Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №607/11416/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 Справа №607/11416/26 Провадження №2/607/5469/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «КРЕДИТ-ФОС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Кредитна спілка «КРЕДИТ-ФОС» (далі – КС «КРЕДИТ-ФОС», позивач) звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.2024 між КС «КРЕДИТ-ФОС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №154, за умовами якого позивач передав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 25 000 грн, терміном з 21.10.2024 до 21.10.2026, зі сплатою 48% річних. Згідно п. 5.2 Кредитного договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно Графіку розрахунків, що з невід`ємною частиною цього договору. Всупереч погодженим умовам Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не дотримувалася встановленого графіку розрахунків та внесла лише 2 121,51 грн в рахунок погашення тіла кредиту та 1 878,49 грн в рахунок погашення нарахованих відсотків.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором позивачем було укладено договір поруки № 154 21.10.2024 із ОСОБА_2 , згідно з умовами якого поручитель зобов`язувався виконати за боржника у повному обсязі грошові зобов`язання по договору кредиту, за умови невиконання або неналежного виконання боржником самостійно своїх зобов`язань за договором кредиту. Станом на 21.05.2026 сума боргу за Кредитним договором становить 38 750,77 грн, з них 22 878,49 грн сума неповернутого кредиту, 15 872,28 грн сума нарахованих відсотків. Водночас, незважаючи на численні телефонні та письмові звернення позивача до відповідачів, позичальник та поручитель заборгованість не погасили. На підставі викладеного позивач просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КС «КРЕДИТ-ФОС» борг за Кредитним договором №154 від 21.10.2024 у розмірі 38 750,77 грн, з яких: 22 878,49 грн сума неповернутого кредиту, 15 872,28 грн сума нарахованих відсотків.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача КС «КРЕДИТ-ФОС» Теслюк Т.Л. не з`явилася, однак подала заяву, у якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, хоча про день та час слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на адресу їх місця реєстрації повісток про виклик до суду. При цьому, судову повістку про судове засідання 20.08.2026 відповідач ОСОБА_1 отримала особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавали.

Суд вважає, що відповідачі про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подавали, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом встановлено, що 21.10.2024 між Кредитодавцем КС «КРЕДИТ-ФОС» та Позичальником ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №154, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти у кредит (надання коштів в позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту) Позичальнику в сумі 25 000 грн на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 48 % відсотки річних. (п. 1.1 Договору).

Згідно пункту 1.3 вказаного Договору сторони погодили, що Договір укладено строком на двадцять чотири місяці, що діє з 21.10.2024 до 21.10.2026. Кредит надається на строк двадцять чотири місяці з 21.10.2024 до 21.10.2026.

Відповідно до п. 6.1 Договору, даний кредит забезпечується порукою №154 від 21.10.2024.

Згідно підпункту 6 пункту 4.1.1 Договору, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі у разі затримання позичальником сплати кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за кредитом, забезпеченим іпотекою, та за кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці.

Додатком до кредитного договору №154 від 21.10.2024 є Графік розрахунків №154 від 21.10.2024 , яким встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором №154 від 21.10.2024, КС «КРЕДИТ-ФОС» було укладено договір поруки №154 від 21.10.2024 із ОСОБА_2 .

За умовами п. 1.1. вказаних Договорів поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов`язань, що виникли за кредитним договором №154 від 21.10.2024, укладеним між Кредитором і Боржником.

Предметом цього Договору є обов`язок Поручителя виконати за Боржника у повному обсязі грошові зобов`язання по Кредитному договору, за умови невиконання або неналежного виконання Боржником самостійно своїх зобов`язань за Кредитним договором (п. 1.2. Договорів поруки).

Пункт 6.1 Договору поруки передбачає, що строк дії поруки встановлюється з моменту укладення цього Договору, протягом трьох років від дня настання строку виконання Кредитного договору.

Поручитель відповідає перед Кредитором за сплату Боржником кредиту в сумі 25 000 гривень та процентів, нарахованих на суму кредиту, згідно з умовами Кредитного договору (п. 2.1. Договорів поруки).

Відповідно п. 3.1 Договорів поруки, у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором Поручитель зобов`язується не пізніше 3 календарних днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання або неналежного виконання Боржником прийнятих на себе зобов`язань сплатити Кредитору відповідну суму грошових коштів.

Відповідно до заяви №425 на видачу готівки від 21.10.2024 та ордера №425 до заяви на видачу готівки від 21.10.2024 ОСОБА_1 видано кредит у сумі 25 000 грн.

Згідно з копією чека № від 21.10.2024 основна сума виданого кредиту ОСОБА_1 за договором №154 від 21.10.2024 становить 25 000 грн.

Із фактичного графіку розрахунків (сума позову) вбачається, що ОСОБА_1 по фіскальному видатковому чеку від 21.10.2024 отримала кредит у сумі 25 000 грн за Кредитним договором від 21.10.2024 №154. Станом на 21.05.2026 кредит та відсотки по ньому не погашені. Станом на 21.05.2026 заборгованість за кредитом склала 38 750,77 грн: не повернутий кредит в сумі 22 878,49 грн, несплачені відсотки за користування кредитом в сумі 15 872,28 грн.

01.04.2026 КС «КРЕДИТ-ФОС» було направлено позичальнику ОСОБА_1 вимогу щодо сплати заборгованості по кредиту №17 від 01.04.2026, у якій повідомлено про її обов`язок сплатити протягом 3 днів з дня отримання вимоги прострочену заборгованість яка станом на 01.04.2026 становить 37 246,43 грн.

01.04.2026 КС «КРЕДИТ-ФОС» було направлено поручителю ОСОБА_2 вимогу щодо сплати заборгованості по кредиту № 18 від 01.04.2026 у якій повідомлено про її обов`язок сплатити протягом 3 днів з дня отримання вимоги прострочену заборгованість, яка станом на 01.04.2026 становить 37 246,43 грн.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленістьдвох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ч.1 ст.553 ЦЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України уразі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що КС «КРЕДИТ ФОС» свої зобов`язання за кредитним договором №154 від 21.10.2024 виконав у повному обсязі.

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконали, внаслідок чого допустили виникнення заборгованості за кредитним договором, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом 21.05.2026 становить 38 750,77 грн, з яких: 22 878,49 грн сума неповернутого кредиту, 15 872,28 грн сума нарахованих відсотків.

Зазначений розрахунок заборгованості суд вважає достовірним, арифметично правильним та таким, що відповідає умовам кредитного договору №154 від 21.10.2024 укладеного між КС «КРЕДИТ ФОС» та відповідачем ОСОБА_1 . Докази на спростування такого розрахунку матеріали справи не містять.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились та доказів на спростування доводів позивача не надали.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що відповідачами не виконано умови кредитного договору та договору поруки, а тому, позов підлягає до задоволення, шляхом стягнення солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «КРЕДИТ-ФОС» борг за Кредитним договором №154 від 21.10.2024 в розмірі 38 750,77 грн.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача КС «КРЕДИТ ФОС» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 328, в рівних частках з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки «КРЕДИТ-ФОС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «КРЕДИТ ФОС» борг за Кредитним договором №154 від 21.10.2024 в сумі 38 750 (тридцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «КРЕДИТ ФОС» 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень судового збору в рівних частках по 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Кредитна спілка «КРЕДИТ ФОС», код ЄДРПОУ: 25694430, адреса місцезнаходження: вул. Франка, 20 прим. 10, м. Тернопіль, 46003.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 31.08.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець