Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №296/3420/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усунення перешкод у користуванні майном

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №296/3420/26

Суддя: Рожкова О. С.

Справа № 296/3420/26

2/296/3025/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Мазурець К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом,

У С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ СПРАВИ

1. 24.03.2026 представник ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , - адвокат Козирєв І.М. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_3 , у якому просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди малолітньому ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом передання його матері ОСОБА_1 ключів від вхідних дверей квартири для вільного та безперешкодного доступу до неї.

2. Позов обґрунтовано тим, що малолітньому ОСОБА_2 належить 1/3 частка у праві спільної часткової власності на зазначену квартиру, а відповідачу ОСОБА_3 - 2/3 частки. Позивач зазначала, що відповідач протягом тривалого часу обмежує доступ малолітнього співвласника та його законного представника до квартири і не передає ключі від вхідних дверей. Письмова вимога від 28.01.2026 про передання ключів залишилася без задоволення. Відсутність доступу до квартири також унеможливила проведення її обстеження для виготовлення технічного паспорта. У зв`язку із цим 25.02.2026 ОСОБА_1 звернулася із заявою до поліції, однак перешкоди усунені не були.

3. Посилаючись на те, що відповідач продовжує чинити перешкоди у користуванні майном та не допускає позивача та її неповнолітнього сина до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , позивач звернулася із позовною заявою до суду.

ІІ. ПРОЦЕДУРА

4. Ухвалою суду від 14.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі № 296/3420/26, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

5. 11.05.2026 на електронну адресу суду від імені відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 14.05.2026, у зв`язку з проживанням і роботою відповідача у Чеській Республіці та необхідністю залучення представника. Водночас, заява від 11.05.2026 не була скріплена кваліфікованим електронним підписом відправника, про що працівником апарату суду складено відповідний акт.

6. 26.06.2026 на електронну адресу суду від ОСОБА_4 , яка назвала себе представником відповідача, надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 30.06.2026. Заява обґрунтовувалася необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та станом здоров`я заявниці. Водночас, заява від 26.06.2026 також не була скріплена кваліфікованим електронним підписом відправника, про що 29.06.2026 працівником апарату суду складено акт.

7. 30.06.2026 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.07.2026.

8. 30.07.2026 протокольною ухвалою суду відмовлено у допуску ОСОБА_4 до участі у справі як представника відповідача ОСОБА_3 , оскільки справа розглядається за правилами загального позовного провадження, а ОСОБА_4 не має статусу адвоката.

ІІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

9. У судовому засіданні 30.07.2026 ОСОБА_1 та її представник підтримали позов з наведених у ньому підстав і просили його задовольнити.

10. Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не з`явився та пояснень щодо суті заявлених вимог не надав. Подані від його імені та від імені ОСОБА_4 заяви стосувалися виключно відкладення розгляду справи і не містили заперечень щодо позовних вимог.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

11. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.01.2019 (а.с. 7).

12. Відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджуються витягом з реєстру територіальної громади від 28.03.2024 (а.с. 8).

13. Відповідно до довідок від 04.08.2022 № 4414 та від 31.08.2022 № 33/03-01 ОСОБА_2 є дитиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_5 та має статус члена сім`ї загиблого ветерана війни (а.с. 10-11).

14. 24.09.2025 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Царіциною І.С. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом № 5704 на 2/9 частки квартири АДРЕСА_1 , які входили до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 . Право власності на 2/9 частки квартири зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 444897807 (а.с. 14-15).

15. 02.10.2025 державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщуком А.І. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом № 1723 на 1/3 частку спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , яким була 1/3 частка спірної квартири. Отже, за цим свідоцтвом ОСОБА_2 набув право власності на 1/9 частку квартири. Державну реєстрацію права власності на 1/9 частку підтверджує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 445964262 (а.с. 12-13).

16. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2025 вбачається, що ОСОБА_2 належать 1/9 та 2/9 частки, тобто загалом 1/3 частка квартири, а ОСОБА_3 - 2/3 частки квартири на підставі договору дарування від 26.09.2025 № 5841 (а.с. 16-18).

17. 28.01.2026 ОСОБА_1 , діючи в інтересах малолітнього сина, звернулася до ОСОБА_3 з письмовою вимогою передати їй ключі або дублікат ключів від вхідних дверей квартири. Направлення кореспонденції за адресою спірної квартири підтверджується долученим поштовим документом (а.с. 19).

18. У матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на зазначену вимогу або передання ключів законному представнику малолітнього співвласника.

19. 05.01.2026 адвокат Козирєв І.М. звернувся до Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради із запитом про надання копії технічного паспорта на спірну квартиру (а.с. 20).

20. Листом від 15.01.2026 № 9 комунальне підприємство повідомило, що технічний паспорт або його копія на підприємстві відсутні, а виготовлення нового технічного паспорта можливе на замовлення власника за результатами обстеження об`єкта нерухомого майна (а.с. 21).

21. 25.02.2026 ОСОБА_1 через адвоката звернулася до Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції № 1 ГУНП в Житомирській області із заявою, у якій повідомила про відсутність доступу до квартири та непередання відповідачем ключів, що підтверджується роздруківкою електронного листування (а.с. 22-23).

V. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

22. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

23. Відповідно до частин першої, четвертої статті 12, частини першої статті 13, частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається; суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих учасниками доказів; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

24. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

25. Відповідно до частини першої статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років захищають у суді їхні батьки як законні представники.

26. Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом припинення дії, яка порушує право, та іншими способами, встановленими законом.

27. Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

28. За частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону.

29. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

30. Відповідно до статей 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності, а власність із визначенням часток кожного зі співвласників є спільною частковою власністю.

31. За частинами першою - третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці, а за неможливості цього - на відповідну матеріальну компенсацію.

32. За змістом частини першої статті 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї та інших осіб.

33. Відповідно до частини першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

34. Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

35. Відповідно до частин першої, другої статті 177 СК України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження та зобов`язані дбати про його збереження і використання в інтересах дитини.

36. За статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина, у тому числі усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати правочини, що підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

VІ. МОТИВИ ТА ВИСНОВОК СУДУ

37. Предметом доказування у цій справі є: належність малолітньому ОСОБА_2 права власності на частку спірної квартири; наявність фактичних перешкод у здійсненні ним правомочності користування; вчинення таких перешкод відповідачем; триваючий характер порушення; відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.

38. Так, свідоцтвами про право на спадщину та відомостями Державного реєстру речових прав підтверджено, що ОСОБА_2 належить 1/3 частка квартири, яка складається з 2/9 та 1/9 часток, а відповідачу 2/3 частки. Водночас, наявність у відповідача більшої частки не надає йому права позбавляти іншого співвласника доступу до спільного майна.

39. ОСОБА_1 як мати та законний представник малолітнього співвласника має право вчиняти дії, необхідні для здійснення і захисту його майнових прав та передання їй ключів не створює для неї самостійного права користування квартирою, а забезпечує реалізацію права дитини.

40. З письмової вимоги від 28.01.2026 та поштового документа встановлено, що ОСОБА_1 просила відповідача передати ключі або їх дублікат. Доказів відповіді на вимогу, передання ключів чи забезпечення доступу до квартири в інший спосіб відповідач не надав.

41. Лист БТІ підтверджує необхідність доступу до квартири для її обстеження, а заява до поліції послідовність дій законного представника щодо усунення перешкод. Самі по собі ці документи не доводять чинення перешкод, однак у сукупності з вимогою про передання ключів, доказом її направлення та відсутністю реагування відповідача підтверджують триваюче обмеження доступу малолітнього співвласника до квартири.

42. Відповідач був обізнаний про розгляд справи, однак відзиву не подав, факту передання ключів не довів та пояснень по суті спору не надав. Його проживання у за межами України не спростовує встановлених обставин і не перешкоджало забезпечити доступ до квартири через належно уповноважену особу.

43. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, провадження №14-181цс18, зазначено, що негаторний позов може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення. Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі №296/4500/16-ц, провадження №61-13036св19, виходив із того, що визначальними умовами застосування статті 391 ЦК України є наявність у позивача права власності та встановлення факту перешкод у його здійсненні.

44. Так, позивач не просить визначити порядок користування квартирою або виділити окреме приміщення, а вимагає лише відновити фізичний доступ співвласника до майна. Передання ключів не визначає порядку користування кімнатами, тому відсутність такого порядку не є підставою для позбавлення малолітнього співвласника доступу до квартири.

45. Обраний спосіб захисту відповідає характеру порушення, є конкретним та забезпечує реальне відновлення права дитини, не змінюючи розміру часток співвласників і не вирішуючи питання користування окремими приміщеннями.

46. З огляду на встановлені обставини та наведені норми права суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди малолітньому ОСОБА_2 у користуванні квартирою та передати його законному представнику - матері ОСОБА_1 ключів від замків вхідних дверей квартири.

VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

47. За пунктом 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяв щодо захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб. Оскільки позов подано матір`ю як законним представником виключно на захист майнового права малолітньої дитини, тому судовий збір при зверненні до суду не сплачувався.

48. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача у дохід державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

49. У позовній заяві наведено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, тоді як пунктом 4 договору від 13.11.2025 передбачено завдаток у сумі 60 000 грн.

50. За частинами другою - четвертою статті 137, частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт, їх вартості та сплати або обов`язку сплатити такі витрати; такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, якщо до закінчення дебатів сторона зробила відповідну заяву.

51. Матеріали справи не містять платіжного документа, акта приймання-передачі послуг, детального опису виконаних адвокатом робіт або іншого документа, який дозволяв би встановити, яка саме сума заявлена до розподілу, які послуги фактично надані у цій справі та яка їх вартість. Сам договір підтверджує існування договірних відносин, але за встановленої розбіжності між попереднім розрахунком і його умовами не дає можливості визначити заявлений до стягнення розмір витрат.

52. Отже, на час ухвалення рішення підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу немає.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 59, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом - задовольнити.

2. Зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди малолітньому ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом передання законному представнику малолітнього - матері ОСОБА_1 ключів від замків вхідних дверей цієї квартири.

3. Стягнути з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_4 ,

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_5.

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua