Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №461/5679/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/5679/26 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 33/811/1450/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю представників Львівської митниці Державної митної служби України Фірка Б.І., Костєва Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Когут Юлії Юріївни на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 04 серпня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накладено на нього стягнення – 5 100,00 грн. штрафу в дохід держави.

Товар, вилучений згідно із протоколом про порушення митних правил №1175/UA209000/2026 від 19.07.2026 року – повернуто ОСОБА_1 , або уповноваженим ним особі, для вивезення за межі митної території України

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Держмитслужби 180,75 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.

Згідно з постановою судді, 18.07.2026 року близько 23 год. 30 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці на смугу руху «зелений коридор» по напрямку «в`їзд в Україну» заїхав автомобіль «Renault Master» р.н. НОМЕР_1 в якому в якості водія слідував громадянин України ОСОБА_1 .

При проведенні митних формальностей виникла необхідність направити даний автомобіль на рентгенографічне сканування. Проведеним аналізом отриманого зображення встановлено наявність аномалії, що свідчить про потенційну присутність в транспортному засобі товарів, що підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню.

В результаті проведення митного огляду вказаного транспортного засобу було виявлено товар, переміщення якого підпадає під встановлені законодавством заборони та/або обмеження, а саме: «ласощі для собак ТМ «Hilton» кількістю 255 упаковок по 500 грам кожна. Вказані товари знаходились у салоні автомобіля поміщені у дві поліпропіленові сумки. У своїх письмових поясненням громадянин ОСОБА_1 зазначив, що виявлений товар мав на меті перемістити через митний кордон України на прохання третьої особи. Про вміст пакувань був обізнаний та свою вину визнав.

Таким чином, ОСОБА_1 , не задекларував товари, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі митної території України та які переміщуються громадянами, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою представник Львівської митниці Державної митної служби України Когут Ю.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 5 100 грн. та конфіскації предметів правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що висновки суду є помилковими, необґрунтованими та передчасними, а сама постанова є безпідставна.

Звертає увагу на те, що в оскаржувані постанові не враховано того, що під час усного опитування та при наданні письмових пояснень гр. ОСОБА_1 не заявив про наявність в нього товару, який був у нього виявлений вже під час проведення митного контролю транспортного засобу, лише після цього він вказав, що мав на меті перемістити товар через митний кордон України на прохання третьої особи. Про вміст пакувань був обізнаний та свою вину визнав.

Вказує, що оскаржувана постанова не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки – сприяє їх вчиненню в майбутньому та породжує почуття безвідповідальності за вчинене.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції для участі в розгляді справи не з`явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку представників Львівської митниці Державної митної служби України Фірка Б.І. та Костєва Д.І., які не заперечили щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 471 МК України на особу за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами може бути накладено стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Тобто санкція вказаної норми закону передбачає для суду дискреційні повноваження в частині можливості накладення стягнення у виді конфіскації товарів.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України, тобто у переміщенні товарів через митний кордон України що підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений МК України про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і сторонами не оскаржується.

Тобто, районний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України, оскільки він перемістив товар через митний кордон України шляхом недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги представника митниці щодо необґрунтованого накладення на правопорушника ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу без конфіскації товару за наявних в справі обставин, не заслуговують на увагу.

Так, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, в повній мірі врахував те, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, та є особою з інвалідністю, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 та прийшов до обґрунтованого висновку про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу без конфіскації товарів.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог закону, а покликання в апеляційній скарзі представника митниці на порушення норми матеріального та процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, які могли вплинути на остаточне рішення по справі, свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшло.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника митниці є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не здобуто.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 04 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Когут Юлії Юріївни – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк