Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №288/704/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/704/26

Провадження № 2/288/727/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом та скасування накладеного на нього арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач 1), ОСОБА_3 (далі – відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі-третя особа) про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом та скасування накладеного на нього арешту, в якому вказує, що за договором дарування, який укладений 29.12.2006 року, між відповідачем 2 та позивачкою, остання набула права власності на 32/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Власником інших 32/100 частин даного житлового будинку була мати позивачки ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу будинку, укладеного 16.09.2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_4 , після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, 32/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_1 .

Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на частку в житловому будинку, позивач отримала роз`яснення про те, що не має можливості видати свідоцтва, в зв`язку з виявленим арештом, накладеним на вказаний житловий будинок.

Як встановлено з інформаційної довідки з ДРРП, арешт накладено на підставі ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 15.01.2007 року, більш детальної інформації щодо справи в межах якої накладено арешт, зокрема її номеру, реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не містить.

Вказана ухвала, в даній частині, була виконана реєстратором: Попільнянською державною нотаріальною конторою Житомирської області, 17.01.2007 року та зареєстровано арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі ухвали суду. 23.05.2007 року реєстратором: Попільнянською державною нотаріальною конторою Житомирської області зареєстровано арешт на вказаний житловий будинок на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Попільнянського РУЮ, серії АА 550051 від 21.05.2007 року. В реєстрі вказана інформація про власника майна на яке накладено арешт, це ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Наявність вищевказаного арешту нерухомого майна позбавляє можливості позивачці реалізувати свої права, встановлені законодавством - оформити право власності на спадкове майно.

Позивач просить визнати за нею право власності на 32/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Скасувати арешт накладений на житловий будинок АДРЕСА_1 . Судові витрати покладає на себе.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, в позовній заяві просили справу розглядати без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Згідно пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до трекінгу «Укрпошти», судова повістка направлена на зареєстроване місце проживання відповідача, вручена одержувачу 24.07.2026 року.

Згідно Судового виклику № 288/704/26/13585/26 від 22 липня 2026 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач – ОСОБА_2 був повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 31 серпня 2026 року о 09.00 годині.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Згідно пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Судова повістка направлена на зареєстроване місце проживання відповідача, невручена - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Судового виклику № 288/704/26/13584/26 від 22 липня 2026 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач – ОСОБА_3 був повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 31 серпня 2026 року о 09.00 годині.

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Згідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи виданої виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.11.2006 року. /а.с. 4/

Відповідно до Договору купівлі-продажу будинку, від 16 вересня 2004 року, укладеного між ОСОБА_5 , яка діє від імені довірителя, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (продавці) та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (покупці), про те, що продавці передали, а покупці прийняли у власність, в рівних долях 64/100 ідеальні частини житлового будинку та господарчих будівель, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . /а.с. 5-6/

Згідно до договору дарування посвідченого 29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Попільнянської районного нотаріального округу Житомирської області, Прокопенко Ігор Ігорович подарував, а малолітня ОСОБА_1 від імені якої діє мати ОСОБА_4 , прийняла у дар 32/100 ідеальних частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.7-8/

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав, від 29 грудня 2012 року виданого КП «Бердичівське МБТІ», ОСОБА_1 є власником 32/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування/ВЕМ 547578 № 3422 від 29.12.2006 року. Форма власності: приватна. /а.с. 9/

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Попільнянського районного управління юстиції, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , запис № 48. /а.с. 10/

Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27 березня 2019 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 89. /а.с. 11/

Відповідно до довідки від 25 лютого 2025 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, після смерті ОСОБА_4 , яка проживала і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу. Спадкоємцем, яка прийняла спадщину після її смерті є ОСОБА_1 . /а.с.12/

Як вбачається з повідомлення від 25 лютого 2025 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 32/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки на вказаний будинок накладено арешт. /а.с.13/

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 25 лютого 2025 року, актуальна інформація про об`єкт речових прав та про речове право, а саме: тип об`єкта: житловий будинок об?єкт житлової нерухомості, адреса: АДРЕСА_1 , тип речового права: право власності, розмір частки: 36/100, вид власності: спільна часткова, власник: ОСОБА_11 ; тип об`єкта: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , розмір частки: по 32/100, форма власності приватна, власник: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . /а.с. 14-16/

Відповідно до звіту про оцінку майна виконаного ТОВ «Кабінет оцінки «Метркол» від 14.05.2026 року, замовником якого є ОСОБА_1 , оціночна (ринкова) вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить 229700,00 гривень./а.с.28/

Згідно ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 січня 2007 року, накладено заборону на відчудження жилого будинку з господарчими будівлями, який належить ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . /а.с.-29/

Відповідно до повідомлення Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 40592 від 18.05.2026 року при перевірці інформації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта смт Попільня, вулиця Залізнична, 111, встановлено наявність записів: заборона на нерухоме майно - реєстраційний номер обтяження 4364638 зареєстровано 17.01.2007 Попільнянська державна нотаріальна контора, підстава ухвала Попільнянського районного суду б/н; арешт нерухомого майна - реєстраційний номер обтяження 5007414 зареєстровано 23.05.2007 Попільнянська державна нотаріальна контора, підстава постанова АА 550051 від 21.05.2007 Відділ державної виконавчої служби Попільнянського РУЮ. У зв`язку зі знищенням матеріалів у відповідності до вимог Правил роботи з документами в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2017 року № 699/30567 на підставі закінчення строків зберігання неможливо надати копію постанови про арешт майна серія АА 550051 від 21.05.2007 року./а.с.30/

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Оскільки на нерухоме майно, не було оформлено право власності, тому згідно листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 4.15. частини 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до статті 1217 Цивільного Кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 182 Цивільного Кодексу України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж Кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

У відповідності із статею 328 Цивільного Кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно до приписів частини першої статті 1297 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 316 Цивільного Кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем за законом, права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо скасування арешту з майна суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Оцінюючи усі докази, досліджені в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування арешту з майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 15.01.2007 року, оскільки існування арешту та вказаного обтяження унеможливлює реалізацію нею своїх майнових прав.

Крім того суд зазначає, що згідно ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачається зняття арешту з майна за рішенням суду. А тому наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням на право особи на мирне володіння своїм майном. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.10.2022року №203/3435/21.

Враховуючи вищевикладене та те, що на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується її право власності, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, більш того, підстав для продовження обтяження на зазначене майно суд не вбачає, тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна, оскільки суду не надано доказів щодо існування підстав для продовження обтяження на майно, або ж наявності на теперішній час виконавчого провадження, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом просила залишити судові витрати за нею, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Законом України «Про виконавче провадження»; статтями 182, 328, 334, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1258, 1268-1270, 1297 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом та скасування накладеного на нього арешту - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на 32/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 січня 2007 року, на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М.І. Рудник