Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №742/2057/25 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №742/2057/25

Суддя: Стельмах А. П.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/2057/25

Головуючий у першій інстанції – ДАВИДЧУК Д. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1791/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого-судді Стельмаха А.П.,

суддів Разгуляєвої О.В., Супруна О.П.,

із секретарем Мисник С.В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Прилуцької міської ради Чернігівської області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Прилуцької міської ради Чернігівської області про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2023 у справі № 742/405/23 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Прилуки Чернігівської області, мешканку АДРЕСА_1 недієздатною. Враховуючи, що ОСОБА_2 і надалі страждає психічним розладом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому існує необхідність в продовженні строку дії рішення про визнання її недієздатною.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною задоволено.

Продовжено дію рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2023 у справі № 742/405/23 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною, встановлено над нею опіку та призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном строком на два роки з дня набрання цим рішенням законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» (ЄДРПОУ 04803492) витрати на проведення експертизи в сумі 6 921, 96 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині стягнення витрат на проведення експертизи та віднести витрати за проведення експертизи на рахунок держави.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що стягнення з неї витрат на проведення експертизи суперечить вимогам ч. 2 ст. 299 ЦПК України. Витрати на проведення судової експертизи у цій категорії справ не можуть бути покладені на особу, щодо якої вирішується питання про недієздатність, а мають компенсуватися за рахунок держави.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду Заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Прилуцької міської ради Чернігівської області, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились. Представниця заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_3 подала клопотання, в якому просив суд розглядати справу за її відсутності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно з листом Чернігівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» від 16.03.2026 № 225 витрати установи на проведення експертизи склали 6 921,96 грн, які підлягають стягненню з заявника.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат за проведення експертизи.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2023 у справі № 742/405/23 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Прилуки Чернігівської області, мешканку АДРЕСА_1 – недієздатною; встановлено опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Прилуки Чернігівської області, мешканкою АДРЕСА_1 ; призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк дії даного рішення визначено у два роки. Строк його дії закінчується 25.09.2025.

Звертаючись до суду з цією заявою заявниця просила продовжити строк дії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2023 у справі № 742/405/23 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною, становлення над нею опіки та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном.

Також, заявниця просила призначити судово-психіатричну експертизу.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2025 року клопотання представника заявника задоволено. Призначено судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Провадження у справі зупинено.

З висновку експерта від 03.02.2026 № 50 (а.с.47-50) вбачається, що за результатами амбулаторної судово-психічної експертизи відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають місце ознаки хронічного, стійкого психічного розладу в формі помірної розумової відсталості з хворобою Дауна (F71 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок наявного у неї психічного розладу не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Задовольняючи заяву та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати за проведення експертизи у розмірі 6 921,96 грн. підлягають стягненню з заявниці.

Апеляційний суд не може погодитися із таким висновком з огляду на наступне.

Перевіряючи такі висновки суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Верховний Суд в постанові № 637/909/21 від 14.12.2022 здійснюючи розширене тлумачення застосування частини другої статті 299 ЦПК України, дійшов переконання, що на рахунок держави у справах окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною відносяться усі судові витрати - як судовий збір, так і витрати, пов`язані з розглядом справи, що узгоджується з правилом частини першої статті 133 ЦПК України. Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження за заявою про визнання фізичної особи недієздатною суди мають враховувати, що судовий збір відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України за подання такої заяви не сплачується, незважаючи на те, що у статті 5 Закону України «Про судовий збір» законодавець не передбачив такого правила.

Верховний Суд в постанові №638/14006/18 від 05.11.2025 вказав, що ч. 2 ст. 299 ЦПК є спеціальною нормою і що витрати на судово-психіатричну експертизу в такій справі відносяться на рахунок держави.

Враховуючи, що судово-психіатрична експертиза була проведена за клопотанням заявниці в межах справи, щодо вирішення питання стосовно продовження дії рішення про визнання її підопічної ОСОБА_2 недієздатною, отже судові витрати в даній справі відносяться на рахунок держави.

Проте суд першої інстанції зазначені вимоги процесуального закону не врахував та безпідставно стягнув із заявниці витрати за проведення експертизи на користь Чернігівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України».

Отже доводи, викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Чернігівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» (ЄДРПОУ 04803492) витрати на проведення експертизи в сумі 6 921, 96 грн. з ухваленням в цій частині нового судового рішення про віднесення судових витрат на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Чернігівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» (ЄДРПОУ 04803492) витрат на проведення експертизи в сумі 6 921, 96 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Судові витрати за проведення експертизи віднести на рахунок держави.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складений 31 серпня 2026 року.

Головуючий: Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua