Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №504/1564/19 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2805/26

Справа № 504/1564/19

Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

переглянувши справу №504/1564/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку нерухомого майна за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 (до зміни Бец) в інтересах ОСОБА_1 , апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на додаткове рішення Доброславського районного суду Одеської області від 15 травня 2025 року у складі судді Вінської Н.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 26 квітня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, після зміни 22 липня 2020 року позову просив:

визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) квартиру АДРЕСА_1 ; визнати право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на частку квартири за кожним (т.1 а.с.125-133).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2025 року; позов задоволено частково; визнано квартиру спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 ; в іншій частині вимог відмовлено (т.2 а.с.185-186).

08 квітня 2025 року в системі «Електронний суд» представником ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., стягнення витрат на проведення судово-технічної експертизи давності документів у розмірі 54113,08 грн. (т.2 а.с.187-189).

13 травня 2025 року в системі «Електронний суд» представником ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 7500,00 грн., витрат на проведення експертизи до 0,00 грн. (т.2 а.с.223-225).

Додатковим рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 15 травня 2025 року заяву від 08 квітня 2025 року про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн., відмовлено у стягненні витрат на проведення експертизи (т.2 а.с.232-233).

Висновок суду мотивовано тим, що суть пред`явленого позову з урахуванням дійсності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, їх необхідності, розумності їх розміру та складності справи, відображення у наданих суду доказах понесення витрат на правову допомогу відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, тому відсутні підстави для зменшення їх розміру. Сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема, якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Враховуючи те, що при розгляді справи та прийнятті рішення не було враховано висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи давності документів відсутні підстави для стягнення вказаних витрат з позивача.

Оригінали розписок від 06 серпня 2013 року та від 20 квітня 2013 року повернуто представнику ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 (т.2 а.с.234).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість додаткового рішення в частині відмови у стягненні витрат на проведення судової експертизи з підстав порушення норм процесуального права полягає у наступному. Позивачем була заявлена вимога про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя в порядку статті 60 СК України, оскільки таке майно було набуте за спільні кошти подружжя. На противагу аргументам позивача сторона відповідача надала до суду розписки про отримання відповідачем коштів в борг від сторонніх осіб з метою придбання спірного об`єкта нерухомого майна. Цим сторона відповідача мала намір підтвердити факт придбання спірного майна за особисті кошти одного з подружжя, що виключало б можливість визнання такого майна спільною сумісною власністю. Враховуючи, що подані розписки були складені 20 квітня 2013 року та 06 серпня 2013 року (в період офіційного шлюбу), а позивачу про них не було відомо взагалі, сторона позивача поставила під сумнів дійсність дати формування таких розписок та достовірність відомостей, що в них зазначені. Ухвалою суду від 14 березня 2023 року було задоволено клопотання позивача про призначення експертизи давності поданих розписок. Стороною відповідача було надано до експертної установи через суд оригінали поданих розписок, а позивач, як сторона, яка ініціювала проведення експертизи, повністю оплатив витрати на проведення експертизи, що підтверджувалось квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3670019 від 28 грудня 2023 року та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3670038 від 28 грудня 2023 року, копії яких були додані до заяви про ухвалення додаткового рішення. За результатом проведеної судової експертизи було встановлено, що розписки від 20 квітня 2013 року та від 06 серпня 2013 року щодо отримання в борг грошових коштів виконанні значно пізніше 2013 року, а саме у період 2016-2019 років. Експертом також було встановлено, що на подані розписки було здійснено тепловий вплив з метою їх штучного зістарення та наведено ряд інших обставин, як підтверджують фальсифікацію поданих стороною відповідача розписок. Таким чином, висновок експерта №23-5391 фактично підтвердив сумніви позивача щодо достовірності наданих відповідачем відомостей та спростував єдиний доказ, який був наданий стороною відповідача. Щодо висновку суду про неврахування висновку експерта як доказу при вирішенні справи по суті, то формування такого висновку судом у додатковому рішенні не відповідає обставинам справи та висновкам, які викладені в основному рішенні суду (в основному рішенні не було зазначено про те, що суд відхиляє чи не враховує висновок експерта в якості доказу з будь-яких причин). Експертиза давності документів була проведена на підставі ухвали суду і всі дії в рамках призначеної експертизи (оплата, подання документів, подання квитанцій) були проведені виключно через суд. Це означає, що суд, заслухавши аргументи сторони позивача щодо доцільності проведення експертизи, зробив висновок про те, що проведення експертизи є необхідним для вирішення справи по суті і, як наслідок, призначив експертизу та зупинив провадження у справі. Таким чином, судом так чи інакше мало б бути враховано висновок експерта при вирішенні справи по суті спору, навіть якщо в основному рішенні не надано йому правової оцінки, інакше дії суду першої інстанції є абсолютно непослідовними та суперечливими. Незалежно від причин, через які висновок експерта не був проаналізований судом першої інстанції в основному рішенні, така експертиза була призначена в рамках судової справи за ухвалою суду, висновок експерта було підготовлено кваліфікованим експертом та приєднано до матеріалів справи, а клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи від сторони відповідача не надходило. Право позивача на відшкодування значної суми судових витрат на проведення експертизи порушено (т.3 а.с.116-119).

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 заперечила щодо змісту та вимог апеляційної скарги. Суд, задовольняючи клопотання про призначення експертизи, виходив із права сторін подавати докази, які на її думку, мають значення для розгляду конкретної справи. Відповідач вважає, що до предмета доказування не входило вирішення питання щодо визнання дійсним або недійсним розписок, експертизу яких було заявлено та проведено за ініціативою позивача. Отриманий висновок експертизи не мав жодного значення для вирішення даної справи, тому такий висновок не згадується у рішенні суду (т.3 а.с.144-145).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на додаткове рішення.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість додаткового рішення з підстав порушення норм процесуального права полягає у наступному. Позивачем при поданні заяви від 08 квітня 2025 року не було надано достатніх доказів для підтвердження обґрунтованості, співмірності та пропорційності зі складністю даної справи заявлених витрат на правову допомогу. Після винесення рішення позивач заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підтвердження надав Акт прийому-передачі правової допомоги №409 від 07 квітня 2025 року до Договору про надання правової допомоги №346/02-19 від 06 лютого 2019 року. Зі змісту акту не зрозуміло, які саме послуги були надані та скільки витраченого на це часу. Тобто, з поданих документів разом з позовною заявою та з заявою про ухвалення додаткового рішення позивачем не доведено належними та допустимими доказами час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих послуг і виконаних робіт. Сам факт того, що справа розглядалася в суді з 2019 року по 2025 рік не описує об`єм та обсяг наданої правничої допомоги, тим паче, що з березня 2023 року по червень 2024 року матеріали справи знаходились на експертизі (т.3 а.с.15-22).

Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку:

про часткове задоволення апеляційної скарги представника Бец Н.А. в інтересах ОСОБА_1 , скасування додаткового рішення в частині відмови у стягненні витрат на проведення експертизи та ухвалення в цій частині нового рішення про часткове стягнення витрат на проведення експертизи;

про залишення без задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 , залишення без змін додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із проведенням експертизи (п.п.1,2 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).

Питання, які підлягають вирішенню судом при розподілі судових витрат, визначено частиною 3 статті 141 ЦПК України.

Витрати на професійну правничу допомогу врегульовано статтею 137 ЦПК України, такі витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи судом першої інстанції позивачу ОСОБА_1 надано адвокатами Козловим О.О., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 (після зміни Полюхович) згідно Договору №346/02-19 про надання правової допомоги від 06 лютого 2019 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Алгіз» та ОСОБА_1 ; Додаткової угоди №1 від 07 лютого 2019 року до Договору №346/02-19 про надання правової допомоги (Ордер ОД №461317 від 24 квітня 2019 року; Ордер ОД №425733 від 07 лютого 2020 року; Ордер ВН №1006395 від 27 квітня 2020 року; Ордер ОД №668368 від 02 листопада 2020 року; Ордер ВН №1113635 від 08 лютого 2022 року; Ордер ВН №1199721 від 21 жовтня 2022 року; Ордер ВН №1232093 від 01 листопада 2022 року; Ордер ВН №1386675 від 13 січня 2025 року (т.1 а.с.32, 33, 106, 114, 208, т.2 а.с.30, 39, 142, 157, 191-196).

Витрати на професійну правничу допомогу адвокатів АО «Алгіз» в суді першої інстанції склали 20000,00 грн.; витрати підтверджено; надано Акт прийому-передачі правової допомоги №409 від 07 квітня 20245 року до Договору №346/02-19 про надання правової допомоги від 06 лютого 2019 року, складеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Алгіз» (надання професійної правничої допомоги в Комінтернівському районному суду Одеської області в справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_11 про визнання права власності на квартиру; період 24 квітня 2019 року – 03 квітня 2025 року; загальний розмір гонорару 20000,00 грн.); Рахунок №409 від 07 квітня 2025 року на оплату правової допомоги в сумі 20000,00 грн.; Квитанцію №К88Т-91УА-32ВЗ-8ВКЗ від 07 квітня 2025 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок АО «Алгіз» 15000,00 грн. (т.2 а.с.193-196).

Розмір витрат на правничу допомогу є співмірний зі складністю справи, наданим адвокатами обсягом та якістю послуг, витраченим ними часом на надання послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, було подано, проте неспівмірність витрат не доведена.

Підстав для перегляду розміру стягнутих судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу не встановлено.

Щодо витрат на проведення експертизи.

В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Ці дані встановлюються такими засобами: висновками експертів (п.2 ч.2 ст.76 ЦПК України).

Судово-технічну експертизу документів призначено ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 березня 2023 року за клопотанням представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 . На виконання ухвали суду від 14 березня 2023 року у справі №504/1564/19 Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України проведено судово-технічну експертизу документів та надано Висновок експерта №23-5391 від 11 червня 2024 року (т.2 а.с.112-133).

За проведення експертизи ОСОБА_1 сплачено 40000,00 грн. та 13631,04 грн. згідно виставлених Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз рахунків (т.2 а.с.106-108, 112).

Клопотання про призначення експертизи стороною позивача було подано в порядку доказування права спільної сумісної власності подружжя на спірне нерухоме майно та спростування доводів сторони відповідача про право особистої власності на спірне майно з наданням відповідачем на підтвердження отримання грошових коштів від інших осіб розписок, датованих 20 квітня 2013 року та 06 серпня 2013 року.

Апеляційний суд приймає доводи апеляційної скарги щодо необхідності проведення експертизи документів, що були подані до суду стороною відповідача в порядку заперечень проти позовних вимог, та, відповідно, вважає безпідставною відмову суду у відшкодуванні цих судових витрат як таких.

Призначення експертизи було обумовлено позицією відповідача, яка змінилася після отриманого Висновку експерта №23-5391 від 11 червня 2024 року. З огляду на що, безпідставно вважати, що обставини, на встановлення яких проводилась експертиза, не входили до предмета доказування.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог витрати ОСОБА_1 на проведення експертизи в сумі 53631,04 грн. (40000,00 грн. + 13631,04 грн.) підлягають покладенню на ОСОБА_4 частково в сумі 26815 грн. 52 коп.

В судовому засіданні 18 червня 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами, надав представникам позивача та відповідача можливість виступити у судових дебатах та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження, відпустки суддів тощо проголошення судового рішення відкладено на 30 червня 2026 року, потому на 20 липня 2026 року, потому на 31 серпня 2026 року.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.п.1,2 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 (до зміни Бец) в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Доброславського районного суду Одеської області від 15 травня 2025 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу – залишити без змін.

Додаткове рішення Доброславського районного суду Одеської області від 15 травня 2025 року в частині відмови у стягненні витрат на проведення експертизи – скасувати.

Заяву представника ОСОБА_2 (до зміни Бец) в інтересах ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на проведення експертизи задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрат на проведення експертизи в сумі 26815 грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 31 серпня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді С.О.Погорєлова

О.М.Таварткіладзе