Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №758/1838/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року місто Київ

справа № 758/1838/26

апеляційне провадження № 33/824/3344/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної митниці на постанову судді Подільського районного суду міста Києва Денисова О.О. від 11 травня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі - МК України).

Не погоджуючись з постановою судді районного суду, Енергетична митниця 20 травня 2026 року звернулася із апеляційною скаргою, у якій просила постанову Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року скасувати, прийняти нову постанову про визнання ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 66 617 грн 52 коп. з конфіскацією цих товарів шляхом стягнення вартості цих товарів у розмірі 66 617 грн 52 коп.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товарно-супровідних документах, зокрема і сертифіката якості, оскільки не врахував, що згідно з нормами Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 927 (далі - Технічний регламент), статей 198, 335 МК України, сертифікат якості є обов`язковим документом для переміщення товару через митний кордон України.

Також скаржник зазначає, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченої частиною 1 статті 483 МК України, оскільки згідно наявних у матеріалах справи доказів ФОП ОСОБА_1 з використанням сертифікату якості № 167819_5349306 від 27 вересня 2023 року фактично ввезено на митну територію України товар «Паливо дизельне» у кількості 26 836 кг, що більше на 1 747 кг, ніж реалізовано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva», згідно із вказаним сертифікатом якості. Тобто, ФОП ОСОБА_1 до митних органів України поданий сертифікат якості, який виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (25 089 кг). Даний сертифікат підтверджує не тільки фізико-хімічні характеристики товару, а й виробника товару (країну походження).

Скаржник вважає, що об`єктивною стороною даного правопорушення є вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товару у кількості 1 747 кг, вартістю 66 617 грн 52 коп., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Наголошує, що Енергетична митниця під час судового засідання у суді першої інстанції вказувала, що йде мова про приховування фізико-хімічних характеристик та країну виробництва (виробника) на вагу товару - 1 747 кг. Факт подання митному органу сертифікату (паспорту) якості ОСОБА_1 , який не охоплює всю партію товару, встановлює відповідальність для імпортера та охоплюється правопорушенням, передбаченим частиною першою статті 483 МК України.

Вказує, що ФОП ОСОБА_1 вчиняв активні дії щодо ввезення (переміщення)/декларування, оскільки є імпортером, і митного оформлення товару "Паливо дизельне", загальною вагою 1 747 кг, та у подальшому введення в обіг на ринку України продукції походженням з іншої держави від виробника до споживача і несе відповідальність за її відповідність вимогам Технічного регламенту, а тому саме ОСОБА_1 є суб`єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. З огляду на це, на думку скаржника, є помилковим висновок суду, що власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складаються об`єктивну сторону такого правопорушення.

Крім того, є помилковим висновок суду про відсутність доказів умисного вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України дизельного палива вагою 1 747 кг, оскільки до митного оформлення в Україні був поданий сертифікат про походження товару, який виданий на вагу товару 26 836 кг, однак згідно листа компанії «Orlen Lietuva» від 4 вересня 2025 року встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306 був виданий на партію товару палива дизельного у кількості 25 089 кг, тобто не на кількість яка ввезена та не на кількість, яка зазначена в сертифікаті про походження товару. Відтак, сертифікат про походження товару не є належним та достовірним доказом, який підтверджує литовське походження усієї партії товару.

Резюмуючи, зазначає, що фактично на товар "Паливо дизельне" у кількості 1 747 кг відсутні документи на підтвердження його якості та походження. Тобто, пред`явлений при переміщенні через митний кордон України сертифікат якості стосується не всього переміщеного товару «Паливо дизельне» у кількості 26 836 кг, а лише 25 089 кг, які охоплюються цим сертифікатом. Іншого сертифікату якості на різницю кількості товару "Паливо дизельне» в кількості 1 747 кг для підтвердження законності його ввезення на митну територію України ФОП ОСОБА_1 не надав.

Також, як на підставу скасування постанови, скаржник посилається на те, що 29 вересня 2023 року Енергетичною митницею було складено протоколи про порушення митних правил № 0262/90300/23 та № 0263/90300/23 відносно ФОП ОСОБА_1 , підставою для складання яких стало переміщення через митний кордон України нафтопродуктів із використанням сертифікатів якості компанії «Orlen Lietuva», видачу яких не було підтверджено заводом-виробником. 2 жовтня 2023 року відбулося переміщення товарів через митний кордон України у даній справі, що розглядається. Дані обставини свідчать, що ОСОБА_1 на момент переміщення товару вже було відомо про випадки шахрайства з використанням сертифікатів якості компанії «Orlen Lietuva».

У запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко Г.П. посилається на те, що жодний нормативно-правовий акт, зокрема і Технічний регламент, про який зазначає скаржник, не встановлює обов`язку для імпортера перевіряти достовірність відомостей в наданих продавцем документах на товар, що імпортується. Технічний регламент взагалі не стосується порядку переміщення товарів через митний кордон України, а лише встановлює вимоги до нафтопродуктів, що вводяться в обіг та реалізуються на території України.

Вказує, що сертифікат якості відноситься до документів, що визначають фізико-хімічні показники товару, необхідні для опису та визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у митній декларації, що подається до митного оформлення. Даний сертифікат якості не подавався Львівській митниці в пункті пропуску, а подавався Енергетичній митниці при поданні митної декларації для декларування товару в режимі імпорту, що підтверджується матеріалами справи. Тому не має жодного відношення до процедури переміщення товару через митний кордон України.

Також вказує, що сертифікат якості не містить інформації про кількість товару, на яку він виданий, а визначає лише фізико-хімічні показники товару, необхідні для його класифікації.

Вважає, що доводи Енергетичної митниці про те, що сертифікат якості видається на конкретну партію товару і тільки виробник може підтвердити дані щодо кількості та іншої інформації у цьому сертифікаті суперечать діючому законодавству та наявним у матеріалах справи доказам. У даній справі сертифікат якості виданий відправником «ЕKOENERGIJA», який є покупцем товару у компанії «Orlen Lietuva», а не компанією «Orlen Lietuva», так як товар зберігався на паливному терміналі відправника разом з іншими партіями товару.

Наголошує, що товар - дизельне паливо у кількості 26 836 кг був пропущений через митний кордон України та оформлений Енергетичною митницею у митному режимі імпорту (випуску у вільний обіг) без будь-яких зауважень. Жодних доказів того, що країною походження товару є інша, ніж заявлена у товарно-супровідних документах Литва, матеріали справи не містять.

В судовому засіданні представник Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко Г.П. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, постанову суду просила залишити без змін.

Вивчивши матеріали провадження у справі про порушення митних правил та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як убачається зі змісту протоколу про порушення митних правил від 18 грудня 2025 року № 0546/UA903000/2025, 2 жовтня 2023 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом на митну території України на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ДРФО НОМЕР_1 ) ввезено товар «Паливо дизельне», кількістю 26 836 кг, вартістю 25 567,64 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:

митної декларації типу «ІМ 40 ЕА», поданої до митного оформлення 2 жовтня 2023 року № 23UA903050032868U9 (далі - МД);

товаротранспортної накладної CMR від 2 жовтня 2023 року № 1136;

рахунку-проформи від 25 вересня 2023 року № 2023-09-25/2;

рахунку (invoice) від 2 жовтня 2023 року № ЕКО 8055;

сертифікату (паспорту) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306;

сертифікату про походження товару від 2 жовтня 2023 року № А 489417;

зовнішньоекономічного контракту від 17 червня 2022 року № 17.06.2022.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем товару є литовська компанія UAB «ЕKOENERGIJA», одержувачем та покупцем є ФОП ОСОБА_1 3 жовтня 2023 року товар був оформлений за вище вказаною митною декларацією та випущений у вільний обіг.

Посадовими особами ФОП ОСОБА_1 під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 590:2022 і його ідентифікації, подано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva» та відомості, які внесені до гр 44 митної декларації.

1 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 13 лютого 2025 року № 7.6-3/20-01/13/727 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

16 квітня 2025 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15 квітня 2025 року № 2025-D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання відповіді встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 25 089 кг, яка була реалізована підприємству UAB «ЕKOENERGIJA».

Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України (зокрема листами від 16 жовтня 2023 року № D2(12.11-9)-2356, від 22 листопада 2023 року № D2(12.11-9)-2742, від 20 березня 2024 року № D2(12.11-9)-622, від 6 травня 2024 року № D2(12.11-9)-1011), що продукція придбана в «Orlen Lietuva», може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат (паспорт) якості, виданий компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Якщо продукція зберігається в терміналах покупців з різних джерел або коли параметри продукції змінюються, покупці зобов`язані видати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані компанією.

Листом від 13 березня 2024 року № D2(12.11-9)-555 Public Company «Orlen Lietuva» зазначала, що компанія UAB «ЕKOENERGIJA» зобов`язана видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій. Категорично забороняється вносити зміни до сертифікатів якості, виданих «Orlen Lietuva».

В свою чергу Енергетична митниця листами від 27 травня 2025 року № 7.6-1/20/14/2186 та від 10 червня 2025 року № 7.6-3/20/14/2418 звернулася до експортера товару UAB «ЕKOENERGIJA» з метою отримання пояснень про обставини використання сертифікатів (паспортів) компанії «Orlen Lietuva», а також виникнення різниці у вазі товару, на який поширюється дія сертифікату, та у вазі товару, відвантаженого українським підприємствам, зокрема ФОП ОСОБА_1 .

У своїй відповіді від 11 червня 2025 року № 25/06/11 UAB «ЕKOENERGIJA» надала Енергетичній митниці інформацію щодо змішування різних партій продукції виробництва «Orlen Lietuva» у резервуарах на паливному терміналі UAB «ЕKOENERGIJA».

ФОП ОСОБА_1 з використанням сертифіката (паспорта) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306 фактично ввезено на митну територію України товар «паливо дизельне» у кількості 26 836 кг, що більше на 1 747 кг, ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «ЕKOENERGIJA» згідно з сертифікатом (паспортом) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306.

Тобто посадовими особами ФОП ОСОБА_1 до митних органів України був поданий сертифікат (паспорт) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306, який виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару.

Таким чином, ОСОБА_1 , як керівник ФОП ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару "паливо дизельне" у кількості 1 747 кг, вартістю 1 729,53 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 66 617 грн 52 коп. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 483 Митного кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів умисного подання ФОП ОСОБА_1 митному органу неправдивих документів або вчинення ним інших умисних дій, спрямованих на приховування товару від митного контролю.

Суд зазначив, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав сертифікат якості незаконним шляхом, як і відсутні докази того, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про те, що даний сертифікат видано на менший обсяг товару, ніж йому продано, а чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товарно-супровідних документах, зокрема і сертифіката якості.

Також суд звернув увагу, що сертифікат якості не містить відомостей про вагу (кількість) товару.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Частиною першою статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу положень статей 458, 486, 487 МК України та статей 9, 10 КУпАП випливає, що підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є встановлення у вчиненому нею діянні всіх передбачених законом ознак складу відповідного правопорушення, у тому числі його об`єктивної та суб`єктивної сторін.

Відсутність хоча б одного з обов`язкових елементів складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Отже, у тій формі об`єктивної сторони правопорушення, яка поставлена ФОП ОСОБА_1 у вину, для притягнення особи до відповідальності необхідно встановити не лише факт подання певного документа митному органу, а й те, що такий документ подано як підставу для переміщення товару, що він містив неправдиві відомості з числа прямо передбачених диспозицією частини першої статті 483 МК України та що саме його використання становило спосіб приховування товару від митного контролю.

Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується прямим умислом.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України, на що також звернуто увагу у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил».

При цьому підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. До таких документів можуть належати митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозволи відповідних державних органів та інші документи, що подаються митному органу і мають значення для прийняття рішення про пропуск товару.

Таким чином, для кваліфікації дій ФОП ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 МК України митний орган повинен був довести сукупність взаємопов`язаних обставин: переміщення товару або вчинення дій, безпосередньо спрямованих на його переміщення; використання одного із передбачених законом способів приховування від митного контролю; подання як підстави для переміщення документа, який містив конкретні неправдиві відомості, передбачені диспозицією цієї норми; а також умисел особи на використання такого документа саме з метою переміщення товару з приховуванням від митного контролю.

Як встановлено у справі, 2 жовтня 2023 року на митну територію України на адресу ФОП ОСОБА_1 ввезено дизельне паливо загальною вагою 26 836 кг.

При митному оформленні товару, серед інших документів, було подано сертифікат (паспорт) якості від 27 вересня 2023 року № 167819_5349306, виданий «Orlen Lietuva».

Разом із тим фактична кількість ввезеного товару від митного органу не приховувалася.

У митній декларації зазначено вагу товару 26 836 кг. Така сама кількість дизельного палива зазначена у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR, інвойсі та сертифікаті походження товару. Саме 26 836 кг дизельного палива фактично переміщено через митний кордон України, митно оформлено та випущено у вільний обіг.

Матеріали справи не містять доказів того, що будь-яка частина фактично ввезеного палива не була задекларована, не була пред`явлена митному органу або іншим способом приховувалася від його контролю.

Не встановлено також неправильного декларування фактичної ваги товару, його найменування, коду згідно з УКТ ЗЕД, відправника чи одержувача, а так само заниження митної вартості або несплати митних платежів щодо спірних 1 747 кг палива.

Не містять матеріали справи й доказів того, що ці 1 747 кг мали інше, зокрема російське чи інше заборонене до ввезення походження, або за своєю фактичною природою не були дизельним паливом, заявленим до митного оформлення.

Отже, щодо кількості фактично переміщеного товару митний орган володів повною та достовірною інформацією.

Підставою для висновку Енергетичної митниці про наявність правопорушення стало те, що, за отриманою у 2025 році інформацією «Orlen Lietuva», сертифікат якості № 167819_5349306 був виданий у зв`язку з партією дизельного палива у кількості 25 089 кг, реалізованою UAB «EKOENERGIJA», тоді як при його використанні на митну територію України ввезено 26 836 кг палива.

Виходячи з арифметичної різниці між цими показниками, митний орган визначив предметом порушення митних правил 1 747 кг дизельного палива та дійшов висновку про переміщення цієї кількості товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання документа, що містить неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Апеляційний суд погоджується з тим, що встановлена під час подальшої перевірки обставина щодо використання сертифіката якості потребує правової оцінки, однак не погоджується з висновком митного органу про те, що сама по собі така обставина утворює передбачений частиною першою статті 483 МК України спосіб приховування товару від митного контролю.

Зі змісту сертифіката (паспорта) якості № 167819_5349306 вбачається, що він містить відомості про найменування палива, стандарт, якому воно відповідає, та його фізико-хімічні показники, зокрема густину, цетанові характеристики, вміст сірки, температуру спалаху, вміст води, в`язкість та інші характеристики.

Водночас цей сертифікат не містить будь-яких відомостей про вагу чи кількість товару, зокрема в ньому не зазначено ані 25 089 кг, ані 26 836 кг.

Тому висновок митного органу про те, що саме цей документ містив неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, не випливає зі змісту документа, який поставлено в основу обвинувачення.

Відомості про 25 089 кг містяться не у самому сертифікаті якості, а у наданій значно пізніше інформації «Orlen Lietuva» щодо обставин його первинної видачі та реалізації продукції UAB «EKOENERGIJA».

Таким чином, фактично встановлена митницею невідповідність полягає не у зазначенні в поданому митному органу сертифікаті неправдивої ваги товару, а у використанні автентичного документа про якість щодо сформованого експортером обсягу палива, який перевищував кількість продукції, з якою виробник пов`язував видачу такого сертифіката.

При цьому автентичність сертифіката № 167819_5349306 «Orlen Lietuva» не заперечується. Не встановлено його підроблення, незаконного одержання чи внесення до нього змін.

Не спростовані митним органом і зазначені у цьому сертифікаті фізико-хімічні характеристики дизельного палива. Матеріали справи не містять експертного висновку, результатів відбору проб чи інших доказів того, що фактично ввезене паливо або його частина не відповідали зазначеним у сертифікаті характеристикам.

Водночас із відповідей UAB «EKOENERGIJA» вбачається, що на паливному терміналі відбувалося змішування різних партій продукції виробництва «Orlen Lietuva», які зберігалися в одному резервуарі, а додатковий обсяг при відвантаженні товару українським покупцям міг формуватися за рахунок іншої закупівлі продукції того самого виробника.

«Orlen Lietuva» зазначала, що за таких умов UAB «EKOENERGIJA» повинна була оформити власний сертифікат якості на сформовану партію та не використовувати сертифікат виробника щодо змішаної партії.

Наведені обставини можуть свідчити про неналежне використання UAB «EKOENERGIJA» сертифіката виробника та недотримання встановленого порядку документального підтвердження якості сформованої партії пального.

Однак неналежне використання справжнього документа щодо сформованої партії товару та подання документа, який містить неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, не є тотожними за своїм правовим змістом обставинами.

Так само можливе порушення вимог до оформлення документа про якість не може без додаткового доказування автоматично ототожнюватися з переміщенням товару з приховуванням від митного контролю у розумінні частини першої статті 483 МК України.

Такий висновок підтверджується й характером визначеного митницею предмета правопорушення.

Визначаючи таким предметом лише 1 747 кг дизельного палива, митний орган фактично виходив із того, що сертифікат якості може підтверджувати відповідні характеристики 25 089 кг товару, однак не поширюється на решту 1 747 кг.

Водночас якщо внаслідок змішування різних партій використання сертифіката «Orlen Lietuva» взагалі не допускалося щодо сформованої UAB «EKOENERGIJA» партії, то така обставина стосувалася б належності документа про якість щодо всієї сформованої партії, а не лише арифметичної різниці у 1 747 кг.

Сам сертифікат не містить кількісного поділу товару та не встановлює межі своєї дії у кілограмах.

За таких обставин визначення саме 1 747 кг предметом правопорушення ґрунтується виключно на арифметичному співставленні загальної ваги поставки з кількістю продукції, з якою виробник у подальшому пов`язав видачу сертифіката, однак саме по собі не доводить факту приховування цієї частини товару від митного контролю.

Посилання митниці на вимоги Технічного регламенту щодо необхідності супроводження партії палива документом про якість наведених висновків не спростовують.

Необхідність мати належний документ, що підтверджує якість товару, та наявність складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, є різними за своїм правовим змістом питаннями.

Для кваліфікації за зазначеною нормою необхідно встановити саме передбачений її диспозицією спосіб приховування від митного контролю, у цьому випадку - подання як підстави для переміщення документа, який містив конкретні неправдиві відомості, визначені законом.

Можлива відсутність належного документа про якість щодо частини або всієї сформованої партії палива сама по собі не означає, що фактична кількість цього товару була прихована від митного органу, коли вся його вага була прямо заявлена у митній декларації та інших товаросупровідних документах.

Отже, наданими митницею доказами не підтверджено належним чином об`єктивної сторони правопорушення в тій формі, яка зазначена у протоколі про порушення митних правил.

Крім того, навіть якщо виходити з того, що використання спірного сертифіката щодо сформованої UAB «EKOENERGIJA» партії мало значення для здійснення митного контролю, матеріали справи не містять належних доказів суб`єктивної сторони правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Зокрема, не встановлено, що ОСОБА_1 до моменту митного оформлення товару знав, що сертифікат № 167819_5349306 був первинно пов`язаний із кількістю 25 089 кг продукції, або був обізнаний з обставинами змішування різних партій палива на терміналі UAB «EKOENERGIJA» та з необхідністю оформлення експортером нового документа про якість.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що продавцем товару за зовнішньоекономічним контрактом була UAB «EKOENERGIJA», яка відповідно до умов контракту передавала покупцеві разом із товаром необхідні товаросупровідні документи, у тому числі паспорт якості.

Інвойс, CMR, сертифікат походження та сертифікат якості формували комплект документів на поставку ще на етапі її відвантаження у Литовській Республіці.

Зокрема, у CMR № 1136 прямо зазначено сертифікат якості № 167819_5349306 як документ, що супроводжує вантаж у кількості 26 836 кг.

Отже, використання зазначеного сертифіката щодо відповідної поставки мало місце ще під час її оформлення продавцем, а матеріали справи не містять доказів того, що ФОП ОСОБА_1 самостійно визначив, змінив чи вказав експортеру використати саме цей документ.

Відсутні також докази того, що ФОП ОСОБА_1 особисто отримував від «Orlen Lietuva» інформацію про кількість продукції, з якою був пов`язаний сертифікат, або до митного оформлення отримував від виробника, митного органу чи іншої особи повідомлення про неможливість його використання щодо відповідної поставки.

Сам факт отримання імпортером від іноземного контрагента комплекту документів та їх використання під час митного оформлення за відсутності доказів обізнаності про їх неналежність не може розцінюватися як достатній доказ прямого умислу на приховування товару від митного контролю.

Не є достатнім доказом такого умислу і посилання митного органу на статус ФОП ОСОБА_1 як імпортера.

Статус імпортера визначає його права та обов`язки у правовідносинах щодо ввезення товару та може покладати на нього відповідні обов`язки щодо дотримання вимог законодавства до продукції, однак сам по собі не доводить фактичної обізнаності особи про обставини оформлення кожного документа іноземним контрагентом та не може замінювати доказування вини у формі прямого умислу, необхідної для відповідальності за частиною першою статті 483 МК України.

Інше тлумачення фактично означало б покладення відповідальності за порушення митних правил незалежно від вини лише з огляду на статус імпортера, що суперечить положенням статті 458 МК України.

Не спростовують зазначеного і посилання апеляційної скарги на складення Енергетичною митницею 29 вересня 2023 року щодо ФОП ОСОБА_1 інших протоколів про порушення митних правил, пов`язаних із використанням сертифікатів якості «Orlen Lietuva».

Сам факт складення таких протоколів не доводить, що до 2 жовтня 2023 року ОСОБА_1 був ознайомлений з конкретними обставинами, які стали підставою для їх складення, а тим більше, що йому було відомо про обставини видачі саме сертифіката № 167819_5349306 та його зв`язок із кількістю 25 089 кг продукції.

Матеріали справи не містять доказів вручення ФОП ОСОБА_1 до моменту спірного митного оформлення відповідного повідомлення митного органу, виробника або іншої особи, з якого він міг достовірно знати, що сертифікат № 167819_5349306 не повинен використовуватися щодо всієї поставки у 26 836 кг.

Так само наявність у Держмитслужби з 1 березня 2023 року загальної інформації про можливі випадки використання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності підроблених сертифікатів «Orlen Lietuva» не підтверджує обізнаності ФОП ОСОБА_1 із такою інформацією та тим більше не доводить його знання про особливості використання конкретного сертифіката у цій поставці.

При цьому в межах цієї справи сам сертифікат № 167819_5349306 не визнаний підробленим, а його видача «Orlen Lietuva» підтверджена виробником.

Таким чином, матеріалами справи не доведено ані того, що ФОП ОСОБА_1 знав про обставини, на які митниця посилається як на неналежність використання сертифіката, ані того, що він мав намір використати цей документ саме з метою приховування від митного контролю 1 747 кг дизельного палива.

При цьому обставина, на якій побудовано обвинувачення, була встановлена митницею лише внаслідок проведеної у 2025 році перевірки та отримання додаткової інформації від виробника і продавця, тобто через значний проміжок часу після митного оформлення та випуску товару у вільний обіг.

За сукупністю наведеного апеляційний суд доходить висновку, що встановлені Енергетичною митницею обставини можуть свідчити про неналежне оформлення або використання UAB «EKOENERGIJA» документа про якість після змішування різних партій дизельного палива одного виробника.

Водночас ці обставини не є достатніми для висновку про переміщення ФОП ОСОБА_1 товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у розумінні частини першої статті 483 МК України.

Вся фактична кількість дизельного палива - 26 836 кг - була відома митному органу, задекларована та відображена у товаросупровідних документах.

Сертифікат якості № 167819_5349306 є автентичним документом «Orlen Lietuva» та не містить відомостей про вагу або кількість товару, у зв`язку з чим твердження про подання документа, який містить неправдиві відомості саме щодо кількості (ваги) товару, не підтверджується його змістом.

Наведені в сертифікаті відомості про фізико-хімічні характеристики палива митним органом не спростовані.

За відсутності доказів того, що спірні 1 747 кг дизельного палива не були задекларовані, були приховані від митного органу, мали інше походження, інший код, іншу фактичну природу, іншу митну вартість або що ФОП ОСОБА_1 був обізнаний про неналежність використання сертифіката та умисно використав його для приховування цієї частини товару, відсутні достатні підстави для встановлення як об`єктивної, так і суб`єктивної сторін правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та/або складу порушення митних правил.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Доводи апеляційної скарги Енергетичної митниці зазначених висновків не спростовують та фактично ґрунтуються на ототожненні неналежного використання документа про якість із поданням документа, що містить неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, без належного доведення передбаченого законом способу приховування від митного контролю та умислу ОСОБА_1 на вчинення таких дій.

Таким чином, апеляційна скарга Енергетичної митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.

Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов