Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №161/14557/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 161/14557/26

Провадження № 2-а/0158/82/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді - Костюкевича О.К.

при секретарі - Хмілевській І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2026 відносно позивача винесено постанову серії ЕНА № 7454001 про накладення на неї адміністративного стягнення в сумі 340 грн за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови вона керувала транспортним засобом, що має технічну несправність, а саме за відсутності задніх бризковиків, чим порушила пункт 31.4.7.е ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. З винесеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності позивач не згідна, а також вказує, що вона винесена незаконно, з грубим порушенням норм чинного законодавства України. Зазначає, що її зупинили в темну пору доби, при цьому спочатку причиною зупинки було зазначено несправність габариту, яку позивач усунула безпосередньо на місці зупинки. Після цього працівники поліції вказали на перевезення дитини без автокрісла, водночас, як зазначає позивач, відповідне автокрісло було наявне в автомобілі. Надалі підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності стала відсутність на транспортному засобі задніх бризковиків. При цьому, позивач зазначає, що задні бризковики на транспортному засобі були встановлені, однак зазнали пошкоджень та відпали під час руху внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття та наявності на дорозі глибоких ям. На транспортному засобі залишилися елементи кріплення та частини пошкоджених бризковиків. Посилаючись на положення п. 31.5 ПДР України, позивач зазначає, що у разі виникнення в дорозі несправності, вона мала право рухатися найкоротшим шляхом до місця стоянки або ремонту транспортного засобу. Про обставини пошкодження бризковиків повідомила інспектора поліції. Незважаючи на це, останній, на думку позивача, безпідставно виніс оскаржувану постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності.

У зв`язку із вищевикладеним, просить суд, скасувати постанову серії ЕНА № 7454001 від 27.06.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження закрити.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України.

28.08.2026 від представника відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, представник відповідача вказує, що оскаржувана постанова була винесена з дотриманням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. У зв`язку з обмеженим терміном зберігання відеозаписів з боді-камер, надати відеозапис, який фіксував подію 27 червня 2026 є неможливим. Вважає, що позовна заява складається виключно з правових норм, і спрямована на уникнення відповідальності і не містить доказів, які б спростовували факт вчинення адміністративного правопорушення, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач у судове засідання не заявилась, згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В судовому засіданні встановлено, що відносно ОСОБА_1 інспектором ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області майором поліції Лук`янчуком В.А. 27.06.2026 була винесена постанова серії ЕНА № 7454001 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 340 грн. 00 коп. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 , 27.06.2026 о 22 год 42 хв. в с. Грем`яче, по вул. Грушевського, керувала транспортним засобом за відсутності задніх бризковиків, чим порушила пункт 31.4.7.е ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

В силу статі 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Ст.16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний, зокрема, перевірити перед вирушенням в дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі.

Відповідно до п.2.3«а» та «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п.31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.31.4.7.е) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики.

Вимоги щодо безпечності технічного стану колісних транспортних засобів встановлюються Національним стандартом України «Колісні транспортні засоби» ДСТУ 3649:2010.

Згідно з п.п.6.8.13 ДСТУ 3649:2010 колісні транспортні засоби мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс транспортних засобів сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин.

Отже, відсутність грязезахисних фартухів і бризговиків віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП.

При цьому, зміст п.31.4.7.е ПДР, дає підстави для висновку, що словосполучення «відсутній передбачений конструкцією» відноситься як до бампера або заднього захисного пристрою, так і до грязезахисних фартухів і бризговиків.

Таким чином, якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то це не являється порушенням вимог п.31.4.7.е) Правил дорожнього руху України.

Настання відповідальності за порушення наведеного п.31.4.7.е) Правил дорожнього руху можливе за наявності двох обставин: по-перше, конструкцією транспортного засобу має бути передбачений бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики; по-друге, зазначений елемент конструкції транспортного засобу має бути відсутній.

Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами, що конструкція транспортного засобу яким керував позивач передбачає наявність бризговиків.

Разом з тим, з оскарженої постанови не вбачається, чим передбачено наявність бризговиків і як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу їх передбачає (посилання на ДСТУ тощо). В даному випадку, поліцейський не склав акт перевірки технічного стану ТЗ та його копія позивачу не видавалась. Належних, допустимих та обґрунтованих доказів того, що конструкцією даного транспортного засобу передбачені бризковики без яких його експлуатація є неможливою суду також не надано. Доводи позивача не спростовані.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.02.2019 року по справі №524/9843/16-а.

Суд не вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 7454001 від 27.06.2026 року беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Наведений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Таким чином, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, не зафіксовано.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Положеннями ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а позивач факт вчинення такого правопорушення заперечує, тому немає достатніх підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.

З наведених підстав, постанова серії ЕНА № 7454001 від 27.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у розмірі 340 гривень штрафу підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору посилаючись на складне матеріальне становище та особливі життєві обставини.

З огляду на наведені позивачкою обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору.

За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Волинській області слід стягнути судовий в дохід держави.

Керуючись ст.ст.7, 121, 222, 251, 280 КУпАП, ст.ст.5, 6, 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 272, 286, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7454001 від 27.06.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у розмірі 340 гривень штрафу, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Волинській області в дохід держави - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, Волинської області, код ЄДРПОУ: 40108604.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич