Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №461/2198/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/2198/26 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 33/811/1055/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю представників Львівської митниці Державної митної служби України Фірка Б.І., Костєва Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Крючкова Віталія Олексійовича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 768 995,44 гривень, в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,6 грн судового збору.

Згідно з постановою судді, громадянин України ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 1 537 990,87 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, за наступних обставин.

23.01.2026 до Львівської митниці листом Волинської митниці від 23.01.2026 №7.3-2/19/7/1135 скеровано Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «МЕМІНГЕМ» (код ЄДРПОУ45386612) вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями згідно Додатку» від 31.12.2025 №165/25/7.3-19/17/45386612 (вх. митниці N?3002/7.3-20).

За результатами опрацювання вказаного Акту встановлено, що ТОВ «МЕМІНГЕМ» (код ЄДРПОУ45386612) у 2024 році ввезено на митну територію України у митному режимі імпорт товари за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ 24UA209180065577U2 від 14.11.2024, 24UA209180066681U3 від 20.11.2024, 24UA209180069057U1 від 02.12.2024, 24UA209180070315U6 від 06.12.2024, 24UA209180066137U9 від 18.11.2024 року. Митне оформлення товарів здійснено на підставі митних декларацій, які подавалися до митного контролю та оформлення громадянином України ОСОБА_1 , який в період з 14.11.2024 - 06.12.2024 перебував на посаді керівника ТОВ «МЕМІНГЕМ» (код ЄДРПОУ 45386612). Митне оформлення товарів здійснювалось із застосуванням преференції за кодом «410» «товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

Як підстава для застосування вказаної пільги зі сплати ввізного мита, ТОВ «МЕМІНГЕМ» (код ЄДРПОУ45386612) надавались до митного оформлення сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (A989662 від 12.11.2024, А990125 від 14.11.2024, А990217 від 28.11.2024, А989400 від 05.12.2024, А989819 від 14.11.2024) та які зазначені у графі 44 митних декларацій під кодом «0954».

Експортерами товарів виступали: угорська компанія «Techmage Digital Kft.» (5000 Szolnok, Baross utca 36. Fsz. HU (Угорщина) та польська компанія «EASTTRANS.PL-UA Sp. z 0.0.» (Mikulinska 37, Mikulin, 23-200 Krasnik (Польща).

Уповноважений орган Словацької Республіки своїм листом від 07.10.2025 №518792/2025-2000801/51Hе, повідомив Держмитслужбу України (вх. №29110/11/15 від 09.10.2025), що 5 сертифікатів з перевезення товару EUR.1 (4989662 від 12.11.2024, А990125 від 14.11.2024, А990217 від 28.11.2024, А989400 від 05.12.2024, А989819 від 14.11.2024) не є автентичними, не видавалися та не завірялися Митною адміністрацією у Міхаловце та вважаються підробкою.

Враховуючи відповідь уповноваженого органу Словацької Республіки, у ТОВ «МЕМІНГЕМ» (код ЄДРПОУ45386612) були відсутні підстави для застосування преференційного режиму оподаткування до товарів, митне оформлення яких проведено за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ 24UA209180065577U2, 24UA209180066681U3, 24UA209180069057U1, 24UA209180070315U6, 24UA209180066137U9, оскільки походження товарів з Європейського Союзу не підтверджене, в рамках Угоди та Конвенції.

Таким чином, документальною невиїзною перевіркою встановлено, що посадовою особою ТОВ «МЕМІНГЕМ» (код ЄДРПОУ 45386612) допущені порушення вимог частини першої статті 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини 5 статті 280 Митного кодексу України в результаті чого знижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита за вказаними митними деклараціями, на суму 1 278 325,73 грн., а також порушені вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за вказаними митними деклараціями, на загальну суму 259 665,14 гривень.

Загальна сума несплачених обов`язкових платежів становить 1 537 990,87 гривень.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Крючков В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що відповідно до загальновизнаних принципів процесуального права перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Вказує, що постанова суду першої інстанції ухвалена 12.05.2026 року, таким чином перебіг десятиденного строку на апеляційне оскарження розпочався 13.05.2026

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, висновок про умисний характер дій ОСОБА_1 зроблено без належної доказової бази, на підставі припущень.

Звертає увагу на те, що доказова база обвинувачення складається з: одного листу уповноваженого органу Словацької Республіка від 07.10.2025 № №518792/2025-2000801/51Hе, який встановлює лише факт не автентичності 5 сертифікатів; акту документальної невиїзної перевірки від 31.12.2025 № №165/25/7.3-19/17/45386612, який ґрунтується на цьому ж листі; протоколу про порушення митних правил, який також відтворює ту саму інформацію.

Стверджує що усі ці документи підтверджують факт неавтентичності сертифікатів – але не доводять обізнаність ОСОБА_1 про їхню не автентичність на момент декларування.

Зазначєа, що суд не врахував, що експортери з Угорщини та Польщі, а сертифікати містять реквізити словацької митниці.

Вказує, що у постанові немає жодної згадки про коротке перебування ОСОБА_1 на посаді (з 14.11.2024 по 06.12.2024) та значущість цього для встановлення суб`єктивної сторони правопорушення.

Зазначає, що постанова суду жодним словом не згадує про подане стороною захисту клопотання про витребування доказів та про мотиви відмови у його задоволенні.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Крючков В.О. не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Водночас, захисник – адвокат Крючков В.О. подав клопотання про розгляд справи без участі останнього та ОСОБА_1 . Крім того, у поданому клопотанні просить врахувати наведені в апеляційній скарзі доводи та відсутність у матеріалах справи належних доказів наявності вини особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаних осіб в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку представників Львівської митниці Державної митної служби України Фірка Б.І. та Костєва Д.І., які не заперечили щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та заперечили доводи апеляційної скарги та просили її залишити без задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції не дотримався вищенаведених норм в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходіві зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України встановлено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією, тобто активною поведінкою (вчинком) особи, в якій виражена зовні її воля і, що спрямована на застосування особою під час декларування товарів саме таких ставок митних платежів, які справляються з товарів, що переміщуються через митну територію України, та звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір, а також дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів у цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, обманні маніпуляції з податковими пільгами.

Суб`єктивна сторона характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю.

Для кваліфікації дій за ст. 485 МК України мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частиною 3 статті 257 Митного кодексу України визначено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексу України оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Підпунктами а, б, г пункту 5, частини 8 статті 257 Митного кодексу України, декларантом вносяться до митної декларації відомості про товари, його найменування, звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов?язаний:- здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом україни; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 264 Митного кодексу У країни з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 265 Митного кодексу України декларантом має право виступати особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил дотримано в повному обсязі.

Своє рішення суддя мотивував, зокрема, тим, що факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується наступними даними: протоколу про адміністративне правопорушення від 18 березня 2026 № 0425/UA209000/2026 , листом від 13.10.2025; актом «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «МЕМІНГЕМ» (код ЄДРПОУ45386612) вимог законодавства України з питань митної справи щодо обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями згідно Додатку» від 31.12.2025 №165/25/7.3-19/17/45386612; копіями ВМД 24UA209180065577U2 від 14.11.2024, 24UA209180066681U3 від 20.11.2024, 24UA209180069057U1 від 02.12.2024, 24UA209180070315U6 від 06.12.2024, 24UA209180066137U9 від 18.11.2024, картою обліку особи, яка здійснює операції з товарами UA10045386612 від 04.12.2023, копією видруку інформації про платника податку та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Твердження про відсутність умислу у керівника ТОВ «МЕМІНГЕМ» ОСОБА_1 на вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, є необґрунтованим, оскільки для кваліфікації такого правопорушення не вимагається встановлення умислу, достатнім є сам факт подання недійсного або анульованого документа, що міг вплинути на правильність визначення митної вартості чи митного режиму.

Керівник ТОВ «МЕМІНГЕМ» ОСОБА_1 має обов`язок перевірки достовірності документів, а його необізнаність або недбалість щодо чинності сертифіката відповідності свідчить про грубу необережність, що не звільняє його від відповідальності згідно з вимогами МК України.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що суб`єктивна сторона даного порушення митних правил характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства.

Постанова суду є законною та такою, що винесена відповідно до вимог Митного кодексу України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Крючкову Віталію Олексійовичу строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Крючкова Віталія Олексійовича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк