Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №473/87/26 — Миколаївський апеляційний суд

25.08.26

22-ц/812/1789/26

Справа №473/87/26

Провадження № 22-ц/812/1789/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Повертайленко Ю.В.,

за участі представника позивача- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_2 , подану його представником Серебряковим Ернестом Сергійовичем

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 червня 2026 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Лузан Л.В., дата складання повного тексту не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, виключення запису про батька із актового запису про народження дітей, внесення змін до актових записів

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання батьківства та виключення запису про батька із актового запису про народження дітей.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 з 2019 року перебував у фактичних сімейних відносинах із ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу. За час сумісного проживання у них народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 з 14 липня 2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Однак сімейне життя у них не склалося. Фактичні шлюбні відносини між ними припинились у 2016 році. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2019 року шлюб між ними було розірвано.

ОСОБА_4 25 травня 2018 року був засуджений Черкаським районним судом Черкаської області за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі. Строк відбування покарання відраховується з часу затримання 18 вересня 2016 року.

Оскільки на момент народження дітей факт припинення шлюбу між матір`ю дітей та її колишнім чоловіком ОСОБА_4 не був зафіксований у реєстрі актів цивільного стану, останнього було записано батьком дітей, відповідно до статті 133 СК України.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано 25 листопада 2025 року, в зв`язку з чим остання змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Позивач підтверджує, що він є рідним, біологічним батьком трьох дітей, які народила відповідачка ОСОБА_3 . Діти схожі на нього, є кровна спорідненість.

За результатами висновку генетико- молекулярного дослідження ймовірність того, що він ОСОБА_2 є біологічним батьком дітей: ОСОБА_6 , 2021 року народження, ОСОБА_7 , 2022 року народження та ОСОБА_8 , 2023 року народження, складає 99,999997%.

Посилаючись на викладене, та з врахуванням уточнених позовних вимог, позивач остаточно просив:

виключити відомості про батька: громадянина України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Заводським районним у м. Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції ( м.Дніпро) про що в Книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис №378 від 08 червня 2021 року;

виключити відомості про батька: громадянина України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції ( м.Дніпро) про що в Книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис №138 від 10 жовтня 2023 року;

виключити відомості про батька: громадянина України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного відділом реєстрації актів цивільного стану м.Бамберг-3/Баварія, актовий запис за реєстраційним номером G 1647/2022 від 06 жовтня 2022 року.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса) внести зміни до актового запису№378 від 08 червня 2021 року, вчиненого Заводським районним у м. Кам`янське відділу державної реєстрації актів) цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м.Дніпро) на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши у графі прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_9 , ім`я ОСОБА_11 залишити без змін, по батькові ОСОБА_12 на ОСОБА_13 , змінити в графі батько « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 », де записати батьком дитини громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець м. Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою; АДРЕСА_1 . Запис про матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін.

Зобов`язати Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції ( м.Одеса) внести зміни до актового запису №138 від 10 жовтня 2023 року, вчиненого Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції ( м.Одеса) на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши у графі прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_9 , ім`я ОСОБА_14 залишити без змін, по батькові ОСОБА_15 на ОСОБА_16 , змінити в графі батько « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 », де записати батьком: громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Вознесенськ Миколаївської області,РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець м. Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , Запис про матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін.

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Одеса) внести зміни до актового запису за реєстраційним номером G 1647/2022 від 06 жовтня 2022 року вчиненим відділом реєстрації актів цивільного стану м.Бамберг-3/Баварія у Федеративній Республіці Німеччина відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши у графі прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_9 , ім`я ОСОБА_17 залишити без змін, по батькові ОСОБА_15 на ОСОБА_16 , змінити в графі батько « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 », де записати батьком дитини громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець м.Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою; АДРЕСА_1 .Запис про матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що у разі розірвання шлюбу за рішенням суду шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, а відтак були відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації народження малолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на підставі статті 133 СК України. У такому випадку походження дітей підлягало визначенню за правилами статей 126,135 СК України. Обставини цієї справи не вказують на неможливість внесення відповідних змін до актових записів про народження дітей та вирішення питання щодо визначення походження дітей, зокрема за правилами статті 126 СК України.

Таким чином, з огляду на викладене відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин статті 129 СК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , діючи через свого представника Серебрякова Е.С. посилаючись на ті ж самі обставини, які вказував у позові, а також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Так вказує, що позивач надав суду висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 30 жовтня 2025 року за №50650 з якого вбачається, що рідним батьком всіх трьох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є позивач.

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 18 вересня 2026 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України і призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Тобто, фактично з 18 вересня 2016 року ОСОБА_3 не перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_4 .

Суд першої інстанції у своєму рішенні взагалі не зазначає про можливість виконання рішення Південним відділом ДРАГСу м. Кам`янське та обходить цей момент, хоча у судовому засіданні він неодноразово наголошував про можливість виконання рішення суду цим відділом.

Позивачем на стадії досудового врегулювання спору було роз`яснено відділом ДРАЦСу про те, що єдиним способом для визнання батьківства та виключення запису про батька із актового запису про народження дітей є звернення до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції у рішенні зазначає, що ніби були відсутні підстави для проведення державної реєстрації народження малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на підставі статті 133 СК України та ніби в такому випадку народження дітей підлягає визначенню за правилами статей 126,135 СК України. Однак відділ ДРАЦСу провів державну реєстрацію народження дітей. Вже відбувся юридичний факт, який ніким не оскаржувався, не скасовувався і в цьому випадку ніяк не впливає на вирішення цієї справи по вказаному предмету позову.

Вказує, що питання щодо запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути вирішене шляхом ухвалення судового рішення про поновлення на території України актового запису про народження дитини. Оскільки відділом реєстрації актів цивільного стану міста Бамберг-/Баварія зроблено відповідний актовий запис за реєстраційним номером G1647/2022 від 06 жовтня 2022 року в Німеччині. Отримати витяг про реєстрацію народження дитини ОСОБА_7 не вбачається можливим, оскільки така реєстрація в Україні не проводилась.

Крім цього, зазначає, що судом першої інстанції 25 червня 2026 року в порушення вимог чинного законодавства розглянуто справу за відсутності представника позивача, хоча ним була подана заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Учасники справи не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з`явилися.

Представник Південного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просила розглядати справу за їх відсутності.

Справу розглянуто за відсутності учасників справи, що не суперечить приписам частини 2 статті 372 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив про її задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що з 14 липня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2019 року було розірвано (справа № 204/227/19). Рішення суду набрало законної сили 15 липня 2019 року(а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_6 , про що Заводським районним у м. Кам`янське відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за №378 від 08 червня 2021 року. Батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00056076416 від 23 січня 2026 року державна реєстрація народження дитини проведена на підставі статті 133 СК України( а.с. 11,99 -102)

ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_7 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану міста Бамберг-3/Баварія зроблено відповідний актовий запис за реєстраційним номером G 1647/2022 від 06 жовтня 2022 року. Батьками дитини вказані батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 ( а.с.13-15).

ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_8 , про що Криворізьким відділом ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за №138 від 10 жовтня 2023 року. Батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00056075376 від 23 січня 2026 року державна реєстрація народження дитини проведена на підставі статті 133 СК України( а.с.12,95-97).

25 листопада 2025 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_9 ( а.с.10).

Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду, проведеного медико-генетичним центром «Mama Papa» № 50560 від 30 жовтня 2025 року (рішення про видачу ліцензії від 03 листопада 2016 № 1168), ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999% ( а.с.17-23).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у разі розірвання шлюбу за рішенням суду шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, а відтак були відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації народження малолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на підставі статті 133 СК України. У такому випадку походження дітей підлягало визначенню за правилами статей 126,135 СК України. Обставини цієї справи не вказують на неможливість внесення відповідних змін до актових записів про народження дітей та вирішення питання щодо визначення походження дітей, зокрема за правилами статті 126 СК України.

Таким чином, з огляду на викладене відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин статті 129 СК України.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року та ратифікованою постановою ВР №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі Конвенція про права дитини), Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (далі Правила державної реєстрації), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (далі Правила внесення змін).

У відповідності до положень статей 9, 15, 16 ЦК України, статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Різновидами способів захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є встановлення, припинення, зміна правовідношення.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також у випадках, встановлених законом, з рішення суду.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Аналогічні положення викладені в статті 5 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовідносини щодо визначення походження дитини регулюються главою 12 розділу ІІІ СК України.

Відповідно до вимог статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтею 122, 125 СК України.

Нормою частин 1,2 статті 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Схожі за змістом положення містить п.20 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації.

Положеннями статті 133 СК України передбачено, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік батьком дитини.

Приписами пункту 3 частини 2 статті 125 СК України визначено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

В силу частини 1 статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Нормою частини 2 статті 128 СК України визначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

У свою чергу, за змістом статей 12, 76, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з пунктом 20 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Водночас за змістом п.п. 2.13.1 п. 2.13, п.п. 2.16.2, 2.16.4, 2.16.7 п. 2.16 Правил внесення змін підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, окрім іншого, є рішення суду про визнання батьківства (материнства), виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. За наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду. На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

У відповідності до статті 7 СК України, статті 3 Конвенції про права дитини регулювання сімейних відносин, зокрема судами, має здійснюватися з максимально можливим та першочерговим урахуванням і забезпеченням інтересів дитини.

За змістом статей 7, 9 Конвенції про права дитини, статей 11, 14 Закону України «Про охорону дитинства» дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування, проживати разом з батьками. Дитина та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятками, передбаченими законом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Разом із тим, статтею 129 СК України передбачено фактичне оспорювання батьківства чоловіка матері дитини особою, яка вважає себе батьком дитини, шляхом пред`явлення позову про визнання свого батьківства.

Нормою, яка регулює питання визнання батьківства у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, є стаття 125 СК України, з аналізу якої установлено відсутність правового регулятора, який визначав би уніфіковане правило поведінки учасників сімейних відносин для випадку, коли питання про визнання батьківства чоловіка, який в момент зачаття та народження дитини не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, а запис про батька дитини зроблено на підставі 133 СК України, так як на час народження дитини в органах ДРАЦСу не було зареєстровано розірвання шлюбу на підставі рішення суду матері з колишнім чоловіком, і таке рішення не надано матір`ю при проведенні реєстрації в органах ДРАЦСу народження дитини.

Разом із тим, статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, а відповідно до етапі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

При цьому розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц (провадження № 61-28728св18).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Законодавець визначив порядок усунення прогалин в сімейному праві, оскільки навіть найдосконаліша система права не може охопити всю різноманітність суспільних відносин, які потребують правового регулювання.

У відповідності до статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Водночас статтею 10 СК України встановлено, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).

Умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом сімейно-правового регулювання (статті 1, 2 СК України); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників сімейних відносин (норми законодавства або договору); існує норма, що регулює подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 липня 2023 року у справі № 461/3122/19 (провадження № 61-10148сво22)).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

При цьому при вирішенні спору про визнання батьківства суди повинні не допускати порушення статті 8 Конвенції, яка гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, оскільки нормативні, процедурні і процесуальні обмеження, що не дозволяють установити біологічне батьківство, можуть свідчити про порушення гарантійного права особи на повагу до сімейного життя, що неодноразово визнавалося ЄСПЛ.

Відповідно до частини 2 статті 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною другою статті 115 СК України передбачено, що рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб щодо розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11 судам роз`яснено, що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (частина друга статті 114 СК України).

Відповідно до частини 3 статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно з частинами 1,7 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.

Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793 (далі - Правила № 96/5), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.14 розділу ІІ Правил № 96/5 підставою для внесення відповідних відміток в актові записи цивільного стану, у тому числі про анулювання та поновлення, є, зокрема, рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно абзацу 3 пункту 1, абзацу 2 пункту 2 глави 3 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/2 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940 ( далі - Правила № 52/5)( тут і далі в редакції чинній до прийняття Наказу Міністерства юстиції № 1908/5 від 15.07.2026) час розірвання шлюбу, державна реєстрація розірвання шлюбу може проводитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У абзаці 2 пункту 3 глави 3 розділу III Правил № 52/5 зазначено, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який здійснює у ньому відповідну відмітку.

За обставинами справи встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2019 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Вказане рішення суду набрало чинності.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_5 більш ніж десять місяців після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 народила трьох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Між тим, в матеріалах справи відсутні відомості про виконання Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ вимог частини 2 статті 115 СК України і не виконання органами ДРАЦСу абзаці 2 пункту 3 глави 3 розділу III Правил № 52/5.

Враховуючи, що рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2019 року не виконано, тобто не направлено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, то державна реєстрація розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі вказаного рішення суду органами ДРАЦСу не проводилася і відповідний актовий запис не складався.

Не надано доказів того, що ОСОБА_3 надавала таке рішення при проведенні реєстрації органами ДРАЦСу народження дітей.

Більш того, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 не подавали до органу ДРАЦС спільну заяву про визнання його батьком ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

А відтак у посадових осіб відділу державної реєстрації актів цивільного стану за відсутності інформації про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не було підстав при здійснені реєстрації народження ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , не вказувати батьком дітей ОСОБА_4 .

Вказано ОСОБА_4 і батьком дитини ОСОБА_7 , 2022 року народження, у записі про народження, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану м. Бамберг, Федеративна Республіка Німеччина.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для проведення державної реєстрації народження малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за вказаних обставин, є неправильним.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказав, що в подібних справах має враховуватися справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. Усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення (§23 рішення). ЄСПЛ звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (рішення від 22 березня 2012 року у справі «Каутзор проти Німеччини» («Kautzor v. Germany»), від 22 березня 2012 року у справі «Аренс проти Німеччини» («Ahrens v. Germany»).

Обов`язковою передумовою для звернення до суду із вищевказаним позовом про визнання батьківства, виключення з актового запису про народження дитини відомостей про чоловіка, як батька дитини, та внесення відомостей до актового запису про народження дитини про дійсного її біологічного батька є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною. Доведення такого кровного споріднення є і обов`язковою умовою та підставою для задоволення відповідного позову.

Доказами у даній категорії цивільних справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

ЄСПЛ, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999%). Доказова цінність такого тесту суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, №3451/05, §34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має вирішальне значення в процесі дослідження факту батьківства та вирішення спору цієї категорії.

Наведена судом вище правова позиція кореспондується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 квітня 2021 року по справі №235/143/19, від 14 квітня 2021 року по справі №644/9720/16-ц, від 21 квітня 2021 року по справі №640/4304/17, від 17 грудня 2021 року по справі №683/1732/17, від 26 січня 2022 року по справі №202/5601/18, від 01 березня 2023 року по справі №715/646/21, від 19 червня 2023 року по справі №180/568/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що наразі ДНК-тест - це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21, від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування в такій категорії справ. Доказами а такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Таким чином, питання щодо походження дитини саме від конкретної особи, як батька, суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Зазначений правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 10 листопада 2022 року в справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року в справі № 205/5698/21 та ін.

За твердженнями позивача діти народилися від позашлюбних стосунків з ОСОБА_3 , він є їх біологічним батьком.

Відповідачка ОСОБА_3 у заяві про визнання позову підтвердила, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 народжені від ОСОБА_2 , це їх спільні діти.

Відповідач ОСОБА_4 , відомості про якого як батька внесені до актового запису про народження дітей, заперечень проти позову та апеляційної скарги до суду не направляв.

Досліджуючи обставини справи, колегія суддів бере до уваги висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду, проведеного медико-генетичним центром «Mama Papa» № 50650 від 30 жовтня 2025 року (рішення про видачу ліцензії від 03 листопада 2016 № 1168)

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Висновок експерта є належним та допустимим засобом доказування в розумінні статті 102 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що молекулярно-генетична експертиза є дійсно єдиним науковим методом точного встановлення походження дитини від конкретної особи. Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах, доказова цінність результатів генетичного дослідження суттєво переважає будь-які інші докази, надані сторонами з метою підтвердити або спростувати факт батьківства.

Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження позивач є батьком дітей ОСОБА_6 , 2021 року народження, ОСОБА_7 , 2022 року народження та ОСОБА_8 , 2023 року народження з ймовірністю 99,999999 %. Порівняльний аналіз аутосомної ДНК-походження досліджуваних осіб показав, що для всіх досліджених молекулярно-генетичних індивідуалізуючих систем один чи обидва апеля в профілі донора зразка Дітей співпадають з такими в профілі донора зразка Передбачуваний батько.

Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження підготовлено та оформлено відповідно до вимог статті 102 ЦПК України, він є повним, науково обґрунтованим та таким, що не містить суперечностей. Експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Учасники справи не надали доказів, які б ставили під сумнів достовірність проведеного дослідження.

Оскільки висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження є належним, допустимим та достовірним доказом, що вказує на біологічне походження дитини від позивача, колегія суддів вважає його достатнім для підтвердження факту батьківства.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Згідно з частинами 1-3 статті 12, частинами 1,5,6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами статті 145 СК України передбачено, що прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.

Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частинами третьою, п`ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.

При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народила доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 сина ОСОБА_8 .

Сумісної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо походження дітей не було. Рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до органів ДРАЦСу надана не було.

Тому, 08 червня 2021 року та 10 жовтня 2023 року органами ДРАЦСу здійснено державну реєстрацію народження дітей, яка проведена відповідно до вимог частини першої статті 133 СК України (запис дитини народженої у подружжя).

25 листопада 2025 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , та змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у позові ОСОБА_2 не зазначено жодних обставин, які свідчать про необхідність зміни прізвища дітям, та яким інтересам дітей будуть відповідати такі зміни, що є підставою відмови в указаній частині позовних вимог. Більш того, заявляючи вимоги про внесення змін до актового запису про народження дітей просив відомості про матір ОСОБА_5 залишити без змін. Проте, на думку колегії суддів, таке не перешкоджає провести зміну прізвища дітей на підставі спільної заяви батьків при виконанні рішення суду.

Згідно п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 батьком дітей:

-малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключення з актового запису про народження №378, який складений 08 червня 2021 року Заводським районним у м. Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції ( м.Дніпро) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомостей про батька дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зазначити у записі батьком дитини - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінити по батькові дитини з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 ;

-малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключення із актового запису про народження №138, складений 10 жовтня 2023 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції ( м.Дніпро) відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відомостей про батька дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зазначити у записі батьком дитини - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінити по батькові дитини з ОСОБА_15 на ОСОБА_16 ;

-малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Що ж стосується вимог позивача про зобов`язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Одеса) внести зміни до актового запису за реєстраційним номером G 1647/2022 від 06 жовтня 2022 року вчиненим відділом реєстрації актів цивільного стану м.Бамберг-3/Баварія у Федеративній Республіці Німеччина відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши у графі прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_9 , ім`я ОСОБА_17 залишити без змін, по батькові ОСОБА_15 на ОСОБА_16 , змінити в графі батько « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 », де записати батьком дитини громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а запис про матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 залишити без змін, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 22 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

У разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Відповідно до пункту 1.7. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.26 розділу II цих Правил.

За пунктом 2.26 вищевказаних правил, у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, проставленням у ньому відмітки про розірвання шлюбу, здійсненого судом після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін, відміток, доповнень, виправлень повідомляється компетентному органу іноземної держави.

Отже, за рішенням суду можуть бути внесено зміни чи доповнення лише до актових записів, які були складені безпосередньо органами ДРАЦС України або закордонними дипломатичними установами України.

У справі, що переглядається вбачається, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 на території іноземної держави - Федеративній Республіці Німеччина. Відділом реєстрації актів цивільного стану м.Бамберг-3/Баварія складено актовий запис про його народження за реєстраційним номером G 1647/2022 від 06 жовтня 2022 року, де батьками вказано: мати - ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_4 .

Тобто реєстрація народження дитини була проведена компетентним органом іноземної держави відповідно до вимог законодавства цієї держави. На посвідчення факту такої реєстрації компетентним органом видано документ іноземної держави. А відтак зміни до актового запису про народження, що зберігається в Німеччині (у РАЦС / Standesamt за місцем народження або у німецького суду), потрібно вносити за законодавством Німеччини.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що внести зміни до німецького актового запису через український ДРАЦСу неможливо, оскільки такі записи зберігаються в іноземних реєстрах і на них не поширюється юрисдикція українських реєстрів цивільного стану.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цих вимог. Вимог щодо поновлення актового запису, з обґрунтуванням підстав для вчинення органами ДРАЦСу таких дій, позивачем не заявлено.

Дослідивши надані сторонами докази, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання ОСОБА_2 батьком малолітніх дітей ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , виключення з актового запису про народження ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , відомостей про батька ОСОБА_4 , та внесення до актових записів про народження цих дітей, таких змін: по батькові з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 », батьком дітей замість « ОСОБА_4 » вказати « ОСОБА_2 », відомості про матір ОСОБА_5 залишити без змін, та відмовити у задоволені вимог про зміну прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на « ОСОБА_9 », виключення із актового запису за реєстраційним номером G 1647/2022 від 06 жовтня 2022 року, вчиненим відділом реєстрації актів цивільного стану м.Бамберг-3/Баварія у Федеративній Республіці Німеччина про народження ОСОБА_7 відомості про батька та внесення органами ДРАЦСу України змін до актового запису про народження ОСОБА_7 .

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини по справі та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням викладеного рішення районного суду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи висновок суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне судові витрати у справі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,376,381,382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Серебрякова Ернеста Сергійовича задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, виключення запису про батька із актового запису про народження дітей, внесення змін до актових записів задовольнити частково.

Виключити відомості про батька - громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, з актового запису про народження №378, який складений 08 червня 2021 року Заводським районним у м.Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м.Дніпро) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та актового запису про народження №138, який складено 10 жовтня 2023 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції ( м.Дніпро) відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати батьком дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Внести зміни до актового запису про народження №378, який складений 08 червня 2021 року Заводським районним у м.Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м.Дніпро) щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та записати батьком дитини - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 ; змінити по батькові дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 ».

Запис про матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін.

Внести зміни до актового запису про народження №138, який складено 10 жовтня 2023 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м.Дніпро) відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та записати батьком дитини - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 ; змінити по батькові дитини з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 ».

Запис про матір ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін.

У зміні прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на « ОСОБА_9 », виключення із актового запису за реєстраційним номером G 1647/2022 від 06 жовтня 2022 року, вчиненим відділом реєстрації актів цивільного стану м.Бамберг-3/Баварія у Федеративній Республіці Німеччина про народження ОСОБА_7 відомості про батька та внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_7 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 31 серпня 2026 року.