Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №520/4316/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 серпня 2026 р. справа № 520/4316/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Чугуївського міського суду Харківської області (пл. Соборна, буд. 2, м. Чугуїв, Харківська область, 63500, код ЄДРПОУ 05482089), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 26281249) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївського міського суду Харківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, в якому просить суд, -

- визнати протиправним та скасувати наказ Чугуївського міського суду Харківської області від 01 січня 2025 року № 02-05/03 щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2025 року надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що працює секретарем Чугуївського міського суду Харківської області та має понад 43 роки стажу державної служби. З 01.01.2025 їй встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Водночас позивач вважала, що відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» їй має бути встановлена надбавка у розмірі 50 % посадового окладу, а тому оскаржила відповідний наказ суду та просила здійснити перерахунок і виплату надбавки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, у відзиві на позовну заяву просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що при визначенні розміру надбавки за вислугу років позивачу підлягали застосуванню положення пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якими для державних службовців органів, що провели класифікацію посад, встановлено надбавку у розмірі 2 відсотків посадового окладу за кожний рік стажу, але не більше 30 відсотків. Відповідач також зазначив, що Територіальне управління не здійснює кадрове діловодство працівників апарату суду, а лише проводить виплату заробітної плати на підставі відповідних наказів.

Відповідач, Чугуївський міський суд Харківської області, не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлений за допомогою системи "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 зупинено провадження в адміністративній справі №520/4316/25 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по зразковій справі №240/7215/24.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 поновлено провадження у справі №520/4316/25 зі стадії, на якій його було зупинено.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Чугуївського міського суду Харківської області від 01.01.2025 №02-05/03 "Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі" , виданого на підставі статті 46 Закону України "Про державну службу", пункту 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Продержавний бюджет України на 2025рік" ОСОБА_1 у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу у зв`язку з тим, що стаж її державної служби становив понад 43 роки 1 місяць.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до преамбули Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 6 статті 155 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частини 4 статті 150 Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу.

Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон № 889-VIII.

Статтею 3 Закону № 889-VIII визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону № 889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років.

Відповідно до частин 1-2, 4-5, 8 статті 50 Закону № 889-VIII, держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 889-VIII у редакції від 01.01.2025 надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Водночас, 01.01.2025 набрав чинності Закон України №4059-ІХ, пунктом 11 розділу "Прикінцеві положення" якого установлено, що в 2025 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 16 та 17 цього розділу та частині 7 статті 50 Закону України №889-VIII.

Пункт 13 названого розділу передбачає, що в 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:

1) сталої заробітної плати посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;

2) варіативної заробітної плати премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Норми Закону № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Набрання чинності Законом № 3460-ІХ(зокрема, пунктом 12 його розділу «Прикінцеві положення») сприяло формуванню в позивачки враження, що з 01 січня 2024 року питання про визначення розміру надбавки за вислугу років державним службовцям по-різному врегульовано двома окремими законами, що нібито показує наявність колізії в національному законодавстві.

Отже, у 2025 році з урахуванням вищенаведених норм права, надбавка за вислугу років на державній службі встановлена на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Суд зауважує, що на розгляді у Верховному Суді перебувала зразкова справа № 240/7215/24, предметом якої було питання правомірності виплати у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 9 листопада 2023р. № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким зупинено дію приписів Закону України від 10 грудня 2015р. № 889-VIII «Про державну службу».

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у справі №240/7215/24 Суд дійшов висновку, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, а саме, на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

За наслідком дослідження питання стосовно того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі: законодавства про державну службу чи про державний бюджет, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у спірних правовідносинах немає колізії, а відтак немає потреби у віднайденні механізму її подолання, оскільки пізніше прийнятим Законом № 3460-ІХ визначено, що норми раніше прийнятого Закону України «Про державну службу» про умови та порядок оплати праці державних службовців застосовуються лише в тій частині, що не суперечить цьому Закону. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що є пряма норма Закону № 3460-ІХ, яка зупинила дію норми Закону України «Про державну службу» та чітко врегульовує особливості оплати праці певних категорій державних службовців. Тобто, норми Закону України «Про державну службу» щодо оплати праці державних службовців, які суперечать Закону про державний бюджет, не застосовуються, оскільки їх дію зупинено на період чинності відповідних приписів Закону № 3460-ІХ.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця, а саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.

З урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню положення пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якими на 2025 рік встановлено особливий порядок визначення розміру надбавки за вислугу років для державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби.

Оскільки Чугуївським міським судом Харківської області проведено класифікацію посад державної служби, надбавка за вислугу років позивачці у 2025 році правомірно встановлена у розмірі 2 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Отже, підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» щодо встановлення надбавки у розмірі до 50 відсотків посадового окладу та, відповідно, для задоволення позовних вимог про скасування наказу Чугуївського міського суду Харківської області від 01.01.2025 № 02-05/03 і проведення перерахунку та виплати надбавки у більшому розмірі суд не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Чугуївського міського суду Харківської області (пл. Соборна, буд. 2, м. Чугуїв, Харківська область, 63500, код ЄДРПОУ 05482089), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 26281249) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 31 серпня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ