Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №447/1363/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №447/1363/26

Суддя: Мандзій Олексій Петрович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 447/1363/26 пров. № А/857/32121/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Мандзія О.П.,

Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А.,

від відповідача Цьорох Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 травня 2026 року у справі № 447/1363/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -

суддя в 1-й інстанції Головатий А.П.,

дата ухвалення рішення 28.05.2026,

місце ухвалення рішення м. Миколаїв,

дата складання повного тексту судового рішення 28.05.2026,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – апелянт, позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №706/26 від 19.02.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову №706/26 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої на позивача накладено штраф. 06.04.2026 позивачу стало відомо про прийняту постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80672420. У витязі з додатку «Резерв+» міститься інформація про порушення правил військового обліку. Причиною звернення до Нацполіції зазначено: «не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Згідно із застосунком «Резерв+» позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , присвоєно номер в реєстрі Оберіг 010620229340647700004. ОСОБА_1 жодних повісток для явки в ТЦК та СП не отримував, відтак неможливо стверджувати про те, що позивач не з`явився за викликом, оскільки йому було не відомо про необхідність такої явки.

Державним виконавцем Чорною М.І. було надано для ознайомлення копію заяви про відкриття виконавчого провадження №4042 від 14.03.2026, яка попередньо була скерована на ім`я начальника Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ. Текст заяви містить клопотання прийняти до виконання вищезазначену постанову про стягнення з ОСОБА_1 на користь Стрийської міської ТГ Львівської області штраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період у розмірі 34 000,00 грн. У якості додатків скеровано оригінал постанови №706/26 від 19.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Оскільки позивачу стало відомо про наявність постанови про адміністративне правопорушення лише 06.04.2026 із заяви про відкриття виконавчого провадження, відтак строк на оскарження не пропущений.

В інтересах позивача його представником адвокатом Цімурою Я.В. на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 було скеровано адвокатський запит. 14.04.2026 надійшла відповідь, згідно з якою скеровано документи, які, на думку відповідача, стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У якості додатків було скеровано повістку №6334825 разом із копією конверта, описом вкладення та накладною з Укрпошти. Згідно з інформацією, що міститься на сайті «Укрпошта» відповідно до трекінгового номеру №8240000360708, 03.02.2026 відправлення було повернуто та вручено за довіреністю відповідачу. Відповідачем додатково надано копію повідомлення №504/26 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за вих. №1925 від 06.02.2026. Відповідно трекінгового номеру №8240000374776 на сайті «Укрпошта» міститься ідентична інформація про повернення відповідачу. Додатково відповідачем було скеровано копію постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 19.02.2026. Згідно з трекінговим номером №R067105669388 міститься інформація про чергове повернення поштового відправлення відповідачу 12.03.2026. Представник позивача посилається на те, що позивач не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оскільки спірна постанова є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки суперечить дійсним обставинам справи, прийнята з порушенням норм законодавства України та без належних на те правових підстав, звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 16.06.2026 у справі №447/1363/26 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити ряд обставин: - факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; - факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; - наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці; - факт відповідності постанови вимогам законодавства та дотримання відповідної процедури, - наявність складу адміністративного правопорушення.

Неможливо довести чи було дотримано процедуру вручення повістки, адже із наданої скан-копії неможливо встановити чи є наявна позначка «адресат відсутній за зазначеною адресою» та підпис відповідального працівника, як і неможливо встановити чи працівником об`єкта поштового зв`язку було проінформовано мого довірителя про надходження листа.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК в контексті спірних правовідносин, що розглядаються колегією суддів, необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою, 3) дотримання передбаченої процедури оповіщення адресата. У конкретній справі судова повістка позивачу вручена не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою» за словами відповідача.

Слід наголосити на тому, що позивачем неодноразово стверджувалось про те, що він повістку про виклик не отримував та про існування такої не здогадувався. В матеріалах справи міститься роздруківка із сайту Укрпошта, яка підтверджує направлення повістки позивачу, разом з тим і містить інформацію про те, що таке поштове відправлення було повернуто відповідачу, що у свою чергу стало наслідком неприбуття мого довірителя до ТЦК та СП та, відповідно, винесення спірної постанови. Відтак, із наданих відповідачем доказів неможливо встановити чи було дотримано процедуру вручення повістки.

Докази повідомлення позивача за наявним номером телефону в матеріалах справи відсутні. Сам позивач наголошує на тому, що жодних сповіщень від працівників пошти про необхідність отримання зазначеного листа не отримував. Наведені обставини дозволяють дійти висновку, що поштовим відділення не дотримано Правил надання послуг поштового зв`язку. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Повістка, що є предметом цього спору без QR-коду. Водночас, лише повістка з QR-кодом - це офіційний документ (паперовий або сформований електронно), який створюється через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»). Цей QR-код виконує функцію «електронного паспорта» документа та замінює класичний підпис керівника ТЦК і печатку. За QR-кодом можна перевірити: Чинність та актуальність повістки Дату та номер документа ТЦК та СП, який сформував повістку ПІБ особи, яка підписала документ Призначення (уточнення даних, направлення на ВЛК) Отже, вказана повістка не відповідає положенням Постанови КМУ №951.

Апелянт просив рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28.05.2026 у справі №447/1363/26 скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Щодо твердження позивача про неналежне оповіщення зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

За наявними у матеріалах справи про вчинене адміністративне правопорушення документами підтверджується факт неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений строк, що утворює у собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що належним чином відображено в оскаржуваній постанові. Більш того, органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов`язаному відповідних повісток, однак, факт не отримання позивачем поштової кореспонденції, надісланої йому на адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб стверджувати про порушення права військовозобов`язаного. Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закладено презумпцію обізнаності військовозобов`язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за місцем проживання (зазначеним або зареєстрованим військовозобов`язаним).

Доказами, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є повістка № 6334825, конверт з нанесеним штрих-кодом, довідка про причини повернення з проставленою відміткою про причини повернення, відстеження поштового відправлення, сформоване за допомогою інтернет ресурсу АТ «Укрпошта», а тому начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв правомірно, у зв`язку з чим підстави для скасування постанови № 706/26 від 19.02.2026 - відсутні.

Щодо позиції ОСОБА_1 про нібито неналежне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, то відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи, із зазначенням дати та місця розгляду.

Стаття 278 КУпАП зобов`язує посадову особу при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце їх розгляду. Дотримання процедури повідомлення позивача дало можливість ІНФОРМАЦІЯ_5 скористатись вимогами ч. 6 ст. 258 КУпАП та не складати протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, в даному випадку вірним є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10 год. 00 хв. 20 січня 2026 року для проходження медичного огляду, без поважних причин не прибув, а тому його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Отже, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Що стосується дотримання вимог процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому прийняте рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28.05.2026 у справі №447/1363/26 залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що рішення суду першої інстанції є обгрунтованим та підлягає залишенню без змін.

Апелят у судове засідання не з`явився, явки уповноваженого представника не забезпечив.

Про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавали.

За статтею 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.01.2009 Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 01.10.1993 (а.с. 10-11).

З витягу з мобільного застосунку «Резерв+», сформованого 07.04.2026, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , звання молодший лейтенант. Інформація про надання відстрочки, проходження ВЛК та її результатів, встановлення інвалідності відсутня. 05.02.2026 звернення до Нацполіції, причина – «не прибули за повісткою до ТЦК та СП» (а.с. 12).

Відповідно до копії повістки №6334825, виписаної 06.01.2026 керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , такому необхідно з`явитися 20.01.2026 о 10:00 год. для проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ) (а.с. 15 (зворот)), 45 (зворот)).

Вказана повістка 08.01.2026 здана у відділення АТ «Укрпошта» ВПЗ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується описом вкладення до листа з оголошенням цінністю (а.с. 16 (зворот), 46 (зворот)). Листу присвоєну номер накладної 8240000360708 (а.с. 16, 16 (зворот), 46, 46 (зворот)).

З витягу з сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що рекомендоване відправлення за №8240000360708 надіслано 08.01.2026, повернулося 31.01.2026 відправнику з причини «одержувач відсутній за вказаною адресою» (а.с. 69-70).

Відповідно до копії повідомлення №504/26 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за вих. №1925 від 06.02.2026 (а.с. 17), адресованого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ), останньому повідомлено про те, що у зв`язку із порушенням ним правил мобілізацій1ної підготовки та мобілізації (неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою) ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи призначено на 10:00 год. 19.02.2026 (вул. Нижанківського, 6, м. Стрий, каб. 26) (а.с. 17, 47).

Вказане повідомлення скеровано на адресу позивача (а.с. 17 (зворот), 47 (зворот)).

Відповідно до копії постанови №706/26 від 19.02.2026, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500,00 грн. (а.с. 18-20, 48-50).

У постанові вказано, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов?язаний. 08.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 на зареєстровану поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) скерований рекомендований лист №8240000360708 з описом вкладення та повідомленням про вручення, у якому знаходилась повістка №6334825 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) о 10:00 год. 20.01.2026 для проходження медичного огляду. 03.02.2026 рекомендований лист №8240000360708 з повісткою №6334825 був повернутий поштовим оператором на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причина повернення листа №8240000360708 вказана у довідці поштового оператора, а саме: «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, починаючи з 10:00 год. 20.01.2026 ОСОБА_1 , не з?явився за викликом (повісткою №6334825) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 діб не повідомив причини неявки, а в подальшому, протягом 7 календарних днів, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

06.02.2026 на зареєстровану поштову адресу ОСОБА_1 був скерований лист з повідомленням про виклик останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10:00 год. 19.02.2026 для розгляду справи про адміністративне правопорушення. У визначені в повідомленні місце, дату та час ОСОБА_1 не з`явився, жодних клопотань про перенесення розгляду справи, а також причин відсутності ІНФОРМАЦІЯ_5 ним не надсилалось. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також документах, які знаходяться в особовій справі молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , відсутня інформація про проходження медичного огляду військово-лікарською комісією.

У постанові йдеться також про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, оповіщеним про дату, місце та час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з`явився у визначені в повістці дату, місце і час та не повідомив про причини неявки протягом 3 діб та протягом 7 календарних днів не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню (постановою №4182/25 від 17.10.2025 ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Копію постанови скеровано позивачу (а.с. 20 (зворот)-22, 50 (зворот)-52).

На підставі вищевказаної постанови та заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.03.2026 (а.с. 23-25) відкрито виконавче провадження №80672420 (а.с. 26).

Вважаючи постанову протиправною та такою, що порушує права позивача, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Оскільки позивач не з`явився за викликом відповідача, про причини неявки не повідомив, суд першої інстанції дійшов висновку про допущення позивачем відповідного адміністративного правопорушення та відсутність підстав для задоволення позову.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації, яка триває і до сьогодні.

Із початком широкомасштабної військової агресії рф фундаментальні національні інтереси, які полягають у збереженні суверенітету, територіальної цілісності і незалежності, що є засадничими умовами реалізації права Українського народу на самовизначення та збереження держави Україна, викликали потребу у невідкладній повній мобілізації оборонних ресурсів для забезпечення відсічі агресору, в тому числі громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 1 ст. 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Згідно з п. 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).

Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560).

Пунктом 21 Порядку №560 передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (п. 28 Порядку №560).

Пунктами 30 - 30-3 Порядку №560 визначено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Для оповіщення військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ. Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді. У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Своєю чергою, відповідно до абз. 3 п. 30 Порядку перебачено, що у разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Особливу увагу слід звернути на те, що відповідно до п. 41-2 Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».

Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 9 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого зокрема статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, долученим до матеріалів справи, що:

- на адресу позивача ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано рекомендований лист №8240000360708 з повісткою №6334825 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10:00 год. 20.01.2026 для проходження медичного огляду. Повістка відповідає вимогам щодо форми та змісту.

- факт скерування повістки підтверджується поштовими квитанціями від 08.01.2026, описом вкладення (а.с. 16 (зворот), 46 (зворот)) та конвертом (а.с. 16, 46), трекінгом відправлення з сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 69-70).

- причина повернення відправнику «відсутність одержувача за вказаною адресою», що узгоджується з приписами п. 41 Порядку №560.

Крім того, письмовими доказами підтверджується, що 06.02.2026 на адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 скероване повідомлення (лист №8240000374776 про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с. 17 (зворот), 47 (зворот).

Про зміну місця проживання позивач не повідомляв, проживає там і зараз, цю адресу також вказано у позовній заяві.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, є вірним. При цьому, отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, доводи представника позивача не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки у встановлений час та місце позивач за викликом ТЦК та СП не з`явився, поважності причин не повідомив.

Наведене у сукупності свідчить про відсутність підстав для скасування постанови №706/26 від 19.02.2026.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 2, 268, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 травня 2026 року у справі №447/1363/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 27.08.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua