для цілей розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначальним є те, чи мав працівник у відповідному періоді відпрацьовані робочі дні, які були оплачені йому роботодавцем.

При цьому положення абзацу 7 пункту 2 Порядку № 100, які застосовуються у взаємозв`язку з іншими абзацами цього пункту, не змінюють періоду, визначеного абзацом 4 пункту 2 Порядку № 100, а виключають з розрахункового періоду час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Здійснюючи розрахунок середнього заробітку (грошового забезпечення) позивача апеляційний суд не може взяти до уваги нараховане грошове забезпечення позивача за липень-серпень 2025 року, оскільки в цей період позивач не працював, під час якого за ним зберігалося грошове забезпечення частково (за серпень не нараховано щомісячну премію у відповідному розмірі), яку він зазвичай отримував, фактично виконуючи свої службові обов`язки.

Відтак, апеляційний суд бере до обрахунку грошове забезпечення нараховане позивачу за травень-червень 2025 року по 35830,95 грн, оскільки в травні (по 11.05.2025 включно) позивач працював та в ці місяці за ним зберігалося грошове забезпечення повністю, у звичайному розмірі.

У постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 541/3201/22 Верховний Суд виходив з того, що розрахунковим періодом є два календарні місяці, а не два повністю відпрацьовані місяці. Якщо у цих місяцях працівник працював лише частину часу (через лікарняний, відпустку тощо), середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані дні, а не шляхом заміни цих місяців іншими.

У постанові від 24 жовтня 2024 року у справі №640/25187/19 Верховний Суд підтвердив, що в усіх випадках збереження середнього заробітку застосовується правило пункту 2 Порядку № 100: беруться останні два календарні місяці, а для працівників, які працювали менше двох місяців - фактично відпрацьований час.

У постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 756/9295/22 Верховний Суд зазначив, що якщо протягом двох останніх календарних місяців працівник не працював, слід брати попередні два місяці роботи. Також підтверджено, що час, коли працівник не працював і заробіток не зберігався або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

За правилами пункту 6 розділу ІІІ Порядку №260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Отже, зі змісту норм Порядку №260, який є спеціальним для вирішення цих спірних правовідносин установлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Такі правові висновки зроблені в постановах Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 756/9295/22, 15 квітня 2025 року у справі № 140/8778/23, 18 березня 2026 року у справі № 420/4617/19 та 5 серпня 2026 року у справі № 760/9123/24.

Зі змісту наявної в матеріалах справи довідки ГУНП від 18.08.2026 №295225-2026 загальна сума нарахованого позивачу доходу за період травень-червень 2025 року становить 71661,90 грн, відтак розмір середньоденного грошового забезпечення становить 1174,78 грн, враховуючи 61 календарний день.

Кількість робочих днів вимушеного прогулу позивача в період з 16.09.2025 по 11.06.2026 складає 269 календарні дні.

Таким чином, стягненню з ГУНП на користь позивача належить грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за наведений період в сумі 316015,82 грн (1174,78 грн х 269 календарні дні) з урахуванням податків і зборів.

Також встановлено, що наказом ГУНП від 15.06.2026 №115 о/с-д «Про скасування наказу» скасовано пункт 1 Наказу № 3564.

Наказом ГУНП від 16.07.2026 №427 о/с «Про особовий склад» звільнено позивача відповідно до Закону зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 за станом здоров`я (через хворобу).

16.07.2026 позивачу видано грошовий атестат №32/78, а 20.07.2026 довідку №118/78 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Грошовий атестат та Довідка)

При цьому, за твердженням позивача, не включено до вищевказаних Грошового атестату і Довідки сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які мали бути стягнені судом і виплачені позивачу.

12.08.2026 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, а саме вважає наявними підстави для того, щоб суд у даній справі в порядку, передбаченому статтею 252 КАС, вирішивши питання про стягнення з ГУНП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, одночасно визначив спосіб виконання судового рішення, а саме:

Визнати протиправною бездіяльність ГУНП щодо невключення ОСОБА_1 до Грошового атестату та Довідки сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.09.2025 по 15.06.2026 у розмірі 396 698,95 грн;

Зобов`язати ГУНП виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлений грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виданих ОСОБА_1 , з обов`язковим включенням до них суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.09.2025 по 15.06.2026 у розмірі 396 698,95 грн з розбивкою по складових грошового забезпечення за період з вересня 2025 року по червень 2026 року включно.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 252 КАС, на яку покликається позивач, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Як наведено вище, скасувавши Рішення суду, апеляційним судом Постановою суду позов задоволено, визнано протиправними та скасував накази відповідача та поновлено позивача на Посаді з 16.09.2025, однак не вирішено питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача, як одну із вимог яка була заявлена. Тобто, щодо цієї позовної вимоги не ухвалено рішення та й не вирішено питання про право на такі виплати. При цьому, способом виконання судового рішення в частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є стягнення з відповідача на користь позивача такого заробітку.

Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового судового рішення в порядку пункту 2 частини першої статті 252 КАС.

Якщо після ухвалення цієї додаткової постанови і виплати відповідних сум грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відповідач не внесе відповідні зміни до Грошового атестату і Довідки чи не видасть нові, то позивач буде мати право належним чином захищати свої права та інтереси у встановленому законом порядку.

Відтак, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

Водночас, зважаючи на наведені розрахунки та встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ГУНП на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2025 по 11.06.2026 у розмірі 316 015,82 грн з урахуванням податків і зборів.

Керуючись статтями 252, 321, 325, 328 КАС,

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ: 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 316015,82 (триста шістнадцять тисяч п`ятнадцять) гривень 82 копійки, без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Cуддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 28.08.2026.