Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №480/53/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/53/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/53/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 18.08.2025 включно, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із застосуванням березня 2018 року , як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 01.01.2024 по 18.08.2025 року включно, із застосуванням березня 2018 року , як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2024 по день фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби відповідач, на думку позивача, неправильно визначив порядок обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення у 2024-2025 роках. Позивач виходить із того, що останнє загальне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося у березні 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а тому вважає, що саме березень 2018 року має застосовуватися при обчисленні належної йому індексації за період з 01.01.2024 по 18.08.2025.

Крім того, разом з позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Савицькій Н.В.

Ухвалою суду від 08.01.2026 позивачу поновлено строк звернення до суду, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/53/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №171/2026 від 24 лютого 2026 року та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 №12-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату №2034 від 06.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/53/26.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.

Ухвалою суду від 10.03.2026 справу № 480/53/26 прийнято до провадження судді. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.08.2025 №998-ОС сержанта ОСОБА_1 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 18.08.2025.

14.12.2025 позивач звернувся до НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 18.08.2025 із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого, на його думку, має здійснюватися обчислення індексу споживчих цін, а також надати довідку-розрахунок та архівні відомості.

У відповіді на зазначену заяву відповідач повідомив, що відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення здійснювалося наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024. За даними відповідача, поріг індексації у 2024 році було перевищено у червні, у зв`язку з чим поточна індексація нараховувалася у подальших місяцях 2024 року. Щодо 2025 року відповідач послався на статтю 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якою встановлено новий початок обчислення індексу споживчих цін із січня 2025 року, та зазначив про нарахування поточної індексації після перевищення порогу індексації у 2025 році.

Надані до справи архівні відомості про грошове забезпечення позивача за 2024 та 2025 роки містять окремі нарахування індексації у відповідні місяці. Водночас матеріали справи не містять відомостей про склад і розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, доказів встановлення йому у березні 2018 року конкретної суми індексації-різниці або доказів безперервного збереження за ним такої суми у подальший період служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено склад грошового забезпечення військовослужбовців та встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до статей 1, 2 цього Закону індексація грошових доходів населення є встановленим законодавством механізмом підвищення грошових доходів, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індексації підлягає, зокрема, грошове забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Після внесення постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 змін до Порядку №1078 його положення не оперують поняттям «базовий місяць» у попередньому значенні. Відправною точкою для подальшого обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною посадою. Такий підхід сформульований, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 та від 20.04.2022 у справі №420/3593/20.

Абзацами третім - шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано окремий механізм індексації у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація у такому місяці не нараховується. Якщо ж розмір підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації, визначається індексація-різниця як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу. Така сума виплачується щомісячно до наступного підвищення тарифної ставки (посадового окладу), а до неї надалі може додаватися поточна індексація.

Отже, Порядок №1078 передбачає різні за підставами виникнення складові індексації: поточну індексацію, яка залежить від перевищення індексом споживчих цін установленого порогу, та індексацію-різницю, право на яку визначається у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) шляхом порівняння розміру підвищення доходу із сумою можливої індексації. На необхідності такого розмежування неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 20.04.2023 у справі №320/8554/21.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Тому березень 2018 року є місяцем загального підвищення посадових окладів, з яким Порядок №1078 пов`язує необхідність вирішення питання про наявність права на індексацію-різницю.

Разом з тим сам по собі факт нормативного підвищення посадових окладів у березні 2018 року не означає автоматичного виникнення у будь-якої особи, яка у подальшому проходила військову службу, права на фіксовану індексацію-різницю. Для її визначення необхідно встановити індивідуальні показники: розмір грошового доходу особи у лютому 2018 року, розмір її грошового доходу у березні 2018 року, розмір підвищення доходу (А) та суму можливої індексації у березні 2018 року (Б).

У постанові від 04.04.2024 у справі №160/2481/23 Верховний Суд залишив без змін рішення про відмову у задоволенні вимог щодо індексації-різниці особі, яка розпочала проходження служби у відповідній військовій частині після березня 2018 року. Верховний Суд виходив із того, що право на індексацію-різницю пов`язується з умовами, які мали існувати у місяці підвищення доходу, та не виникає лише внаслідок загального посилання на березень 2018 року як місяць підвищення посадових окладів.

Суд також ураховує актуальний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.08.2026 у справі №560/2520/25: стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яка встановила новий початок обчислення індексу споживчих цін з 01.01.2024, регулює насамперед механізм поточної індексації та сама по собі не припиняє право на індексацію-різницю, якщо таке право виникло раніше відповідно до абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078.

Водночас наведений висновок не означає, що стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» створила нове право на індексацію-різницю для осіб, щодо яких таке право у березні 2018 року не було встановлено. Збереженню після 01.01.2024 підлягає саме раніше визначена індексація-різниця, а не умовна сума, обчислена лише з огляду на загальне підвищення окладів у березні 2018 року.

За обставин цієї справи позивач не надав доказів, які б підтверджували отримання ним грошового забезпечення у лютому та березні 2018 року, розмір його постійних складових у ці місяці, факт виникнення у нього у березні 2018 року права на конкретну індексацію-різницю або подальше збереження такої суми. Як свідчить з матеріалів справи (а.с.10- витяг з Наказу по особовому складу від 18.08.2025, вислуга позивача станом на 18.08.2025р. становить 4 роки, 00 місяців, 12 днів). При цьому, надані матеріали підтверджують нарахування позивачу у 2024-2025 роках поточної індексації відповідно до спеціальних правил, установлених законами про Державний бюджет України на відповідні роки.

Тому підстав для висновку про протиправність дій (бездіяльності) відповідача в частині незастосування до поточної індексації за період з 01.01.2024 по 18.08.2025 березня 2018 року як незмінної відправної точки для накопичення індексу споживчих цін суд не вбачає. Так само матеріали справи не підтверджують наявності у позивача раніше набутого права на індексацію-різницю, яка мала б продовжувати виплачуватися у спірний період.

Такий висновок узгоджується з підходом Верховного Суду у справі №160/2481/23. Водночас він не суперечить практиці, за якою визначена у березні 2018 року індексація-різниця зберігається при подальшому переведенні військовослужбовця до іншого місця служби: застосування такого підходу можливе лише за умови встановлення самого факту виникнення права на індексацію-різницю та її розміру.

Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає, що така компенсація має похідний характер від виплати відповідного грошового забезпечення. Оскільки суд не встановив заборгованості відповідача зі спірної індексації, підстав для покладення на відповідача окремого обов`язку щодо компенсації ПДФО немає.

Щодо вимоги про компенсацію втрати частини доходів суд зазначає, що Закон України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, застосовуються за наявності несвоєчасно виплаченого доходу. Оскільки у межах цього спору не встановлено належної позивачу, але невиплаченої суми індексації за заявлений період, правові підстави для задоволення похідної вимоги про компенсацію втрати частини доходів також відсутні.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своєї поведінки покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та врахувавши наведене правове регулювання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець