Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №446/1609/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 446/1609/26 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 33/811/1437/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Руккаса Д.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Руккаса Дмитра Марковича на постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та призначено йому покарання:

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік;

- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн. (сто п`ятдесят три гривні).

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень) 00 копійок з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 адміністративний штраф в розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) (стягувач Держава) на розрахунковий рахунок UA268999980313040149000013001, отримувач ГУК Львів/Львівська область, Код отримувача: ЄДРПОУ 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:21081300.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят копійок) на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно з постановою судді, 08.06.2026 о 21:06:00 год., по вулиці Зелена, в селі Старий Яричів, Львівського району, Львівської області водій ОСОБА_1 керував скутером марки «Хонда Діо» без номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, не чітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився та в подальшому був відсторонений від керування.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, 08.06.2026 о 21:06:00 год., по вулиці Зелена, в селі Старий Яричів, Львівського району, Львівської області водій ОСОБА_1 керуючи скутером марки «Хонда Діо» без номерного знаку не виконав вимогу про зупинку даного транспортного засобу, яка була подана працівниками поліції звуковим сигналом та світловими приладами, чим порушив п. 2.4 ПДР України.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Руккас Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм КУпАП.

Звертає увагу на те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, а тому вимога поліцейського про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є незаконною.

Вказує, що у матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а міститься лише DVD диск, що є копією відеозапису.

Крім того, до справи працівниками поліції не долучені свідоцтва, що стосуються технічного приладу «відеокамери», не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції.

Зазначає, що в протоколі не зазначено, на що фіксувалося правопорушення, якими технічними засобами.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права та не надано можливості користуватися допомогою адвоката та не повідомлено про причини неможливості залучення адвоката.

Крім того, не було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та санкція ст. 130 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують включення поліцейськими сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або увімкнення проблискового маячка (синьо-червоного або червоного) чи сирени, гучномовця.

Заслухавши виступ захисника – адвоката Руккаса Д.М.,який не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення ЕПР1№ 687697 від 08.06.2026, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687683від 08.06.2026, де працівником поліції був зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення,направленням на огляд в медичний заклад від 08.06.2026, на підставі виявлених у ОСОБА_1 працівником поліції ознак наркотичного сп`яніння, зокрема розширених зіниць очей, не чіткої вимови, поведінки, що не відповідає обстановці, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.

Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 , а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративних правопорушень є необґрунтованими.

Долучений до протоколу відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

З відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я, також повідомили, що у разі відмови від проходження на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, а після висловленої ним відмови роз`яснили йому права та обов`язки і повідомили про складання адміністративних матеріалів за частиною першою статті 130 КУпАП.

Крім того, чинне законодавство не пов`язує наявність складу адміністративного правопорушення у виді відмови водія від проходження огляду з обов`язковим окремим усним роз`ясненням водієві розміру адміністративного стягнення чи всіх можливих правових наслідків такої відмови.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована відеозаписом вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, розумів ситуацію у якій опинився, однак зайняв тверду позицію щодо відмови від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, є неспроможними, зважаючи на таке.

Положеннями п.п. 2-4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу наведених норм права вбачається, що підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних (дискреційних) повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Натомість, сама по собі незгода з виявленими ознаками та відсутність на відеозаписі факту їх перевірки на підтвердження або спростування їх наявності, не звільняє водія від обов`язку пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд.

В цій частині апеляційним судом також враховано, що доказів звернення зі скаргами на дії працівників поліції в установленому законом порядку матеріали справи не містять та апелянтом не надано.

Доводи апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня інформація про технічний пристрій, суд вважає необґрунтованими.

Право працівників поліції застосовувати технічні засоби відеозапису під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння передбачене ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Відсутність інформації про номер та серію відеокамери, дати її виробництва, назви, відомостей про особу, яка здійснила упакування диску та її підписи, відомостей про джерело походження відеозапису, відсутність у матеріалах свідоцтва, що стосується технічного приладу «відеокамери» - ніяким чином не спростовує встановлених судом обставин, оскільки долучений до протоколу відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки отриманий у встановленому законом порядку, не містить ознак фальсифікації.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано.

З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Руккаса Дмитра Марковича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк