Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №757/11260/25-ц — Київський апеляційний суд

справа № 757/11260/25-ц

провадження № 22-ц/824/11248/2026

головуючий у суді І інстанції Литвинова І.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерськогорайонного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємств «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виплати,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Державного підприємств «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні» про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виплати.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року позов - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - Давидюк Андрій Юрійович звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що 10 квітня 2026 року позивач по справі припинив договори про надання правової допомоги з адвокатами які були його представниками по справі, що підтверджується написаною та підписаною ним заявою до суду. 13 квітня 2026 року позивач по справі звернувся до адвоката Давидюка Андрія Юрійовича з метою надання правничої допомоги. 13 квітня через систему «Електронний суд» адвокат Давидюк Андрій Юрійович звернувся до Печерського районного суду м. Києва з заявою про вступ в якості представника позивача. До даної заяви було долучено ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, заява позивача про припинення повноважень його представників.

Вказує, що відповідно до реєстраційної картки вхідного документу вихідна дата стоїть 13.04.2026 року.

На думку апелянта, фактично не прийнявши до уваги подану заяву про вступ в якості представника та відмову від представників по справі порушивши процесуальні права позивача по справі, порушивши його право на захист гарантоване йому Конституцією України суд першої інстанції виніс ухвалу, відповідно до якої залишив позовну заяву без розгляду.

Вважає, що такі дії грубо порушують норми процесуального права.

Стосовно не прийняття участі в судовому засіданні два рази поспіль представників позивача та самого позивача відмічає наступне.

Позивач по справі є військовослужбовцем та проходить військову службу, що підтверджується довідкою, яка була наявна у матеріалах справи та додається до даної апеляційної скарги, а тому приймати участь у даній справі не мав можливості.

Стосовно не прийняття участі в судових засіданнях представників позивача, то отримавши пояснення від представників позивача та самого позивача зазначає, що 20 серпня 2025 року представник позивача адвокат Подплєтьонний С.С. брав участь у підготовчому засіданні по справі № 757/11260/25-ц в режимі відеоконференції. Під час засідання зв`язок переривався декілька разів, через що у процесі суддя наполягала на тому, щоб у судовому засіданні, призначеному на 05.11.2025 о 14 год. 00 хв., адвокат був присутній особисто в приміщенні Печерського районного суду.

31 жовтня 2025 року адвокатом Подплєтьонним С.С. через електронний кабінет в ЄСІТС було подано клопотання про відкладення розгляду справи №757/11260/25-ц (зареєстровано 03.11.2025). Підставою для відкладення була участь адвоката у судовому засіданні Соснівського районного суду м. Черкаси по справі №712/13859/24, призначеному на 05.11.2025 о 10 год. 30 хв., через що він не мав можливості завчасно прибути до Києва для участі у судовому засіданні по справі №757/11260/25- ц, призначеному на 05.11.2025 о 14 год. 00 хв.

Крім того, на вказане засідання не зміг би прибути сам позивач, який перебуває на військовій службі, на підтвердження чого до вищевказаного клопотання було додано оформлений 31.10.2025 витяг з наказу командира військової частини Національної гвардії України НОМЕР_1 від 28.03.2023 №65 (далі - Витяг з наказу).

Участь адвоката Подплєтьонного С.С. у судовому засіданні Соснівського районного суду м. Черкаси по справі №712/13859/24, призначеному на 05.11.2025 о 10 год. 30 хв., підтверджується Протоколом судового засідання № 5397360 (копія додається).

16 лютого 2026 року адвокатом Війтенком В.Ю. було подано клопотання про відкладення розгляду справи №757/11260/25-ц (зареєстровано судом 17.02.2026), призначеного на 18.02.2026 об 11 год. 30 хв., оскільки через те, що позивач не перебував на зв`язку, його представники адвокат Подплєтьонний С.С. та адвокат Війтенко В.Ю., не могли узгодити з ним позиції, через що, зважаючи на вимоги пункту 3 частини другої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не могли його представляти.

Сам позивач у судовому засіданні 18.02.2026 взяти участі не мав можливості, оскільки перебував на військовій службі.

Також вказує, що Договори про надання правничої допомоги адвоката Подплєтьонного С.С. та Війтенка В.Ю. припинили свою дію, про що суд було повідомлено заявою позивача від 10.04.2026.

Таким чином враховуючи вищевикладене, вважає винесену ухвалу від 14 квітня 2026 року Печерським районним судом м. Києва по справі № 757/11260/25-ц такою, що має бути скасованою, а справа повернута на розгляд до суду першої інстанції.

28 травня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому представник Державного підприємств «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні» - Коротун Олександр Михайлович просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги посилається на те, що позивач скористався своїм правом мати декількох представників для ведення справи у суді, які не забезпечили тричі поспіль явку до суду для розгляду справи по суті.

Вказує, що в матеріалах справи № 757/11260/25-ц містяться наступні адвокатські ордери адвоката Подплєтьонного С.С.: ордер від 04.03.2025 серії СА № 1114830 (том 1, а.с. 5) та електронний адвокатський ордер від 24.03.2025 (том 1, а.с. 201), який дійсний до моменту його скасування.

Також у матеріалах справи містяться наступні адвокатські ордери адвоката Війтенко В.Ю.: ордер від 05.12.2025 серії СА № 1207221 (том 1, а.с. 208,211) та електронний адвокатський ордер від 05.12.2025 (том 1, а.с. 207), який дійсний до моменту його скасування.

Відповідно до змісту вказаних адвокатських ордерів, вони не містять посилання на обмеження прав адвокатів.

Вказує, що Подплєтьонний С.С. приймав участь на стадії підготовчого засідання у наступних судових засіданнях: 13.05.2025, 18.06.2025, 20.08.2025 в режимі відео конференції про що свідчать протоколи судового засідання в режимі відео конференції.

При цьому, згідно зі змісту вказаних протоколів, не вбачається, що під час відео конференції виникали технічні труднощі чи були вказівки суду щодо необхідності особисто прибути представнику у судові засідання.

Таким чином, вважає, що посилання апелянта на те, що були наявні перепони у прийнятті участі у судових засіданнях при розгляді справи по суті в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів є неспроможними та не повинні прийматися апеляційним судом до уваги.

Також вказує, що в матеріалах справи міститься адвокатський запит адвоката Війтенко В.Ю. від 10 червня 2025 року, який направлено до банківської установи для отримання доказів у даній справі. Таким чином, виходячи із матеріалів справи, до 13.06.2026 у позивача було два адвоката, які вели дану справу у суді першої інстанції на підставі наданих ордерів.

В заперечення проти доводів апеляційної скарги також посилається на те, що документи щодо припинення їх повноважень чи скасування адвокатських ордерів матеріали справи не містять, а тому відсутні підстав вважати, що адвокати Подплєтьонний С.С. та Війтенко В.Ю. були позбавлені можливості забезпечувати участь у судових засіданнях 05.11.2025, 18.02.2026 та 14.04.2026.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2025 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 05.11.2025 на 14:00.

Представником Позивача - адвокатом Подплєтьонним С.С. подано 31.10.2025 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із забезпеченням ним участі у судовому засіданні Соснівського районного суду міста Черкаси 05.11.2025.

Проте, адвокат Подплєтьонний С.С. не надав доказів своєї участі у відповідному судовому засіданні 05.11.2025 під час розгляду справи № 757/1126015- в суді першої інстанції.

Разом із цим, долучений до апеляційної скарги позивача протокол судового засідання від 05.11.2025 Соснівського районного суду м. Черкаси є невчасно поданим доказом, без клопотання про поновлення процесуального строку на його подання в порядку ч. 8 ст. 83 ЦПК України, а тому, на думку представника відповідача, не повинний прийматися судом до уваги.

Вказує, що інформація із протоколу судового засідання від 05.11.2025 Соснівського районного суду м. Черкаси свідчить, що адвокат Подплєтьоний С.С. був у судовому засіданні з 10:30 до 10:35. Що йому заважало, в тому числі забезпечити участь у судовому засіданні Печерського районного суду міста Києва на 14:00, в тому числі в режимі відео конференції, позивач чи його представники не повідомили.

Зважаючи на клопотання адвоката Подплєтьоного С.С. судове у справі № 757/11260/25-ц відкладено на 18.02.2026 на 11:30. Будь-яких інших процесуальних документів від Подплєтьоного С.С. у справі № 757/11260/25-ц не надходило.

При цьому, інший адвокат позивача - Війтенко В.Ю. у грудні 2025 року подав повідомлення про доступ до матеріалів справи та особисто ознайомився із матеріалами справи № 757/11260/25-ц.

Також адвокат Війтенко В.Ю. подав 16.02.2026 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що він на декілька днів втратив зв`язок із позивачем і це перешкоджає йому прибути у судове засідання.

У судове засідання 18.02.2026 не з`явився позивач та його представники.

Тобто була наявна повторна неявка в судове засідання позивача та його представників без поважних причин.

У зв`язку із цим розгляд справи відкладено на 14.04.2026 на 10:30.

У судове засідання 14.04.2026 тричі поспіль не з`явився позивач та його представники та не подавали до початку судового засідання будь-яких клопотань.

Виходячи із змісту апеляційної скарги позивача, в інтересах якого діє адвокат Давидюк А.Ю., обставини не забезпечення явки позивача та його представників у судові засідання 05.11.2025, 18.02.2026 та 14.04.2026 не заперечувались та визнавались.

Щодо посилання на перебування позивача з 2023 року на військовій службі, звертає увагу суду на наступному.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач перебуває на військовій службі.

Також в матеріалах справи № 757/11260/25-ц міститься клопотання адвоката Подплєтьоного С.С від 12.08.2025 про долучення доказів у справі щодо долучення банківської виписки ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» ви 18.04.2025 відносно ОСОБА_1 .

Також звертає увага на те, що позивач неодноразово отримував поштову кореспонденцію у м. Київ, яка направлялась ДП «Адміністратор МБКД» в рамках даної судової справи на адресу його реєстрації, а саме: заперечення проти клопотання про витребування доказів (номер відправлення 0113304258615) отримане Позивачем 19.05.2025, а заява про залучення третьої особи до участі у справі (номер відправлення 0318634006346) отримано Позивачем 18.06.2025.

Таким чином, вважає, що позивач міг скористатися процесуальним правом приймати участь у судових засіданнях шляхом відео конференції за допомогою власних технічних засобів або подати заяву про розгляд справи без його участі.

Разом із цим, Позивачем чи його представниками не подавались клопотання про зупинення розгляду справи № 757/11260/25-ц із підстав, встановлених п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК.

Таким чином вважає, що посилання представника позивача, про неможливість позивача вчиняти якісь процесуальні дії через перебування на військовій службі слід сприймати критично.

У судовому засіданні 25 серпня 2026 року представник ДП «Адміністратор МБКД» - Коротун О.М. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

21 серпня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Давидюка Андрія Юрійовича про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представника.

Зважаючи на те, що правова позиція апелянта повністю викладена в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачала підстав для відкладення розгляду справи та, відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року підлягає залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до частини четвертої цієї статті кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 43 ЦПК України визначено право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Разом із цим, відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце цього засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Водночас частина п`ята статті 223 ЦПК України передбачає спеціальні наслідки повторної неявки позивача, відповідно до яких у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, для застосування наведених положень процесуального закону юридично значущими є такі обставини: належне повідомлення позивача про судове засідання; повторна неявка позивача; відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності у випадку, коли його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13 травня 2025 року.

05 травня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13 травня 2025 року представник позивача адвокат Подплєтьонний О.С. брав участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, що підтверджується протоколом судового засідання.

У судовому засіданні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи відкладено на 18 червня 2025 року, про що представник позивача був обізнаний безпосередньо у судовому засіданні.

12 червня 2025 року представник позивача - адвокат Подплєтьонний О.С. повторно звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17 червня 2025 року ним подано до суду відповідь на відзив.

18 червня 2025 року адвокат Подплєтьонний О.С. був присутній у судовому засіданні та був обізнаний про оголошення перерви до 20 серпня 2025 року.

У подальшому, 07 серпня 2025 року адвокатом Подплєтьонним О.С. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 12 серпня 2025 року - клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 05 листопада 2025 року.

31 жовтня 2025 року представник позивача - адвокат Подплєтьонний О.С. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із його участю у судовому засіданні Соснівського районного суду міста Черкаси. Суд першої інстанції це клопотання задовольнив та відклав розгляд справи на 18 лютого 2026 року.

05 грудня 2025 року представник позивача - адвокат Війтенко В.Ю. подав до суду першої інстанції клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 08 грудня 2025 року ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відповідною розпискою.

Отже, на час призначення судового засідання на 18 лютого 2026 року позивач був представлений двома адвокатами, які були обізнані з перебігом судового провадження, а один із них безпосередньо ознайомився з матеріалами справи.

У судове засідання 18 лютого 2026 року позивач та його представники не з`явилися.

16 лютого 2026 року адвокат Війтенко В.Ю. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 лютого 2026 року, посилаючись на те, що ним не було узгоджено з позивачем процесуальну позицію у справі.

Суд першої інстанції, розглянувши це клопотання, відклав судове засідання та призначив розгляд справи на 14 квітня 2026 року.

Таким чином, після відкладення розгляду справи 18 лютого 2026 року позивач та його представники були обізнані про наступну дату судового засідання та мали достатній час для забезпечення участі у ньому або для подання відповідної заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У судове засідання 14 квітня 2026 року позивач та його представники не з`явилися.

Разом із тим апеляційним судом встановлено, що 13 квітня 2026 року, тобто напередодні призначеного судового засідання, адвокат Давидюк А.Ю. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про вступ у справу як представника позивача.

У зазначеній заяві адвокат повідомив, що 13 квітня 2026 року позивач звернувся до нього та уклав договір про надання правничої допомоги, а також надав заяву позивача про припинення повноважень адвокатів Подплєтьонного С.С. та Війтенка В.Ю.

Одночасно адвокат Давидюк А.Ю. просив надати йому доступ до електронної справи, відкласти призначене на 14 квітня 2026 року судове засідання для належного ознайомлення з матеріалами справи та надання якісної правничої допомоги позивачу, а також вилучити зі справи попередніх представників позивача.

Відповідно до статті 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

Згідно з частиною четвертою статті 64 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Колегія суддів враховує, що адвокат Давидюк А.Ю. звернувся до суду із заявою про вступ у справу та клопотанням про відкладення розгляду справи лише 13 квітня 2026 року, тобто за один день до судового засідання, яке було призначене ще 18 лютого 2026 року після попереднього відкладення розгляду справи.

У цій справі підставою для відкладення, зазначеною новим представником позивача, була необхідність ознайомлення з матеріалами справи та забезпечення належної правничої допомоги після укладення договору з позивачем безпосередньо напередодні судового засідання.

Разом із тим колегія суддів враховує, що справа перебувала на розгляді суду першої інстанції понад рік, підготовче провадження було закрито ще 20 серпня 2025 року, а представники позивача протягом тривалого часу брали участь у справі, подавали процесуальні документи, заявляли клопотання та ознайомлювалися з матеріалами справи.

Зокрема, адвокат Війтенко В.Ю. був залучений до справи у грудні 2025 року та 08 грудня 2025 року особисто ознайомився з матеріалами справи. Таким чином, стороні позивача було відомо про стан розгляду справи, зміст заявлених позовних вимог, позицію відповідача та наявні у справі докази.

За таких обставин необхідність ознайомлення з матеріалами справи саме новим представником, повноваження якого виникли напередодні судового засідання внаслідок зміни позивачем своїх представників, не може безумовно розцінюватися як об`єктивна причина, що унеможливлювала розгляд справи, оскільки позивач є незмінним, дії адвокатів вчиняються в інтересах однієї і тієї ж сторони, незалежно від кількості адвокатів.

Колегія суддів виходить із того, що процесуальні наслідки зміни представника безпосередньо перед судовим засіданням не можуть автоматично покладати на суд та інших учасників справи, особливо за умови, що сторона була обізнана про дату судового засідання та мала можливість завчасно організувати належне представництво своїх інтересів.

Інше тлумачення наведених положень ЦПК України створювало б можливість для необмеженого відкладення розгляду справи відтак зловживання процесуальним правами шляхом зміни представника безпосередньо перед судовим засіданням та подання клопотання про необхідність надання новому представнику часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Разом із тим колегія суддів не залишає поза увагою доводи апеляційної скарги про те, що 10 квітня 2026 року позивач припинив договори про надання правничої допомоги з адвокатами Подплєтьонним С.С. та Війтенком В.Ю.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що припинення повноважень попередніх представників саме по собі не свідчить про неможливість розгляду справи 14 квітня 2026 року. Позивач, припиняючи повноваження своїх представників, мав усвідомлювати необхідність своєчасного забезпечення іншого представництва та організації участі у вже призначеному судовому засіданні.

Адвокат Давидюк А.Ю. був залучений позивачем лише 13 квітня 2026 року, тобто за день до судового засідання, при цьому у поданому клопотанні не зазначено обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому взяти участь у судовому засіданні, у тому числі дистанційно, а необхідність ознайомлення з матеріалами справи сама по собі не свідчить про неможливість участі у судовому засіданні.

Крім того, у заяві від 13 квітня 2026 року не наведено обставин, які б свідчили про необхідність особистої участі позивача саме у судовому засіданні 14 квітня 2026 року, або про те, що позивач не міг реалізувати свої процесуальні права через іншого представника.

Щодо посилання апелянта на перебування позивача на військовій службі колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначена норма є процесуальною гарантією забезпечення права військовослужбовця на доступ до суду та можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права за умов проходження військової служби.

Водночас для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд повинен встановити наявність передбачених цією нормою юридичних фактів та врахувати процесуальну позицію відповідного учасника справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 звернуто увагу на необхідність урахування волевиявлення військовослужбовця щодо подальшого руху справи, зокрема його бажання продовжувати розгляд справи особисто або через представника.

У цій справі позивачем або його представниками не заявлялося клопотання про зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Навпаки, 16 лютого 2026 року представник позивача Війтенко В.Ю. звернувся до суду із клопотанням саме про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість узгодити з позивачем його процесуальну позицію через відсутність зв`язку з ним.

Отже, із процесуальної поведінки сторони позивача не вбачається волевиявлення щодо зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням позивачем військової служби.

Більше того, позивач тривалий час реалізовував своє право на участь у справі через професійних представників. Як уже зазначалося, у справі брали участь адвокати Подплєтьонний С.С. та Війтенко В.Ю., які вчиняли процесуальні дії, подавали заяви, клопотання та докази, а адвокат Війтенко В.Ю. особисто ознайомився з матеріалами справи.

Таким чином, проходження позивачем військової служби саме по собі не свідчить про неможливість продовження розгляду справи, оскільки закон передбачає можливість участі сторони через представника, участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, подання заяви про розгляд справи за відсутності, а за наявності відповідного волевиявлення та встановлених законом умов зупинення провадження.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази перебування позивача на військовій службі, оскільки зазначена обставина підтверджується документами, на які посилається апелянт. Разом із тим сам факт проходження військової служби не змінює наведеного висновку щодо відсутності клопотання про зупинення провадження та можливості реалізації позивачем своїх процесуальних прав через представника.

Щодо доводів апелянта про поважність причин неявки представника позивача у судове засідання 05 листопада 2025 року колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши подане адвокатом Подплєтьонним С.С. клопотання про відкладення розгляду справи, визнав за необхідне відкласти судове засідання та призначив його на 18 лютого 2026 року.

Отже, питання щодо першої неявки було вирішено судом першої інстанції на користь позивача, а розгляд справи було відкладено.

Долучений до апеляційної скарги протокол судового засідання Соснівського районного суду міста Черкаси від 05 листопада 2025 року, навіть за умови його врахування, не спростовує висновків суду першої інстанції щодо повторної неявки позивача та його представників у подальші судові засідання.

Цей доказ стосується причин неявки адвоката у судове засідання 05 листопада 2025 року, тоді як підставою для залишення позову без розгляду була повторна неявка позивача у судові засідання після відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у справі та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи довів неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апелянтом не наведено об`єктивних причин, які перешкоджали поданню протоколу судового засідання від 05 листопада 2025 року до суду першої інстанції до постановлення оскаржуваної ухвали 14 квітня 2026 року.

Водночас навіть врахування цього доказу не змінює правової оцінки повторної неявки позивача у судові засідання 18 лютого та 14 квітня 2026 року.

Колегія суддів також враховує, що після відкладення судового засідання з 18 лютого 2026 року на 14 квітня 2026 року сторона позивача мала майже два місяці для організації участі у справі.

Упродовж цього періоду позивач мав можливість узгодити із представником свою процесуальну позицію, забезпечити участь представника, подати заяву про розгляд справи за його відсутності або заявити клопотання про зупинення провадження у зв`язку з проходженням військової служби.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України позивач мав можливість подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява до суду першої інстанції не подавалася.

При цьому відсутність позивача у судовому засіданні сама по собі не створювала перешкод для розгляду справи, якщо його інтереси належним чином представляв би уповноважений представник. Проте у судове засідання 14 квітня 2026 року не з`явився і новий представник позивача.

Колегія суддів бере до уваги також те, що позивач є ініціатором даного судового провадження, а тому саме на ньому лежить обов`язок виявляти належний інтерес до розгляду справи та добросовісно користуватися наданими процесуальними правами.

Право особи на доступ до суду не звільняє її від обов`язку дотримуватися встановлених процесуальних правил та сприяти своєчасному розгляду справи.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є передбаченим законом процесуальним наслідком його процесуальної поведінки та не є вирішенням спору по суті.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Таким чином, застосований судом першої інстанції процесуальний наслідок не позбавляє позивача права на судовий захист та можливості повторного звернення до суду після усунення відповідних процесуальних обставин.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання апелянта на порушення його права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати допустимим процесуальним обмеженням, якщо такі обмеження переслідують легітимну мету, є пропорційними та не звужують саму сутність права.

У цій справі залишення позову без розгляду було здійснено на підставі прямо передбачених ЦПК України процесуальних норм та зумовлене поведінкою позивача, який після неодноразового відкладення розгляду справи не забезпечив участі у судовому засіданні та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Застосування такого процесуального наслідку спрямоване, зокрема, на забезпечення своєчасного розгляду справи та недопущення невиправданого затягування судового провадження.

При цьому права відповідача на розгляд справи упродовж розумного строку також підлягають забезпеченню та мають бути враховані судом при вирішенні питання про подальший рух справи.

З матеріалів справи вбачається, що після закриття підготовчого провадження 20 серпня 2025 року розгляд справи по суті був призначений на 05 листопада 2025 року, однак за клопотанням представника позивача відкладений на 18 лютого 2026 року.

У засідання 18 лютого 2026 року позивач та його представники не з`явилися, а суд, врахувавши подане клопотання, повторно відклав розгляд справи на 14 квітня 2026 року.

У судове засідання 14 квітня 2026 року позивач не з`явився, як і його новий представник, який звернувся до суду лише напередодні засідання та просив про відкладення з мотивів необхідності ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції надавав стороні позивача можливість реалізувати право на участь у розгляді справи, проте така можливість не була належним чином використана.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для скасування судового рішення відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, встановивши повторну неявку належним чином повідомленого позивача та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності, обґрунтовано застосував процесуальний наслідок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерськогорайонного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2026 року.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба