Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №296/8709/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 296/8709/26

Провадження № 2/588/857/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Представниця позивача ОСОБА_1 у липні 2026 року звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 із указаним позовом, який мотивувала тим, що 17.01.2026 позивач та відповідачка уклали шлюб, який був зареєстрований у відділі ДРАЦС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 46. Від шлюбу сторони дітей не мають.

Також представниця вказала, що під час спільного проживання та ведення спільного господарства у сторін виявилися різні погляди на шлюб та сім`ю. Часті непорозуміння та обопільна незгода у багатьох питаннях, які стосуються подружнього життя, призвели до розуміння позивача, що він не може далі проживати з відповідачкою. Між сторонами не стало любові, взаєморозуміння та поваги. Через різні цінності, погляди на сім`ю та шлюб, сімейне життя між сторонами не склалося. Більше 2 місяців сторони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні стосунки. Будь-яких обопільних зобов`язань спільного майна чи дітей у сторін немає. Позивач вважає, що їх шлюб фактично припинився, тому подальше його збереження та примирення неможливе. Розірвання шлюбу через органи ДРАЦС неможливий через незгоду на це відповідачки.

Посилаючись на вказані обставини представниця позивача просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24.08.2026 відповідачка подала заперечення щодо розподілу судових витрат, у яких вказала, що категорично заперечує проти стягнення з неї судового збору та витрат на правничу допомогу, посилаючись на вкрай важкий її майновий та фізичний стан. Відповідачка зазначила, що вона офіційно не працює і не має доходу. У липні 2026 року вона була госпіталізована і наразі проходить важкий курс відновлення, фізично не має можливості працювати, усі кошти витрачає на медикаменти та лікування. Розлучення є особистою ініціативою її чоловіка. Він своєю поведінкою довів її до лікарняного ліжка. Стягнення з неї судового збору чи витрат на адвоката за таких обставин є абсолютно аморальним та несправедливим. Тому відповідачка просить судові витрати покласти виключно на позивача та провести розгляд справи без її участі.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представниця позивача подала заяву в якій вказала, що просить розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить розірвати шлюб, а також у зв`язку із визнанням відповідачкою позову не заперечує щодо розподілу судових витрат навпіл та стягання з відповідачки половини понесених позивачем судових витрат.

Відповідачка не повідомила про причину неявки та в запереченнях щодо розподілу судових витрат просила провести розгляд справи без її участі.

Враховуючи вказані заяви суд визнав за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце сімейні правовідносини, позов обґрунтований і підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 17.01.2026 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований шлюб у відділі ДРАЦС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 46. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 23).

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Шлюб на даний час носить формальний характер. Подальше збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на фактичне визнання відповідачкою пред`явленого до неї позову, відсутність згоди позивача на збереження шлюбу, примушування для збереження шлюбних відносин є порушенням прав чоловіка та дружини на свободу, а тому шлюб необхідно розірвати.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 21.07.2026 (а.с. 4)

Також представниця позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подала: договір про надання правничої допомоги від 13.07.2026; ордер на надання правничої допомоги адвокатом Галагуз Д.М. від 14.07.2026; акт виконаних робіт по наданню правової допомоги від 13.07.2026, підписаний обома сторонами, згідно якого вартість виконаних робіт складає 7000 грн (а.с. 5-7).

Указані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 7000 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши надані представницею позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений представницею позивача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.

Згідно акту виконаних робіт по наданню правової допомоги від 13.07.2026 ОСОБА_1 на виконання умов договору про надання правової допомоги від 13.07.2026 було вчинено такі дії: консультування, укладення договору, а вартість послуги склала 1000,00 грн; підготовка документів, отримання свідоцтва про шлюб в органах ДРАЦС, оформлення позовної заяви та подання до суду, а вартість послуг склала 4000 грн; врегулювання всіх процесуальних питань з приводу розгляду справи в суді, а вартість послуги склала 2000,00 грн.

Дана справа є незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов`язаних із розірванням шлюбу.

Позовна заява є незначною за обсягом, тому її складання, враховуючи професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності.

До того ж, представництво інтересів позивача у судових засіданнях адвокат не здійснювала.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 3000 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Враховуючи те, що позов судом задоволено повністю, а також зважаючи на позицію представниці позивача про те, що позивач просить розподілити судові витрати навпіл між сторонами, тому на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 532,48 грн, а також кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги в розмірі 1500 грн.

Оскільки відповідачка не подавала заяву про визнання позову, тому підстав для застосування положень ст. 142 ЦПК України суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 17.01.2026 у відділі ДРАЦС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 46.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп., а також кошти на відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідачка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. О. Огієнко