Постанова від 03 вересня 2024 р. у справі №369/2342/23 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 03 вересня 2024 р.

Справа: №369/2342/23

Суддя: Рейнарт Ійя Матвіївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 369/2342/23

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5993/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Ящуку Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківської Ірини Юріївни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року (суддя Пінкевич Н.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права на завершення процедури приватизації,

установив:

у лютому 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним в порядку спадкування за померлим ОСОБА_3 право закінчення приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що він є племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим за його зверненням державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 69438690 від 8 липня 2022 року.

Позивач стверджував, що ОСОБА_3 заповіту не залишив, спадкоємців за законом першої черги не мав, його дружина ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а він є спадкоємцем другої черги за законом, так як його мати та ОСОБА_3 були рідними братом та сестрою.

Позивач зазначав, що на момент своєї смерті ОСОБА_3 проживав у квартирі АДРЕСА_1 , яку отримав разом із дружиною у липні 1998 року на підставі ордеру, виданого виконавчим комітетом Вишнівської міської ради народних депутатів Київської області. Після смерті своєї дружини ОСОБА_3 звертався до Вишневої державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 , однак йому було повідомлено, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована, у зв`язку з чим він звернувся до ЦНАП виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, отримав перелік документів, необхідних для приватизації квартири, звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» для отримання технічного паспорта на квартиру, до Державного архіву

Київської області з метою отримання копії рішення Вишневої міської ради про виділення житлової площі, чим розпочав процедуру приватизації квартири, проте не встиг її закінчити внаслідок смерті.

Позивач вважав, що оскільки ОСОБА_3 мав право на набуття у власність зазначеної квартири, він є спадкоємцем за законом другої черги, прийняв спадщину, тому має право на спадкування особистого майнового права спадкодавця на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ходаківська І.Ю. просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, які мають значення для справи.

Представник позивача зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що померлий ОСОБА_3 не звертався до виконавчого комітету Вишневої міської ради з приводу приватизації квартири у встановленому законом порядку, а консультувався, так як представник позивача звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування у виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області інформації з автоматизованої системи документообігу щодо зареєстрованих у період з червня 2021 року по червень 2022 року звернень ОСОБА_1 щодо приватизації спірної квартири, однак суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні такого клопотання, зробивши висновок, що ОСОБА_3 за свого життя із заявою про приватизацію квартири до відповідача не звертався.

Представник позивача вважає, що для всебічного, повного, об`єктивного вирішення даної справи необхідно було ознайомитися з журналом реєстрації заяв та прийнятих документів, який ведеться відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 36, що судом першої інстанції зроблено не було, що привело до неповного з`ясування обставин справи та прийняття незаконного і необґрунтованого рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідач стверджує, що померлий дядько позивача - ОСОБА_3 за свого життя не звертався до уповноваженого органу із заявою про приватизацію займаної ним квартири, тобто він не набув право власності на спірну квартиру, а відтак відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірне житло в порядку спадкування.

Третя особа ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки-повідомлення на її поштову адресу (с.с.239-240 т.1, 17-18, 26-27 т.2), у судове засідання тричі не з`явилась, тому на підставі положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела розгляд апеляційної скарги у її відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ходаківської І.Ю., які апеляційну скаргу підтримали, пояснення представника виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - Ващук О.В., яка просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи

апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 квітня 1981 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 11 квітня 1981 року Вишневим РАГС Києво-Святошинського району Київської області (с.с.15 т.1).

На підставі ордеру №000415, виданого 7 липня 1998 року на підставі рішення виконавчого комітету Вишнівської міської ради народних депутатів Київської області №39/10 від 26 червня 1998 року, ОСОБА_4 на сім`ю з 2 осіб: вона та чоловік ОСОБА_3 , надано право на зайняття 1-кімн., загальної площею 38,02 кв. м, в окремій квартирі АДРЕСА_2 (с.с.22-23 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 23 червня 2020 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (с.с.21 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 5 липня 2022 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (с.с.18, т.1).

Згідно матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_3 не приватизована.

5 липня 2022 року позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 звернулись до Вишневої державної нотаріальної контори Київської області із заявами про прийняття спадщини після смерті рідного дядька - ОСОБА_3 (с.с.64 т.1), на підставі чого було заведено спадкову справу № 213/2022 (с.с.63-81 т.1).

З наявної в матеріалах справи копії спадкової справи встановлено, що померлий ОСОБА_3 був рідним дядьком позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу (с.с.70-74, т.1).

Мати позивача - ОСОБА_5 , яка була рідної сестрою ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (с.с.72 т.1, зворот).

Також з матеріалів справи вбачається, що за свого життя ОСОБА_3 замовив та оплатив замовлення-зобов`язання СФ-000001079 від 21 липня 2020 року в КП БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області на проведення поточної інвентаризації та виготовлення нового технічного паспорту, а також замовив у Державному архіві Київської області та отримав витяг з рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів №39/11 від 26 червня 1998 року про надання житлової площі в АДРЕСА_3 (с.с. 37-40, 162-168 т.1).

Згідно листа виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області №567 від 10 серпня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 - з 17 липня 1998 року по день смерті. На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований один.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 за свого життя не почав процедуру приватизації житла, так як не звернувся до органу приватизації із відповідною заявою, відтак вказане право не перейшло до його спадкоємців, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про наступне.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути

припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

ОСОБА_3 заповіту не складав, відтак його спадщина спадкується за законом.

У відповідності до встановленої законом черговості у першу чергу спадкують діти спадкодавця, той з подружжя, хто пережив його, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

Згідно статті 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , яка була рідною сестрою ОСОБА_3 та матір`ю позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач у визначений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 , матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_3 мав спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину, тому позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 відповідно до положень статті 1266 ЦК України.

За змістом статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

У частині третій статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

За змістом статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення № 396), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, передбачено, що для проведення процедури приватизації громадянином до органу приватизації подається відповідний перелік документів, в тому числі оформлена заява на приватизацію квартири.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру (постанови Верховного Суду України у постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13 та Верховного Суду у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 752/10477/15-ц, від 09 червня 2020 року у справі № 554/8856/17).

Отже обов`язковою умовою переходу права вимоги до спадкоємців, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою (постанови Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 295/2637/20, від 01 листопада 2023 року у справі № 183/80/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц зроблено висновок про те, що якщо спадкодавець не набув права власності на майно, проте розпочав процедуру його приватизації відповідно до чинного законодавства

України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації, а не права власності.

Таким чином, обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживав спадкодавець, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.

Частиною третьою статті 12 та частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 81 ЦПК України).

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до листа виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 16 грудня 2022 року житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 не передавалося у приватну власність ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не надав доказів, що ОСОБА_3 звертався до органу приватизації з належно оформленою заявою.

На виконання вимоги суду першої інстанції та за клопотанням представника позивача, виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області 27 березня 2023 року повідомив, що згідно з автоматизованої системи документообігу за період з червня 2021 року по червень (включно) 2022 року звернень, заяв, скарг від ОСОБА_3 на реєстрацію не надходило (с.с.143 т.1).

Отже, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 за свого життя не звертався до уповноваженого органу із заявою про приватизацію спірної квартири, тобто в установленому законом порядку не набув права власності на неї.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про необхідність ознайомлення з журналом реєстрації заяв та прийнятих документів, який ведеться відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 36, для з`ясування наявності зареєстрованої заяви ОСОБА_3 у період з червня 2021 року по червень 2022 року щодо приватизації спірної квартири, апеляційний суд дослідив журнал реєстрації заяв та прийнятих документів на приватизацію з 2020 року по 2022 рік Вишневої міської ради, згідно якого заява ОСОБА_3 на приватизацію спірної квартири не зареєстрована.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог і під час апеляційного перегляду справи висновки суду спростовані не були.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, оцінені надані докази, правильно застосовані норми матеріального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної

скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківської Ірини Юріївни залишити без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua