Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №519/1245/26 — Південний міський суд Одеської області

Суд: Південний міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №519/1245/26

Суддя: Москаленко І. О.

Справа №519/1245/26

3/519/207/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м.Південне

Суддя Південного міського суду Одеської області Москаленко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.

1.14.06.2026 о 00:45 год. в Одеській обл., м. Південне, вул. Гр. Десанту, 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного та в медичному закладі відмовився під відеозапис б/к 000144. Від керування транспортним засобом відсторонено. Зазначеним порушив п.2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

2.По цьому факту був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №692493 від 14.06.2026 відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

3.В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину визнав частково. Представник ОСОБА_1 адвокат Родіонов А.В. надав до суду заперечення, згідно яких клопотання просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, серед іншого зазначив, що згідно відеозапису поліцейські не встановлюють у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, порушують відповідні поліцейські інструкції, відсутні відомості у який спосіб отримано DVD-R диск з матеріалами відеозапису, є розбіжності в часі фіксування події, ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування після складання протоколу.

Також в судовому засіданні ОСОБА_1 додатково зазначив, що 13.06.2026 ОСОБА_1 перебував з дружиною ОСОБА_2 на дачі у с. Кошари, де вона отримала опік гарячим маслом. Оскільки вже було пізно, починався комендантський час, жодне таксі вже не їхало, тому прийняли рішення їхати машиною спочатку додому в Одеській обл., м. Південне, вул. Гр. Десанту, 26 за паспортом та грошовими коштами, а потім у лікарню. Не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння у медичній установі, але не міг туди поїхати з представниками поліції, у зв`язку з необхідністю доставити дружину ОСОБА_2 до медичного закладу, так як у неї був термічний опік полум`ям правого коліна.

Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

4.Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

5.Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

6.Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.

7.Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

8.Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

9.Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

10.Що стосується поданих заперечень з вимогою закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення та про визнання результатів огляду недійсним суд зазначає наступне.

11.Суд звертає увагу на те, що зі змісту відеозапису дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 чітко та беззаперечно відмовляється пройти відповідний огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу поліцейським на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі.

12.Таким чином, своєю процесуальною поведінкою ОСОБА_1 додатково підтвердив свою згоду з належною процедурою прийняття відмови від проведення огляду на стан сп`яніння.

13.Дані відеозапису повністю узгоджуються з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

14.Так, представником ОСОБА_1 поставлено під сумнів зміст відеофайлів, які містяться на долученому до протоколу про адміністративне правопорушення диску, оскільки вони не містять дати та часу, а також номер та серію пристрою, на який здійснювалась фіксація події.

15.Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

16.Згідно з ч. 2 с. 266 КУпАП під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

17.Згідно із п. 9 ч. 1ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

18.Так, судом встановлено, що диск, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення є не пошкодженим та на ньому містяться відеофайли, які доступні до перегляду. Представник правопорушника не заперечував, що на відео зображений саме ОСОБА_1 .

19.Судом враховується, що стосовно адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у випадку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та фіксування цієї дії шляхом здійснення її відеозапису цей відеозапис повинен містити зображення особи, щодо якої проводиться огляд на стан сп`яніння, у вигляді, який надає можливість ідентифікувати цю особу, порядок та процес проведення огляду на стан сп`яніння, результати цього огляду, пояснення особи, щодо якої проводився огляд на стан сп`яніння, інші дії, які вчиняються поліцейськими у ході фіксації вчиненого правопорушення, необхідність проведення яких передбачена зазначеними вище нормативними документами.

20.Аналогічно фіксується процес відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

21.Досліджені в судовому засіданні відеозаписи узгоджується з іншими вищевказаними доказами в справі, є належним та допустимим доказом.

22.При цьому, зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.

23.Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.

24.Судом не встановлено істотних порушень Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, які б свідчили про те, що вказані відеозаписи необхідно визнати недопустимими доказами.

25.Суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст.40 Закону України "По національну поліцію".

26.Норми законодавства про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містять вимог щодо наслідків відхилення від вимог внутрішньовідомчих інструкцій, а тому ця обставина має доводитись за загальними вимогами щодо доказів (стаття 251 КУпАП).

27.Таким чином, відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, тому є належним та допустимим доказом.

28.Суди неодноразово звертали увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

29.Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

30.Суд зазначає, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

31.Відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

32.При цьому, положеннями п. 8 та 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що форма направлення на огляд водія т/з із метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

33.З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

34.Що стосується інших тверджень представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", № 4909/04, від 10.02.2010).

35.З матеріалів справи вбачається, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, повністю доведена та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №692493 від 14.06.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з бодікамери, де він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі та іншими матеріалами справи.

Мотиви накладення адміністративного стягнення та ухвалення інших рішень

36.Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

37.Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

38.Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

39.Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

40.Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

41.У постанові від 21 грудня 2018 року по справі №686/5225/17 Верховний Суд зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

42.Суду надані докази на підтвердження того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності. Зокрема, з консультаційного висновку спеціаліста (чергового лікаря) КНП «Південнівська міська лікарня» від 14.06.2026 вбачається, що пацієнтом є ОСОБА_2 в супроводі ОСОБА_1 , 1981 року народження, яка доставлена з діагнозом термічний опік полум`ям правого колінного суглобу ІІІ А ступеня площею 1,5% площі тіла.

43.Згідно консультаційного висновку спеціаліста від 08.0.7.2026 в подальшому ОСОБА_2 перебувала під постійним наглядом хірурга.

44.З досліджуваного відеозапису судом встановлено, що інших осіб, які могли доправити ОСОБА_2 до лікарні в транспортному засобі не було, про наявність таких осіб в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначається.

45.Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно, співставлення об`єктів суспільних відносин, які, з одного боку, є предметом правового регулювання, а з іншого - безпосереднім предметом судової оцінки (посягання на встановлений порядок здійснення діяльності в сфері транспорту та реально заподіяна шкода) при наданні кваліфікації виниклих правовідносин в межах цієї справи приводить суд до висновку про необхідність надання переваги гарантованим Конституцією України правам, свободам та інтересам особи, а саме ОСОБА_2 , зважаючи на отримані нею та підтвердженні тілесні ушкодження.

46.З огляду на викладені встановлені судом обставини подій в своїй сукупності, які відбувалися в день складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , наведені останнім доводи в частині причин неможливості проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, а саме щодо першої медичної допомоги дружині та необхідності прохати до медичного закладу з нею, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

47.Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте за які не може бути накладене адміністративне стягнення, оскільки вчинені в стані крайньої необхідності, тобто своїми діями він відвернув настання більшої можливої шкоди - здоров`ю дружини, аніж суспільна небезпека від порушення Правил дорожнього руху України.

48.За наявності наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю відповідно до п.4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

49.Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.17, 18, ч.1 ст.130, 247, ст.ст.283-284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

50.Провадження по у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

51.Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через суд, який виніс постанову.

Суддя Південного міського суду Одеської області Інна МОСКАЛЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua