Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №276/1117/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/1117/26

Провадження по справі №2/276/864/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Збаражського А.М.

за участю: секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Хорошів в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитинини, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и в:

25 червня 2026 року позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що ОСОБА_2 є його батьком. На даний час він вже повнолітній та є студентом Житомирського агротехнічного фахового коледжу. Термін навчання з 01 вересня 2025 року до 30 червня 2029 року. Вартість платної освітньої послуги за перший рік навчання становить 18000,00 гривень. Він навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Крім того він проживає в гуртожитку, за який також сплачує 7000,00 грн щороку. На сьогодні його матеріально забезпечує матір та вітчим, сплачують грошові кошти за навчання та надають кошти на інші потреби та витрати. Відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для його навчання, незважаючи на те, що згідно законодавства зобов`язаний це робити та спроможний надавати матеріальну допомогу сину.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання у зв`язку з продовженням ним навчання у Житомирському агротехнічному фаховому коледжі в розмірі частини всіх видів заробітку відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 30.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

Позивач в своїй позовній заяві просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідач, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, відповідно до вимог пункту 4 частини 8 та частини 11 статті 128 ЦПК України, що підтверджується поштовим повідомленням, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавав.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, керуючись положеннями статтей 247, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції, зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За нормами частини 1 статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з матеріалів справи, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до договору про надання освітніх послуг №262 від 26.08.2025 року та договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців №262 від 26.08.2025 року, ОСОБА_1 навчається в Житомирському агротехнічному фаховому коледжі, спеціальність «Агроінженерія». Вартість навчання за перший рік становить 18000,00 гривень.

Згідно довідки Житомирського агротехнічного фахового коледжу від 20.05.2026 за №557/02-08/26, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається в Житомирському агротехнічному фаховому коледжі, спеціальність «Агроінженерія» на контрактній основі з 01 вересня 2025 по 30 червня 2029 року. Форма навчання денна.

Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, що видана Хорошівською селищною радою від 24.04.2024 року, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 03.11.2023 року у виконавчому комітеті Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №59.

Згідно з наданих копій квитанцій про оплату за навчання ОСОБА_1 за період 09.2025-12.2025 року, ОСОБА_3 сплачено 9000 (дев`ять тисяч) гривень; оплату за проживання в гуртожитку ОСОБА_1 за період 08.2025-06.2026 року, ОСОБА_4 спалачено 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 , який на даний час є повнолітнім та не має власного заробітку, потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з навчанням на денній формі в Житомирському агротехнічному фаховому коледжі, несе витрати на харчування, придбання одягу, особистих речей, проживання.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для забезпечення його утримання за рахунок батьків. Відтак, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти у зв`язку з продовженням навчання ОСОБА_1 .

При вирішенні питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи відсутність заперечень на позов, виходячи з завдань цивільного судочинства, зокрема забезпечення інтересів дитини, які полягають крім іншого, в гарантованому отриманні достатнього та необхідного матеріального утримання, що покладається в обов`язок батьків, суд, керуючись принципом доцільності, справедливості вважає необхідним задовольнити позов та стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, на його утримання, на період навчання. Такий розмір аліментів, на думку суду, є достатнім для забезпечення інтересів дитини, яка продовжує навчання, та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

У відповідності до ст.ст. 141, 430 ЦПК України, суд стягує з відповідача –1331,20 грн судового збору на користь держави, та рішення в частині стягнення аліментів підлягає виконанню негайно у межах платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 430 ЦПК України, ст.ст.182, 199, 200 СК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитинини, яка продовжує навчання, задовольнити.

Стягувати зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, який продовжує навчання, щомісячно, починаючи з 25.06.2026 року до закінчення ОСОБА_1 навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 ( одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя А.М.Збаражський