Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №357/13030/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №357/13030/26

Суддя: Гребінь О. О.

Справа № 357/13030/26

3/357/4072/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.4 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 152152 від 10.07.2026 року: 10.07.2026 близько 09 год. 50 хв. за адресою: м. Біла Церква, вул. Курсова, 38, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 вчинив дрібне викрадення чужого майна з полиць магазину «Продуктова лавка», а саме шампунь «Dove» 2 шт. вартістю на суму 382 грн. 00 коп. без ПДВ., багаторазове повторне протягом року дрібне викрадення чужого майна, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.51 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав повністю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 152152 від 10.07.2026 року, видаткову накладу №6 від 10.07.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 від 10.07.2026, довідку визначення повторності порушення, довідки з Інформаційного порталу Національної поліції, копію заяви ОСОБА_2 від 10.07.2026, рапорт від 10.07.2026, відеозаписи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.51 КУпАП: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Судом встановлено, що 10.07.2026 близько 09 год. 50 хв. за адресою: м. Біла Церква, вул. Курсова, 38, ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки з полиць магазину «Продуктова лавка», а саме шампунь «Dove» 2 шт. вартістю на суму 382 грн. 00 коп. без ПДВ.

З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 протягом року більше трьох був притягнутий до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна.

Таким чином, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 51 КУпАП, підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, які є належними, допустимими та достовірними, а в своїй сукупності – достатніми для висновку про вчинення ним зазначеного правопорушення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», при оцінці доказів застосовується критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який може ґрунтуватися на сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростованих презумпцій факту.

З урахуванням установлених фактичних обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 51 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд у межах санкції частини четвертої статті 51 КУпАП, з урахуванням вимог статті 33 КУпАП, бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, котрий неодноразово притягувався за аналогічні правопорушення, однак належних висновків не зробив та продовжує вчиняти дрібні крадіжки, ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, а також ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, зокрема відсутність у особи самоосуду до його вчинку та щирого розкаяння.

Тому, на переконання суду, застосування відносно ОСОБА_1 лише такого виховного заходу, як адміністративний арешт, буде достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб.

Відповідно до Рішення Конституційного Суд України від 19.10.2009 №26-рп/2009, положення ч. 1 ст. 294, ст. 326 КУпАП, якими передбачено, що постанова суду про застосування адміністративного арешту набирає законної сили в момент її винесення та виконується негайно, встановлюють обмеження прав на судовий захист та апеляційний перегляд справи, гарантованих ч. 3 ст. 8, ч. 1, ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Отже, Конституційний Суд України визнав норми ст. 294, ст. 326 КУпАП таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягає направленню для відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, після набрання постановою законної сили.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35,36, 40-1,51, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Строк відбування адміністративного арешту рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua