Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №520/14054/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 серпня 2026 р. Справа №520/14054/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 35974177) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) та Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ГЛАЗГО-08" (надалі за текстом - ПП "ГЛАЗГО-08") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області) та Державної податкової служби України (надалі за текстом - ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.12.2025 року № 306589 про відповідність платника податку - ПП "ГЛАЗГО-08" (код ЄДРПОУ 35974177) критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 43983495) виключити ПП "ГЛАЗГО-08" (код ЄДРПОУ 35974177) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.10.2025 № 13379375/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 12.09.2025.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.10.2025 № 13379376/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 3 від 16.09.2025.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.03.2026 № 13651276/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 07.01.2026.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.03.2026 № 13651275/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 3 від 13.01.2026.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710095/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування № 1 від 20.02.2026.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710096/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування № 2 від 20.02.2026.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710098/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 7 від 20.02.2026.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710097/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 8 від 24.02.2026.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710099/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 9 від 25.02.2026.

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.03.2026 № 13650871/35974177 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 05.01.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги, заявлені позивачем по адміністративній справі № 520/9380/26 та виділено в окреме провадження позовні вимоги Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" (вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 35974177) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710099/35974177 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 9 від 25.02.2026.

За наслідками виконання вимог п.15.2 Розділу VII КАС України, згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2026 справі присвоєно номер № 520/14054/26 та передано в провадження судді Супрун Ю.О..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 справу № 520/14054/26 прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області № 13710099/35974177 від 08.04.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 25.02.2026 на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача через систему «Електронний суд» 17.06.2026 подав відзив, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України, а тому оскаржуване позивачем рішення № 13710099/35974177 від 08.04.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 25.02.2026 винесене в межах чинного законодавства України та не підлягає скасуванню. Також представник відповідача просив розглядати справу за участю представника відповідача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про розгляд справи за участю представника відповідача залишено без задоволення, оскільки предмет позову, правова природа та зміст спірних правовідносин, обставини спору (котрі мають виключно документальну фіксацію) не створюють потреби у проведенні усного слухання справи, а відповідач не позбавлений права надання своїх пояснень по справі у письмовому вигляді.

Представник позивача через систему «Електронний суд» 19.06.2026 подав відповідь на відзив, в кому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, та зазначив, що в своєму відзиві відповідач фактично не навів жодних нових аргументів на підтвердження законності свого рішення та спростування аргументів позивача викладених в позовній заяві, а лише процитував зміст оскаржуваних рішень, нормативних актів та нерелевантних до спірних правовідносин рішень Верховного Суду.

Відповідач - ДПС України своїм правом надання у відповідності до ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) для подання відзиву на позов не скористався, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано податкову накладну № 9 від 25.02.2026 і направлено її для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Реєстрація вищевказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів з Поясненнями № 44 від 19.03.2026.

Головним управлінням ДПС у Харківській області направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 27.03.2026 № 13687889/35974177.

У зв`язку з цим, позивачем було направлено Додаткові пояснення № 4 від 01.04.2026 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 9 від 25.02.2026.

Вказані обставини визнаються відповідачем в поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Головним управлінням ДПС у Харківської області прийнято оскаржуване рішення № 13710099/35974177 від 08.04.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 25.02.2026.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

На підставі наданих позивачем доказів судом встановлено наступні обставини.

Між позивачем та ТОВ «УКРЮГ» (код ЄДРПОУ 31387134) було укладено Договір № 12/08/2024 від 12.08.2024 на поставку обладнання - Лінія виготовлення сотовой основи НСМ-2000; Лінія ламінування сотовой основи HF(B)-1600; Поздовжньо-поперечно різальна машина.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 20.02.2026 ціна обладнання становить 22 729 050,07 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3 788 175,01 грн., вартість доставки та страхування обладнання становить 2 475 607,01 грн., в тому числі ПДВ 20% - 412 601,17 грн.

22.08.2024 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 4 721 982,60 грн., в т.ч. ПДВ - 786 997,10 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 3 від 22.08.2024 на суму 4 721 982,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 786 997,10 грн., яка була зареєстрована 19.09.2024.

08.08.2025 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 2 265 261,23 грн., в т.ч. ПДВ - 377 543,54 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 2 від 08.08.2025 на суму 2 265 261,23 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 377 543,54 грн., яка була зареєстрована 25.08.2025.

12.09.2025 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 4 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 750 000,00 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 2 від 12.09.2025 на суму 4 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 750 000,00 грн., реєстрація якої була зупинена.

16.09.2025 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 4 252 698,18 грн., в т.ч. ПДВ - 708 783,03 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 3 від 16.09.2025 на суму 4 252 698,18 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 708 783,03 грн., реєстрація якої була зупинена.

07.01.2026 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 4 003 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 667166,67 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 2 від 07.01.2026 на суму 4 305 850,10 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 717 641,68 грн., реєстрація якої була зупинена.

13.01.2026 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 1 698 377,12 грн., в т.ч. ПДВ - 283062,85 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 3 від 13.01.2026 на суму 1 698 377,12 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 283 062,85 грн., реєстрація якої була зупинена.

Враховуючи зміну ціни обладнання між позивачем та ТОВ «УКРЮГ» було підписано Додаткову угоду № 1 від 20.02.2026 до Договору № 12/08/2024 від 12.08.2024 на поставку обладнання, у зв`язку з чим, позивачем було складено:

- розрахунок коригування № 1 від 20.02.2026 до податкової накладної № 3 від 22.08.2024, реєстрація якого була зупинена;

- розрахунок коригування № 2 від 20.02.2026 до податкової накладної № 2 від 08.08.2025, реєстрація якого була зупинена.

20.02.2026 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 672 986,99 грн., в т.ч. ПДВ – 112 164,50 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 7 від 20.02.2026 на суму 672 986,99 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 112 164,50 грн., реєстрація якої була зупинена.

24.02.2026 на поточний рахунок позивача надійшла попередня оплата в сумі 104 242,90 грн., в т.ч. ПДВ - 17 373,82 грн. За фактом надходження попередньої оплати позивачем було складено податкову накладну № 8 від 24.02.2026 на суму 104 242,90 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 17 373,82 грн., реєстрація якої була зупинена.

25.02.2026 позивачем було відвантажено обладнання на користь ТОВ «УКРЮГ», що підтверджується видатковою накладною № 1 від 25.02.2026 та актом прийому-передачі від 25.02.2026. У зв`язку з цим, на остаточну суму у розмірі 207 650,95 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 34 608,49 грн., по факту відвантаження обладнання покупцю ТОВ «УКРЮГ» позивачем була складена податкова накладна № 9 від 25.02.2026, реєстрація якої була зупинена.

У квитанції до податкової накладної № 9 від 25.02.2026 було зазначено - відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 25.02.2026 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.4262%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної № 9 від 25.02.2026 позивачем було направлено пояснення № 44 від 19.03.2026 та копії документів щодо податкової накладної № 9 від 25.02.2026.

Контролюючим органом було направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 27.03.2026 № 13687889/35974177.

Позивачем було надано контролюючому органу додаткові пояснення № 4 від 01.04.2026 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 9 від 25.02.2026.

Отже, позивачем було надано детальні пояснення щодо всіх господарських операцій, походження, транспортування та зберігання товару, а також усі необхідні первинні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій, відображених в податковій накладній.

Поставлений на користь ТОВ «УКРЮГ» товар мав бути придбаний позивачем у нерезидента-постачальника NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP., Китай, згідно з зовнішньоекономічним контрактом № 17 від 12.09.2024.

Однак, у зв`язку зі зміною профілю діяльності позивача та товарної номенклатури, позивачем та NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP., Китай, Контракт № 17 від 12.09.2024 було розірвано з 29.05.2025 на підставі Додаткової угоди № 1, у зв`язку з чим, позивач не сплачував жодні грошові кошти на користь NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP., Китай.

У зв`язку з цим, позивачем було укладено Договір № 30/05 від 30.05.2025 на поставку вказаного обладнання з ПП «ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА» (код за ЄДРПОУ 34018010).

Грошові кошти одержані від ТОВ «УКРЮГ» в рахунок оплати вартості обладнання було перераховано Позивачем на користь ПП «ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА».

ПП «ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА» на виконання замовлення від позивача було укладено зовнішньоекономічний Контракт № 25 від 30.05.2025 з нерезидентом-постачальником NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP., Китай, на виконання якого було перераховано одержані від позивача грошові кошти згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 10 від 31.07.2025, № 13 від 15.09.2025, № 15 від 17.09.2025, № 11 від 11.08.2025, № 6 від 03.06.2025.

Товар було доставлено на територію України та розмитнено згідно ВМД № 26UA205030000709U5 від 23.01.2026.

Виробником обладнання – WUXI SHENXI HONEYCOMB MACHINERY FACTORY, Китай, було надано:

- сертифікат відповідності № TD17582402 від 04.03.2024 на Поздовжньо-поперечно різальну машину, яка на момент складання сертифікату англійською мовою називалась як HONEYCOMB PANEL CUTTING MACHINE.

- сертифікат відповідності № TD17582401 від 04.03.2024 на Лінію для виготовлення сотовой основи HCM-2000 (HONEYCOMB CORE MACHINE).

- сертифікат відповідності № TD19532402 від 19.04.2024 на Лінію ламінування сотовой основи, яка на момент складання сертифікату англійською мовою називалась як HF(B)-1600 HONEYCOMB PANEL LAMINATION MACHINE.

На виконання умов Договору № 30/05 від 30.05.2025 ПП «ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА» здійснило поставку обладнання на користь позивача згідно видаткової накладної № 6 від 25.02.2026.

Позивач поставив товар на користь ТОВ «УКРЮГ» згідно з видатковою накладною № 1 від 25.02.2026 та актом прийому-передачі від 25.02.2026.

Транспортування обладнання на замовлення ПП «ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА» здійснювалось транспортною компанією ТОВ «Таніт Груп» (код за ЄДРПОУ 41983980) з Китаю безпосередньо на адресу ТОВ «УКРЮГ»: м. Біла Церква, вул. Храпачанська, 70, на підтвердження чого позивачем було надано договір № 20.01.2025/1455 ОД від 20.01.2025, заявку № 6 від 29.12.2025, акт № TG200126001 від 28.01.2026, акт № TG200126006 від 28.01.2026, акт № TG040226017 від 04.02.2026, акт № TG100226030 від 10.02.2026, CMR № 21784 від 27.01.2026, CMR № 21784.1 від 27.01.2026, CMR № 21784.2 від 26.01.2026, CMR № 21784.3 від 27.01.2026, CMR № 21784.4 від 26.01.2026, CMR № 21784.5 від 26.01.2026, CMR № 21784.6 від 28.01.2026, CMR № 21784.7 від 26.01.2026, CMR № 21784.8 від 27.01.2026.

У зв`язку з доставкою товару безпосередньо на адресу ТОВ «УКРЮГ» він не зберігався на складі позивача, оскільки в цьому не було потреби.

Позивачем були надані відповідні пояснення до контролюючого органу та безпосередньо до суду, з яких убачається, що надані підприємством документи підтверджують реальність господарських операцій з поставки товару на користь ТОВ «УКРЮГ».

Суд зазначає, що вказані документи були долучені представником позивача до матеріалів позовної заяви.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав відмовляти позивачу в реєстрації податкової накладної № 9 від 25.02.2026, а оскаржуване рішення від 08.04.2026 № 13710099/35974177 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Відповідно до п.4, п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі по тексту Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було визначено чіткого переліку документів, які мають бути подані платником для розблокування податкових накладних.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 травня 2020 року у справі № 300/183/19, від 04.02.2021 у справі № 818/1159/17.

Відповідно до п. 10 Наказу № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Натомість, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок викладено в постанові КАС ВС від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20 (провадження № К/9901/20572/21).

Стосовно позовних вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд підтримував у своїх постановах правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 справі №21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа №461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі №569/16681/16-ата від 12 квітня 2018 року у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію, тим самим взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в її розділі І (стаття 1 розділу І Конвенції).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Водночас спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Оскільки оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, то зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і таке рішення не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

За таких обставин, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Крім цього такий спосіб захисту є дотриманням гарантій того, що спір між сторонами буде вирішений остаточно.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, слід зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 9 від 25.02.2026.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року № 37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні адміністративного позову Приватним підприємством "ГЛАЗГО-08" відповідно до квитанції ID: 6381-8729-7732-9592 від 30.04.2026 було сплачено судовий збір у за 10 позовних вимог немайнового характеру про скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в загальній сумі 26624,00 гривень, тобто по 2662,40 гривень за кожну позовну вимогу.

Враховуючи, що Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 виділено в окреме провадження позовні вимоги про скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710099/35974177 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 9 від 25.02.2026, з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 гривень, по 1331,20 гривень з кожного відповідача.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд зазначає, що до суду не було надано документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з яких встановлюється обсяг наданих послуг та визначається розмір витрат на правничу допомогу.

Також, позивачем зазначено, що орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правову (правничу) допомогу адвоката, які позивач вже поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 17 294,00 гривень. В разі задоволення позовних вимог (повного, часткового), докази на підтвердження зазначених витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на викладене, суд не вирішує питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 35974177) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 13710099/35974177 від 08.04.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 25.02.2026.

Зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану позивачем податкову накладну № 9 від 25.02.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 35974177) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 35974177) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.08.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супруна Ю.О.