Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №480/1601/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/1601/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/1601/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б,м. Запоріжжя, Запорізька область,69057), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.02.2026р. №183450032075;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу стаж роботи в митних органах з 22.04.1993 по 28.02.2020 та з 30.07.2021 по 11.07.2025 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести позивача з 16.02.2026 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок Сумської митниці №7.24-1/12-01/10/497 від 10.02.2026, №22-82/14 і №22-82/15 від 12.02.2026.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка тривалий час проходила службу в митних органах, а періоди такої служби, у тому числі на посадах, під час перебування на яких їй присвоювалися спеціальні звання, відповідно до законодавства підлягають зарахуванню до стажу державної служби. Позивачка зазначає, що довідкою Сумської митниці від 10.02.2026 №7.24-1/12-01/10/497 підтверджено її стаж державної служби за періоди з 22.04.1993 по 28.02.2020 та з 30.07.2021 по 11.07.2025 загальною тривалістю 30 років 9 місяців 17 днів. На її переконання, наявність спеціального звання не виключає відповідні періоди зі стажу державної служби та не позбавляє права на пенсію державного службовця.

Ухвалою суду від 13.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/1601/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 16.02.2026 позивачка звернулася із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням від 24.02.2026 №183450032075 у такому переведенні відмовлено, оскільки, на думку відповідача, періоди роботи посадових осіб митної служби на посадах, під час перебування на яких присвоювалися персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Також відповідач вважає вимогу про врахування довідок про заробітну плату передчасною.

У відповіді на відзив позивачка заперечила проти доводів відповідача та наголосила, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення. Крім того, позивачка послалася на принципи адміністративної процедури та правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому, частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV.

16.02.2026 вона звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». З матеріалів справи та наданих позивачкою документів вбачається, що вона проходила службу в митних органах у періоди з 22.04.1993 по 28.02.2020 та з 30.07.2021 по 11.07.2025. Довідкою Сумської митниці від 10.02.2026 №7.24-1/12-01/10/497 визначено стаж державної служби позивачки за вказані періоди загальною тривалістю 30 років 9 місяців 17 днів.

За принципом екстериторіальності заява позивачки була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке рішенням від 24.02.2026 №183450032075 відмовило у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Підставою відмови визначено те, що періоди роботи посадових осіб митної служби на посадах, під час перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Не погоджуючись із таким висновком пенсійного органу, позивачка звернулася до суду. Отже, предметом спору є правомірність незарахування до стажу державної служби періодів служби позивачки в митних органах з 22.04.1993 по 28.02.2020 та з 30.07.2021 по 11.07.2025, а також правомірність відмови у переведенні її на пенсію за віком відповідно до законодавства про державну службу.

01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Так, частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз положень частини першої статті 37 Закону № 3723-XII дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У свою чергу, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум (абзац перший частини першої статті 28 Закону № 1058-IV).

Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 року у справі № 591/6970/16-а, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.

З матеріалів справи вбачається, що визначальною підставою для відмови позивачці у переведенні на пенсію державного службовця є незарахування до стажу державної служби періодів її роботи (служби) в митних органах у зв`язку з присвоєнням їй спеціальних звань.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, крім випадків, коли доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 8 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

У свою чергу стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) серед іншого на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, м и т н о г о контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної п о д а т к о в о ї та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Крім того, частиною другою статті 46 Закону №889-VIII передбачено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Порядок обчислення стажу державної служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229. Відповідні положення у системному зв`язку із спеціальними нормами митного законодавства підтверджують, що саме по собі присвоєння посадовій особі митного органу спеціального звання не є підставою для виключення періоду служби зі стажу державної служби.

Суд зауважує, відповідно п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Разом з тим, згідно ст. 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; інспектор податкової служби IV рангу; молодший інспектор податкової служби.

Крім того, ч.17 статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Також варто відмітити, що спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, є Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ, зі змінами (далі - Митний кодекс).

Відповідно до частини 1 статті 569 Митного кодексу України (у редакції Закону №405-VII від 04.07.2013, чинній на час періодів роботи позивача в митних органах до 01.05.2016) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Частиною 1 статті 588 Митного кодексу України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013, чинній на час періодів роботи позивача в митних органах) пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

При цьому суд зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №306.

Додатком 13 Постанови №306 передбачено, що спеціальне звання "радник митної служби ІІІ рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "інспектор митної служби 3 та 4 рангу" прирівнюється до 9 рангу державного службовця, інспектор митної служби 2 рангу" прирівнюється до 8 рангу державного службовця, "інспектор митної служби 1 рангу", прирівнюється до 7 рангу державного службовця.

Крім того, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи 14 січня 2020 року № 440-IX, яким внесено зміни до Митного кодексу України було установлено, що спеціальні звання митної служби, встановлені Митним кодексом України, присвоюються посадовим особам митних органів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової та митної служби, за таким співвідношенням незалежно від займаних посад, зокрема: радник податкової та митної справи III рангу - радник митної служби III рангу.

Цим же п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону передбачено, що період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у митних органах та органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної податкової та митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, розглядаючи заяву позивачки від 16.02.2026 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», безпідставно не врахувало періоди її служби в митних органах лише з мотивів присвоєння їй спеціальних звань.

При цьому станом на 01.05.2016 тривалість служби позивачки в митних органах, починаючи з 22.04.1993, перевищувала 20 років. Отже, з урахуванням пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII за позивачкою зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII за умови дотримання інших установлених цією статтею вимог. Водночас оскаржуване рішення не містить висновку про невідповідність позивачки віковому критерію чи про недостатність її страхового стажу, а відмова ґрунтується саме на неврахуванні стажу служби в митних органах.

Таким чином, надані матеріали в сукупності із наведеним правовим регулюванням свідчать про неправомірність висновку відповідача щодо неможливості зарахування служби позивачки в митних органах до стажу державної служби через присвоєння спеціальних звань. Періоди роботи (служби) з 22.04.1993 по 28.02.2020 та з 30.07.2021 по 11.07.2025 підлягають врахуванню при визначенні стажу державної служби позивачки.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.02.2026 №183450032075 не відповідає критеріям правомірності, установленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про безпосереднє переведення позивачки з 16.02.2026 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснення її перерахунку на підставі поданих довідок суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з абз.1 пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 заяви про переведення з одного виду пенсії на інший приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (пункт 1.8 Порядку № 22-1).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом установлено протиправність незарахування позивачці до стажу державної служби спірних періодів роботи (служби) в митних органах, належним та ефективним способом захисту є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2026 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби періоди з 22.04.1993 по 28.02.2020 та з 30.07.2021 по 11.07.2025, з урахуванням довідок Сумської митниці №7.24-1/12-01/10/497 від 10.02.2026, №22-82/14 і №22-82/15 від 12.02.2026, а також правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти за результатами розгляду відповідне рішення. У цій частині вимога про безпосереднє переведення та перерахунок пенсії судом не підлягає задоволенню, оскільки визначення належного розміру пенсійної виплати після врахування всіх необхідних документів належить до повноважень пенсійного органу.

Задовольняючи позов у такий спосіб судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточно рішенням в судовому провадженні (рішення від 09 грудня 2010 року у справі Буланов та Купчик проти України, від 13.02.2011 року у справі Чуйкіна проти України).

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 також наголосив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п.9 абз.10).

Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №826/4418/14 була сформована правова позиція, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому суд вважає необхідним відмітити, що захист прав позивачки шляхом скасування протиправного рішення, зарахування спірних періодів до стажу державної служби та зобов`язання повторно розглянути заяву не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд не здійснює замість пенсійного органу розрахунок розміру пенсії, а зобов`язує вирішити питання відповідно до закону та правової оцінки суду.

Відповідно до ч.1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. З огляду на часткове задоволення позову та характер задоволених вимог суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.02.2026 №183450032075 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи (служби) в митних органах з 22.04.1993 по 28.02.2020 та з 30.07.2021 по 11.07.2025 та повторно розглянути її заяву від 16.02.2026 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, з урахуванням довідок Сумської митниці №7.24-1/12-01/10/497 від 10.02.2026, №22-82/14 і №22-82/15 від 12.02.2026 та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, прийняти за результатами розгляду відповідне рішення. З урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №2211 від 16.02.2026 про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б,м. Запоріжжя, Запорізька область,69057, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець