Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №480/9049/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/9049/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/9049/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 27354 гривні 37 копійок;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.05.2018 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3512 гривень 39 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 03.05.2018 включно у загальній сумі 7364 гривні 69 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 08.08.2017 по 03.05.2018 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебував на грошовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до витягу з наказу від 08.08.2017 №94 позивача зараховано до списків особового складу, а наказом від 03.05.2018 №53 його виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення, справи та посаду здано.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2025 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.

Ухвалою суду від 08.04.2025 поновлено провадження у справі, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06.11.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а також відмовити у задоволенні позовних вимог.Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін мав обчислюватися із січня 2016 року. Також відповідач зазначив, що проведення індексації залежало від наявного фінансового ресурсу державного бюджету, якого у спірний період не було.

Щодо строку звернення до суду відповідач зазначив, що позивач мав дізнаватися про невиплату індексації під час щомісячного отримання грошового забезпечення, а звернення із заявою у серпні 2024 року не змінює моменту, з якого почався перебіг відповідного строку.

08.12.2025 представник позивача подав додаткові пояснення, у яких підтримав позовні вимоги та послався на сформовану практику Верховного Суду щодо обов`язковості визначення судом січня 2008 року як місяця підвищення доходу, конкретного щомісячного розміру індексації-різниці та загальної суми, належної до виплати.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом установлено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 08.08.2017 по 03.05.2018 та перебував на грошовому забезпеченні відповідача.

Матеріалами справи, зокрема картками особового рахунку, довідкою про виплачене грошове забезпечення та листом відповідача від 06.09.2024 №5/1563, підтверджено, що індексація грошового забезпечення за спірні періоди позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено склад грошового забезпечення військовослужбовців та встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності грошових доходів населення визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення. Індексація здійснюється в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної соціальної і демографічної групи населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін та сум індексації.

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та має обов`язковий характер. Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування суд відхиляє, оскільки реалізація права особи на виплату, гарантовану законом, не може ставитися у залежність від наявності бюджетних асигнувань.

Листи і роз`яснення органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не можуть змінювати приписи Закону №1282-XII та Порядку №1078 і не звільняють відповідача від обов`язку провести індексацію.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке.

Спірні вимоги стосуються індексації грошового забезпечення за період з 08.08.2017 по 03.05.2018, тобто правовідносин, які виникли та припинилися до набрання чинності 19.07.2022 Законом України від 01.07.2022 №2352-IX.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до 19.07.2022, було передбачено право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Зміни, внесені Законом №2352-IX, не мають зворотної дії у часі та не можуть обмежити право на судовий захист щодо виплат, право на які виникло до 19.07.2022. Отже, до заявлених у цій справі вимог застосовується попередня редакція статті 233 КЗпП України.

Такий підхід відповідає актуальному висновку Верховного Суду, за яким вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення за періоди до 19.07.2022 регулюються статтею 233 КЗпП України у попередній редакції та можуть бути заявлені без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду відсутні.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 було змінено механізм проведення індексації. Після набрання нею чинності місяцем підвищення доходу для цілей пункту 5 Порядку №1078 є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки або посадового окладу.

Посадові оклади військовослужбовців у спірний період були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та не змінювалися до 01.03.2018. Останнє підвищення посадових окладів відбулося у січні 2008 року.

Збільшення премій, надбавок та інших складових грошового забезпечення без підвищення тарифної ставки або посадового окладу не змінює місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін.

Постанова №1013 не підвищувала посадові оклади військовослужбовців, тому її прийняття не змінило для позивача місяць підвищення доходу із січня 2008 року на грудень 2015 року або січень 2016 року.

Отже, під час нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 відповідач мав застосувати січень 2008 року як місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін.

Позивачем подано детальний розрахунок індексації за зазначений період, складений з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, величини приросту індексу споживчих цін та пропорційного розрахунку за неповний серпень 2017 року.

За цим розрахунком індексація за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 становить 27354,37 грн. Відповідач контррозрахунку цієї суми суду не надав та правильність вихідних показників належними доказами не спростував.

Доводи відповідача про дискреційний характер повноважень є необґрунтованими. Визначення січня 2008 року як місяця підвищення доходу та обчислення суми індексації за встановленою Порядком №1078 формулою не передбачають можливості вибору між кількома правомірними варіантами поведінки.

Тому бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 є протиправною, а порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання нарахувати та виплатити 27 354,37 грн.

Щодо індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 03.05.2018 суд зазначає таке.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Відтак березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача.

Абзацами 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у місяці підвищення тарифних ставок або посадових окладів індексація не нараховується, якщо розмір підвищення доходу перевищує суму можливої індексації. Якщо розмір підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації, сума індексації визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу.

Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 визначена у місяці підвищення доходу індексація-різниця виплачується щомісячно до наступного підвищення тарифних ставок або посадових окладів. До неї надалі додається поточна індексація, яка виникає після перевищення порогу індексації.

Отже, для встановлення права на індексацію-різницю необхідно визначити фактичний розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року, суму можливої індексації у цьому місяці та порівняти зазначені величини.

З картки особового рахунку вбачається, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 6 806,88 грн, у тому числі: посадовий оклад -505,00 грн; оклад за військовим званням -35,00 грн; надбавка за вислугу років -54,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами -75,75 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань -297,00 грн; щомісячна премія -3 287,55 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода -2552,58 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 7 757,64 грн, у тому числі: посадовий оклад -2 640,00 грн; оклад за військовим званням -600,00 грн; надбавка за вислугу років -810,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами -396,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань -405,00 грн; щомісячна премія -2 906,64 грн.

Зазначені виплати належать до основних або щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і не мають разового характеру. Тому вони підлягають урахуванню під час визначення фактичного розміру підвищення доходу у березні 2018 року.

Отже, грошовий дохід позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року збільшився на: 7 757,64 грн – 6 806,88 грн = 950,76 грн.

Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн та величини приросту індексу споживчих цін 253,30 відсотка: 1 762,00 грн х 253,30 % х 100 = 4 463,15 грн.

Оскільки розмір підвищення доходу 950,76 грн є меншим за суму можливої індексації 4 463,15 грн, позивач набув право на щомісячну індексацію-різницю у розмірі: 4 463,15 грн – 950,76 грн = 3 512,39 грн.

Доказів наступного підвищення тарифної ставки або посадового окладу за посадою позивача у період до його виключення зі списків особового складу 03.05.2018 відповідачем не надано.

Тому індексація-різниця підлягала виплаті позивачу за березень і квітень 2018 року у повному місячному розмірі, а за травень 2018 року -пропорційно трьом календарним дням служби:

- за березень 2018 року -3 512,39 грн;

- за квітень 2018 року -3 512,39 грн;

- за період з 01.05.2018 по 03.05.2018 -339,91 грн (3 512,39 грн ч 31 календарний день Ч 3 календарні дні).

Загальний розмір індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 03.05.2018 становить:

3 512,39 грн + 3 512,39 грн + 339,91 грн = 7 364,69 грн.

Отже, бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 03.05.2018 є протиправною, а вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити 7 364,69 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_5 не довів правомірності ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за заявлені періоди та не спростував поданих позивачем розрахунків належними і допустимими доказами.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 08.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, у сумі 27 354 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят чотири) грн 37 коп.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.05.2018 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3 512,39 грн на місяць за період з 01.03.2018 по 03.05.2018 включно, у загальній сумі 7 364 (сім тисяч триста шістдесят чотири) грн 69 коп., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець