Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №480/1457/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/1457/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1457/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 10 грудня 2024 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 10 грудня 2024 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та за період з 01.01.2024 по 10.12.2024, на його думку, отримав індексацію грошового забезпечення не в повному розмірі. Представник позивача звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку індексації із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення посадових окладів військовослужбовців. Листом від 26.12.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024, у зв`язку з чим індексацію у 2024 році почали виплачувати після перевищення порогу індексації. Позивач вважає, що такий підхід не враховує правил пункту 5 Порядку №1078 та того, що останнє нормативне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося у березні 2018 року.

Ухвалою суду від 09.03.2026 задоволено заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду із цим позовом. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №480/1457/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначив, що дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено на 2023 рік, а статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024. За твердженням відповідача, перше перевищення порогу індексації у 2024 році відбулося у червні, у зв`язку з чим військова частина розпочала виплату поточної індексації у вересні 2024 року за серпень 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу, у тому числі у період, який охоплює лютий та березень 2018 року, а в подальшому проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позовний період у цій справі визначено з 01.01.2024 по 10.12.2024.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2025 представника позивача повідомлено, що на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено, а відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розпочато з 01.01.2024. Відповідач зазначив, що перше перевищення порогу індексації відбулося у червні 2024 року та індексацію почали виплачувати у вересні за серпень 2024 року.

До позовної заяви також додано розрахунок індексації за 2024–2025 роки, складений із зазначенням березня 2018 року як базового місяця. Водночас матеріали справи не містять розрахункових відомостей про склад грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року, які дали б суду можливість безпосередньо визначити розмір підвищення його грошового доходу у березні 2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено склад грошового забезпечення військовослужбовців та передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України та які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Правила обчислення індексу споживчих цін та сум індексації встановлені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок №1078).

За змістом пунктів 1-1, 2 та 4 Порядку №1078 індексація проводиться після перевищення індексом споживчих цін установленого порогу індексації, а грошове забезпечення індексується у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено спеціальні правила для місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці не нараховується. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму можливої індексації, сума індексації визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу. Під час такого порівняння враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру. Визначена таким чином сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (посадового окладу), а до неї надалі додається поточна індексація, що виникає після перевищення порогу індексації.

Отже, Порядок №1078 передбачає два різні за правовим механізмом види індексації: поточну індексацію та так звану індексацію-різницю. Поточна індексація залежить від накопичення індексу споживчих цін після установленої законом вихідної дати та перевищення порогу 103 відсотки. Натомість право на індексацію-різницю визначається одноразово у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) шляхом порівняння розміру підвищення доходу із сумою можливої індексації.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Таким чином, березень 2018 року є місяцем підвищення посадових окладів для цілей застосування пункту 5 Порядку №1078.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 та в подальшій практиці сформував підхід, відповідно до якого для визначення права на індексацію-різницю необхідно встановити: розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А), суму можливої індексації у березні 2018 року (Б) та співвідношення цих величин. Розмір підвищення доходу (А) визначається як різниця між грошовим забезпеченням за березень та лютий 2018 року з урахуванням усіх постійних складових, а сума можливої індексації (Б) для березня 2018 року становила 4463,15 грн (1762,00 грн Ч 253,30 % / 100).

Якщо А є меншим або дорівнює Б, індексація-різниця визначається як Б – А та підлягає виплаті до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до припинення відповідних правовідносин.

Окремої оцінки потребує вплив законодавчого регулювання 2023–2024 років на зазначений механізм.

Абзацом вісімнадцятим пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік було зупинено дію Закону №1282-XII. Тому упродовж 2023 року законодавчий механізм індексації не діяв.

Статтею 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024. Це правило визначає порядок виникнення та обчислення поточної індексації у 2024 році.

Разом із тим наведена норма не містить положення про скасування або обнулення суми індексації-різниці, право на яку могло виникнути у місяці підвищення посадового окладу відповідно до абзаців 3–6 пункту 5 Порядку №1078. Тому правила статті 39 Закону №3460-IX щодо поточної індексації не можуть самі по собі підміняти необхідність перевірки наявності в особи права на індексацію-різницю.

Такий підхід прямо підтверджений практикою Верховного Суду. У постанові від 20.08.2026 у справі №560/2520/25 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у виплаті індексації-різниці за період з 01.01.2024 по 19.11.2024 лише з посиланням на статтю 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та правила поточної індексації, неправильно визначили характер спірних правовідносин. Верховний Суд наголосив на необхідності застосування абзаців 3–6 пункту 5 Порядку №1078 та з`ясування обставин, від яких залежить право на щомісячну індексацію-різницю.

Крім того, постановою від 19.08.2026 у справі №380/24326/24 Верховний Суд скасував судові рішення у частині відмови в індексації-різниці за період, який охоплював 2024 рік, та направив справу на новий розгляд саме через необхідність належно встановити величини А і Б та визначити право особи на індексацію-різницю.

Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, суд враховує, що відповідач у відзиві фактично обґрунтовує правомірність нарахування лише поточної індексації у 2024 році: посилається на початок обчислення індексу споживчих цін з 01.01.2024, перевищення порогу індексації та початок виплати після такого перевищення. Водночас відповідач не надав оцінки застосуванню до позивача абзаців 3–6 пункту 5 Порядку №1078 та не навів розрахунку, який би підтверджував наявність або відсутність у позивача індексації-різниці, визначеної у березні 2018 року.

Матеріали справи підтверджують, що позивач проходив військову службу у період, який охоплює лютий та березень 2018 року. Отже, на відміну від випадків, коли особу прийнято на військову службу вже після березня 2018 року, механізм абзаців 3–6 пункту 5 Порядку №1078 щодо позивача підлягає перевірці на підставі фактичних складових його грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року.

Водночас у наданих суду матеріалах відсутні відомості про склад грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий і березень 2018 року, а позивач не заявив вимогу про стягнення індексації-різниці у конкретно визначеній грошовій сумі. За таких обставин суд не має належних вихідних даних для самостійного визначення величини А і, відповідно, точного щомісячного розміру індексації-різниці.

При цьому відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача – суб`єкта владних повноважень – покладається обов`язок довести правомірність своєї бездіяльності та подати всі наявні документи й матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Військова частина, обмежившись посиланням на механізм поточної індексації у 2024 році, не довела, що передбачений абзацами 3–6 пункту 5 Порядку №1078 розрахунок стосовно позивача був проведений і що належна йому індексація-різниця відсутня.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності відповідача у частині незастосування вимог абзаців 3–6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 по 10.12.2024 з урахуванням індексації-різниці, розмір якої має бути визначений за правилами пункту 5 Порядку №1078 як різниця між сумою можливої індексації у березні 2018 року та розміром підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру, та з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому суд не погоджується з позовною позицією настільки, наскільки вона зводиться до обчислення у 2024 році поточної індексації шляхом безперервного накопичення індексу споживчих цін від березня 2018 року. Для поточної індексації у 2024 році застосовується спеціальне правило статті 39 Закону №3460-IX про обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024. Водночас це не усуває окремого питання про індексацію-різницю, яке має вирішуватися за абзацами 3–6 пункту 5 Порядку №1078.

Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. Відповідно до пунктів 2–5 цього Порядку компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі фактично утриманого податку.

Оскільки індексація грошового забезпечення є складовою доходу, право на який набуте у зв`язку з проходженням військової служби, належні за результатами перерахунку суми мають бути виплачені з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.

Щодо вимог про компенсацію втрати частини доходів суд виходить із такого.

Відповідно до статей 1–4 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які не мають разового характеру. Компенсація обчислюється з суми доходу за відповідний місяць та виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата відповідної заборгованості.

Право на компенсацію не виключається тим, що належний дохід попередньо не був нарахований та визначається за результатами судового розгляду. Водночас у цій справі належний позивачу розмір додаткової індексації ще не визначений відповідачем та фактично не виплачений. Отже, на час розгляду справи відсутня подія, з якою закон пов`язує обчислення та одночасну виплату компенсації втрати частини доходів. Тому вимоги у цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням установлених обставин та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач є особою з інвалідністю II групи та відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при визначенні належного ОСОБА_1 розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 10.12.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 10.12.2024 з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, визначивши належну індексацію-різницю як різницю між сумою можливої індексації у березні 2018 року та розміром підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру, та виплатити належні за результатами такого перерахунку суми з урахуванням раніше виплаченого. Належні за результатами перерахунку суми індексації грошового забезпечення виплатити з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець