Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №522/3046/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1086/26

Номер справи місцевого суду: 522/3046/26

Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суд ум. Одеси від 16 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

встановив:

Постановою Приморського районного суд ум. Одеси від 16 квітня 2026 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

З вказаної постанови вбачається, що 18.02.2026 року, о 17:10 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Фонтанська дорога, 69/2 у м. Одесі, під час руху при повороті ліворуч не вибрала безпечної швидкості руху, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, в результаті чого на слизькій ділянці дороги здійснила зіткнення з автомобілем Lincoln, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, чим порушила п. 12.1 Правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погоджуючись з постановою Приморського районного суд ум. Одеси від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)ОСОБА_1 не порушувала правил дорожнього руху, вона виїхала на перехрестя на свій зелений сигнал світлофору, завчасно увімкнувши показник лівого повороту. Зупинилась, надаючи перевагу у русі зустрічного транспорту;

2)Жодна складова правопорушення зазначеного п. 12.1 Правил дорожнього руху в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595265 від 18.02.2026 року не передбачена та не зазначена ні у протоколі, ні у судовому рішенні;

3)Суд першої інстанції проігнорував, що першопричиною ДТП стало не «ненадання переваги», а протиправний виїзд водія Lincoln на перехрестя на заборонений сигнал;

4)Оскільки зіткнення відбулося в смузі руху ОСОБА_1 , коли вона вже фактично звільнила зустрічну смугу, а водій ОСОБА_2 в`їхав на перехрестя на заборонений сигнал (в порушення п. 12.3 ПДР), у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розгляд справи на 17.07.2026 року на 10:15 год. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися.

16.07.2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про слухання справи без участі апелянта та його представника.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та її адвоката, Омельченка М.В. та його адвоката.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 7 ст. 294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 124 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595265 від 18.02.2026 року з якого вбачається, що 18.02.2026 року, о 17:10 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Фонтанська дорога, 69/2 у м. Одесі, під час руху при повороті ліворуч не вибрала безпечної швидкості руху не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, в результаті чого на слизькій ділянці дороги здійснила зіткнення з автомобілем Lincoln, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, чим порушила п. 12.1 Правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;

-схему місця ДТП, на якій зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів та відображено їх розташування на час приїзду співробітників поліції, зафіксовані механічні ушкодження;

-письмові пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що вона рухалась на автомобілі Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась по головній дорозі по вул. Фонтанська дорога. Під`їжджаючи до перехрестя, ввімкнула показник повороту та почала виконувати маневр – повороту ліворуч на дозволений, зелений колір світлофору. Перед початком маневру, переконалась, що зустрічна смуга вільна, транспортні засоби відсутні. У момент завершення маневру автомобіль Lincoln, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався по зустрічній смузі, не зупинився на заборонений (червоний) сигнал світлофору, продовжив рух та здійснив зіткнення з її автомобілем. Автомобіль Lincoln, державний номерний знак НОМЕР_2 , проігнорував червоний колір світлофору та в`їхав у автомобіль ОСОБА_1 ;

-письмові пояснення ОСОБА_2 з яких вбачається, що він є водієм автомобіля Lincoln, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався вздовж вул. Фонтанська дорога та перетинаючи перехрестя на зелене світло з вул. Літературна, рухався по головній дорозі. В цей момент водій автомобіля Toyota Camry почав виконувати рух з вул. Фонтанська дорога повертаючи на вул. Літературну, не впевнився у відсутності перешкоди з права, почав виконувати рух, поворот на вул. Літературну. ОСОБА_2 почав виконувати зупинку і сталося зіткнення з автомобілем Toyota Camry у праву передню частину. Постраждалих у ДТП немає;

-копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 3595235 від 18.02.2026 року, з якого вбачається, що 18.02.2026 року о 17:10 год. в м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога, 69/2, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Lincoln, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, у результаті чого на слизькій ділянці дороги втратив керування та здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності у апеляційного суду відсутні.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху України, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху України і виявленими пошкодженнями.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п. 1.4 ПДР України передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

В свою чергу, вимоги п. 12.1 ПДР України встановлюють, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх належним чином, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на таке.

Так із схеми місця ДТП, а саме із ушкоджень які зазнали автомобілі вказано, що автомобіль Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 зазнав таких ушкоджень: пошкоджене переднє праве крило, передній бампер, передня права фара. Автомобіль Lincoln, державний номерний знак НОМЕР_2 , зазнав таких ушкоджень: ушкоджено переднє праве крило, передній бампер, правий ДХО, розбита права фара. Схему місця ДТП підписано обома учасниками дорожнього руху без зауважень.

Як вбачається із схеми місця ДТП місце зіткнення автомобілів відбулось у крайній лівій смузі, що підтверджується механічними ушкодженнями автомобілів, та про що зазначав у своїх поясненнях водій ОСОБА_2 , що в свою чергу спростовує пояснення ОСОБА_1 , яка стверджувала, що зіткнення відбулось у правій смузі, коли вона майже завершила проїзд перехрестя.

Таким чином, спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 проте, що вона не порушувала правил дорожнього руху, вона виїхала на перехрестя на свій зелений сигнал світлофору, завчасно увімкнувши показник лівого повороту. Зупинилась, надаючи перевагу у русі зустрічного транспорту, оскільки сам по собі факт початку виконання маневру (поворот ліворуч) на дозволений сигнал світлофора не звільняє водія, який здійснює поворот, від обов`язку надати перевагу в русі транспортним засобам, що рухаються назустріч прямо або праворуч. Такий обов`язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 рухався у зустрічному напрямку прямо, не змінюючи напрямку свого руху, тоді як ОСОБА_1 виконувала маневр лівого повороту, тобто перетинала траєкторію його руху. За таких обставин саме ОСОБА_1 повинна була надати перевагу в русі транспортному засобу Lincoln, під керуванням ОСОБА_2 , який рухався прямо назустріч.

Також не заслуговують на увагу посилання апеляційної скарги про те, що оскільки зіткнення відбулося в смузі руху ОСОБА_1 , коли вона вже фактично звільнила зустрічну смугу, а водій ОСОБА_2 в`їхав на перехрестя на заборонений сигнал (в порушення п. 12.3 ПДР), у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП з огляду на те, що згідно до отриманих механічних ушкоджень транспортних засобів, автомобіль Lincoln в`їхав у передню праву частину автомобіля Toyota Camry, що свідчить про те, що вона не закінчувала маневр повороту ліворуч, а в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху не врахувала дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не надавши перевагу у русі транспортному засобу Lincoln, тільки почала здійснювати маневр повороту ліворуч

Посилання апеляційної скарги на те, що жодна складова правопорушення зазначеного п. 12.1 Правил дорожнього руху в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595265 від 18.02.2026 року не передбачена та не зазначена ні у протоколі, ні у судовому рішенні спростовуються наступним.

Враховуючи, що ст. 124 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, в даному випадку у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР, на предмет доказування якої необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Оцінюючи вище наведені докази при перегляді справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що зібраними у справі належними доказами доведено порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, які знаходилися в прямому причинному зв`язку з наслідками ДТП.

Щодо посилань апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції проігнорував, що першопричиною ДТП стало не «ненадання переваги», а протиправний виїзд водія Lincoln на перехрестя на заборонений сигнал.

Судом апеляційної інстанції досліджені надані письмові заперечення представника ОСОБА_2 , з яких вбачається, що

18.02.2026 року сталась ДТП за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Працівниками поліції було складено два протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595235 стосовно ОСОБА_2 та серії ЕПР1 №595265 стосовно ОСОБА_1 .

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16.04.2026 у справі №522/3046/26 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановлено причинно-наслідковий зв`язок між її діями та настанням ДТП, яке сталось 18.02.2026 року.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 10.06.2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В поясненнях ОСОБА_2 та схеми місця ДТП чітко окреслено, що керуючи транспортним засобом по вул. Фонтанська дорога у напрямку міста він зайняв крайню ліву смугу руху, відповідно до дорожнього знаку 2.3 Правил дорожнього руху. В цей час водій ОСОБА_1 рухалась в зустрічному напрямку по вул. Фонтанська дорога на перехресті вул. Літературна, та порушуючи п. 10.1, 10.4, 10.5 та 16.6 Правил дорожнього руху виконала маневр повороту на другорядну дорогу по вул. Літературна не надавши перевагу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, розпочала поворот не маючи можливості безпечно його завершити. ОСОБА_1 зупинилась на середині смуги руху водія ОСОБА_2 , бо був щільний трафік, та створила перешкоду. Саме ця перешкода зазначена на схемі ДТП та підтверджує факт виїзду транспорту ОСОБА_1 на смугу ОСОБА_2 .

За таких обставин, дослідивши окремо та в сукупності матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про те, що правильним є висновок суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , не враховувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, чим порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, відтак, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Отже, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП.

На підставі наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв`язку з ДТП та наслідками у виді спричинення механічних пошкоджень транспортним засобам, оскільки ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, повинна була стежити за дорожньою обстановкою, однак не зробила цього, в результаті чого допустила зіткнення із автомобілем, який рухався у зустрічному напрямку, у результаті чого настала ДТП.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.

Представником Гусак Є.П. було подано до суду апеляційної інстанції заяву про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Проте, суд апеляційної інстанції відхиляє таке клопотання з огляду на таке.

Приписами п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинене 18.02.2026 року, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, Приморським районним судом м. Одеси було винесено 16.04.2026 року, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови, строки передбачені ст. 38 КУпАП не спливли, а тому підстав для задоволення заявленого клопотання про закриття провадження у справі не має.

Апеляційним судом враховується рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Підстави для закриття провадження в справі за відсутності складу адміністративного правопорушення відсутні.

З огляду на сукупність вищенаведених доказів, апеляційний суд вважає постанову Приморського районного суд ум. Одеси від 16 квітня 2026 року, що відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суд ум. Одеси від 16 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова