Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: стягнення податкового боргу
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №520/18513/26
Суддя: Котеньов О.Г.
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
31 серпня 2026 р. справа № 520/18513/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ" (вул. Каштанова, буд. 33, оф. 2, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 41824420) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,-
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ", в якому просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 271409,08 гривень за рахунок майна ТОВ «Хайджин Текнолоджиз», код ЄДРПОУ 41824420, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у наданні дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. У відзиві відповідач зазначив, що заявлена сума податкового боргу у розмірі 271 409,08 грн є необґрунтованою, оскільки з рахунків товариства було списано 177 672,74 грн, а 02.07.2026 добровільно сплачено ще 15 700,00 грн. Також відповідач послався на пропуск строку давності щодо стягнення боргу у сумі 86 169,73 грн, наявність дебіторської заборгованості у розмірі 225 563,42 грн, яка перебуває на примусовому виконанні, а також на невідповідність фактичної вартості майна, переданого у податкову заставу, вартості, зазначеної в акті його опису. Крім того, відповідач вказав на необхідність дотримання принципу пропорційності при застосуванні заходів погашення податкового боргу та зазначив, що товариство вживає заходів для продовження господарської діяльності та погашення податкової заборгованості. З огляду на наведене відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» зареєстровано як суб`єкт господарювання – юридична особа та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 41824420.
Станом на дату звернення до суду ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» має податковий борг у розмірі 271 409,08 грн, який, за даними позивача, складається з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 86 169,73 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 2708/ж10/17-00-07-06 від 11.07.2022, а також податку на прибуток підприємств у розмірі 185 239,35 грн, який виник на підставі податкових декларацій № 9426787441 від 26.02.2025 та № 9437587594 від 25.02.2026.
Наявність зазначеної заборгованості підтверджується даними інтегрованих карток платника податків.
У зв`язку з несплатою узгоджених сум грошових зобов`язань ГУ ДПС у Харківській області сформовано податкову вимогу від 19.04.2023 № 0001043-1314-2040, яка була вручена платнику податків 17.05.2023.
Рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 13.11.2024 № 1817/20-40-13-11-21 прийнято рішення про опис майна ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» у податкову заставу.
З метою визначення майна, за рахунок якого може бути погашено податковий борг, контролюючим органом 13.11.2024 направлено товариству лист № 51864/6/20-40-13-11-21 з пропозицією надати перелік ліквідного майна, вільного від будь-якої застави, що обліковується на балансі підприємства, на суму податкового боргу, або вжити заходів щодо повного погашення податкової заборгованості.
У відповідь ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» надало до ГУ ДПС лист, зареєстрований 13.11.2024 за № 73416/6/ЕКП/76, яким було надано майно для складання акта опису.
14.11.2024 контролюючим органом складено акт опису майна № 1214/20-40-13-11-21, відповідно до якого у податкову заставу передано гідравлічний прес HSM V-Press 860 L.
Відомості про податкову заставу зареєстровано 14.11.2024 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом № 94625993.
Крім того, з метою погашення податкового боргу контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення коштів з рахунків ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» у банківських установах.
Зокрема, відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення від 15.06.2026 № 488/4-2040 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 185 239,35 грн.
На виконання зазначеного рішення контролюючим органом направлялися платіжні інструкції до банківських установ. За результатами їх виконання з рахунків товариства було частково списано кошти, загальна сума яких, за твердженням відповідача, становить 177 672,74 грн.
Крім того, 02.07.2026 ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» добровільно сплатило 15 700,00 грн у рахунок погашення податкового боргу.
Позивач зазначає, що направлення платіжних інструкцій до банківських установ не призвело до повного погашення податкового боргу, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ», що перебуває у податковій заставі.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції від 01.01.2018) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно з статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, надіслана платнику податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.
При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.9. статті 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.
Як наголошено в постанові Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі №808/2726/16 (адміністративні провадження №К/9901/197/18, К/9901/4023/17), акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.
Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З аналізу вказаних норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, а рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Водночас, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків у податковій заставі.
З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, недостатність таких коштів та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому у разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення Податкового кодексу України не зобов`язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового богу щодо кожного випадку такої зміни.
Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 15.06.2026 № 488/4-2040 на суму 185 239,35 грн.
На виконання зазначеного рішення до установ банків направлялися платіжні інструкції щодо списання коштів у рахунок погашення податкового боргу. В результаті вжитих заходів з рахунків ТОВ «Хайджин Текнолоджиз» було списано кошти на загальну суму 177 672,74 грн. Крім того, 02.07.2026 відповідачем добровільно сплачено 15 700,00 грн на погашення податкового боргу.
Водночас зазначені обставини свідчать про те, що вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення податкового боргу з рахунків відповідача не призвели до його повного погашення.
Судом також встановлено, що податковий борг відповідача включає суму 86 169,73 грн, визначену на підставі податкового повідомлення-рішення № 2708/ж10/17-00-07-06 від 11.07.2022, строк сплати якої настав 12.09.2022, а також податковий борг з податку на прибуток у сумі 185 239,35 грн.
Посилання відповідача на пропуск контролюючим органом строку давності щодо суми 86 169,73 грн судом оцінюються з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України та наданих сторонами доказів.
Крім того, судом враховано доводи відповідача щодо наявності дебіторської заборгованості у розмірі 225 563,42 грн, яка перебуває на примусовому виконанні у межах виконавчого провадження № 74565356. Разом з тим сама наявність дебіторської заборгованості не свідчить про фактичне її стягнення та не забезпечує погашення податкового боргу на момент розгляду справи.
Також наявність розбіжностей щодо вартості майна, яке перебуває у податковій заставі, не позбавляє контролюючий орган права звернутися до суду за наданням дозволу на погашення податкового боргу за рахунок такого майна, оскільки фактична вартість майна може бути визначена в установленому законодавством порядку під час його реалізації.
Враховуючи викладене та з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу, перебування майна ТОВ «Хайджин Текнолоджиз» у податковій заставі, а також те, що вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення коштів з рахунків відповідача не призвели до повного погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
За таких обставин позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області підлягають задоволенню.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ" (вул. Каштанова, буд. 33, оф. 2, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 41824420) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Надати дозвіл на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» (код ЄДРПОУ 41824420), яке перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 14.11.2024, з метою погашення суми податкового боргу у розмірі 271 409,08 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 31 серпня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua