Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №736/1017/26 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/1017/26

Номер провадження 1-кп/736/154/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

з участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Корюківка справу у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.03.2026 за № 12026270290000057 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Дільниче Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2026 року до суду надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2026 за № 12026270290000057 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою суду від 12.05.2026 призначено підготовче судове засідання на 31 серпня 2026 року.

30 квітня 2026 року між прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.03.2026 за № 12026270290000057 з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншої сторони, у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_4 , який діє на підставі договору про надання правової допомоги на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в повному обсязі.

Відповідно до обвинувального акта та вищевказаної угоди ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення за обставинами вказаними нижче.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2026 № 39 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 призначено на посаду водія-електрика військової частини НОМЕР_1 .

Так, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, місце та спосіб віднайшов два запали типу «УЗРГМ» та два корпуси гранат типу «Ф-1», чим без передбаченого законом дозволу придбав зазначені боєприпаси, які в подальшому в період часу до 15.03.2026 без передбаченого законом дозволу незаконно зберігав у невстановленому органом досудового розслідування місці.

В подальшому, 15.03.2026 в невстановлені досудовим розслідуванням час та спосіб солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив транспортування безпосередньо при собі двох запалів типу «УЗРГМ» та двох корпусів гранат типу «Ф-1» без передбаченого законом дозволу, до автомобіля марки «ВАЗ 211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого в якості пасажира в салоні зазначеного транспортного засобу перевіз вказані раніше два запали типу «УЗРГМ» та два корпуси гранат типу «Ф-1» до території прилеглої до домогосподарства за адресою: м. Корюківка, вул. Зарічна, буд. 9.

15.03.2026 в період часу з 13 год. 46 хв. до 14 год. 41 хв. в ході проведення обшуку автомобіля марки «ВАЗ 211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на території прилеглої до домогосподарства за адресою: м. Корюківка, вул. Зарічна, буд. 9, працівниками було виявлено та вилучено два запали типу «УЗРГМ» та два корпуси гранат типу «Ф-1», які попередньо ОСОБА_5 носив при собі без передбаченого законом дозволу, що згідно висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/125-26/3165-ВТХ від 16.03.2026 є

двома запалами ручних гранат УЗРГМ, УЗРГМ-2, які згідно інформаційних джерел, споряджаються ініціюючими вибуховими речовинами ТНРС масою 0,48 -0,5 г., азидом свинцю масою 0,48- 0,5 г та високобризантними вибуховими речовинами ТЕНом або гексогеном масою 1 г кожен та двома корпусами оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, які згідно інформаційних джерел, споряджаються бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - тротилом масою 50-56 г кожен, які в будь-якому конструктивному поєднанні складають дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які є вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до категорії боєприпасів.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

За вчинення кримільного правопопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 необхідно застосувати ст. 69 України та призначити покарання нижче від нижньої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, наявність пом`якшуючих покарання обставин у вигляді щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 являється діючим військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, замінити йому покарання у виді позбавлення волі на покарання, передбачене ст. 58 КК України, в виді службового обмеження на строк 2 (два) роки, з відрахуванням в дохід держави у розмірі п`ятнадцяти відсотків із суми грошового забезпечення останнього.

Із запропонованим видом та мірою покарання підозрюваний ОСОБА_5 згоден.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтвердив своє розуміння наслідків укладання та затвердження означеної угоди відповідно до ст. 473 КПК України та пояснив, що він розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної угоди.

Суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти укладеної угоди, пояснення та думку обвинуваченого ОСОБА_5 , який беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, а також думку захисника, який також не заперечував проти затвердження умови про визнання винуватості.

Розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до тяжкого злочину. Тому, згідно із ч. 3 ст. 469 КПК України у цьому кримінальному провадженні може бути укладена угода.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені абз. 1, п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж, ті, що передбачені в угоді.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги, те що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

По кримінальному провадженню є судові витрати а саме 8022,60 грн., за проведення судових вибухово-технічних експертиз, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 .

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, які обирались в ході досудового розслідування в виді затримання та застави строк дії, яких закінчився 16.05.2026.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК

України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2026 року укладену між прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з іншого боку, за участі захисника – адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 с т. 263 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання нижче від нижньої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 являється діючим військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, замінити йому покарання у виді позбавлення волі на покарання, передбачене ст. 58 КК України, в виді службового обмеження на строк 2 (два) роки, з відрахуванням в дохід держави у розмірі п`ятнадцяти відсотків із суми грошового забезпечення останнього.

Речові докази: залишки від двох гранат Ф-1 упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України з індивідуальним номером 2998737 передані на зберігання до кімнати речових доказів Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, після набрання вироком законної сили – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по справі за проведення вибухово-технічних експертиз в сумі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) грн. 60 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст. 473 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляції до Корюківського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1