Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №756/7245/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №756/7245/26 Головуючий у І інстанції - Дев`ятко В.В.

апеляційне провадження №33/824/4103/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Прилуцької Ніни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, -

установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637886 від 11 квітня 2026 року, водій ОСОБА_1 , 11 квітня 2026 року о 15 год 15 хв в м. Києві по вул. Богатирська керував транспортним засобом Mercedes-Benz CL550, державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким ТЗ повторно на протязі року.

Постанова ЕНА 4559752 від 22 квітня 2025 року.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Не погоджуючись із зазначеною постановою Прилуцька Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не повідомляв ОСОБА_1 про призначене судове засідання на 10 липня 2026 року, внаслідок чого розгляд справи відбувся у день, про який особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не були повідомлені, що порушило процесуальні права ОСОБА_1 брати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами, давати пояснення, подавати докази та користуватися юридичною допомогою захисника.

Вказане призвело до однобічного, неповного й упередженого розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, не надав можливості особі, яка притягається до адміністративної відповідальності надати свої пояснення та докази у справі.

Зазначила також, що у справі яка переглядається судом застосовано максимальне значення серед референтних при визначенні строку позбавлення права керування транспортним засобом без будь якого на те обґрунтування.

Апелянт просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року, зазначивши, що оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений судом про день та час судового засідання, призначеного на 10 липня 2026 року, то і не знав про результат розгляду.

Водночас, із оскаржуваною постановою та матеріалами справи в цілому, представник ОСОБА_1 ознайомилася 31 липня 2026 року, та не зволікаючи, 05 серпня 2026 року подала апеляційну скаргу.

Вказане підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити Прилуцькій Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП не підтверджується доказами.

Так, частиною 2-4 ст.126 КУпАП встановлена відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637886 від 11 квітня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11 квітня 2026 року о 15 год 15 хв, по вул. Богатирській в м. Києві, керував автомобілем Mercedes-Benz CL550, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким ТЗ повторно на протязі року, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП; постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4559752 від 22 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги, що диспозицією ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених другою-четвертою частинами цієї статті, тоді як протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4559752 від 22 квітня 2025 року складено за керування транспортним засобом без посвідчення водія на право керування, що відповідає диспозиції ч.1 ст. 126 КУпАП, та яка не передбачає наслідку відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП при повторності.

Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості збирати додаткові докази винності особи, оскільки це суперечить нормам та стандартам, встановленим рішеннями ЄСПЛ (зокрема У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, враховуючи наведене, є необґрунтованим і не узгоджується з указаними вище вимогами КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, є недоведеною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

постановив:

Клопотання Прилуцької Ніни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року задовольнити.

Поновити Прилуцькій Ніні Миколаївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу Прилуцької Ніни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько