Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №480/9731/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Справа № 480/9731/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9731/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не виплати їй індексації за період з 26.04.2017 по 28.02.2018;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за рахунок коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" індексацію грошового забезпечення за період з 26.04.2017 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.11.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату за рахунок коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.11.2023 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.

Свої вимоги мотивує тим, що у період проходження військової служби відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено їй індексацію грошового забезпечення за період з 26.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, а також не здійснено перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.11.2023 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тобто з урахуванням суми індексації, яка мала визначатися як різниця між сумою індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, та розміром такого підвищення.

Ухвалою суду від 26.12.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що у період з 26.04.2017 по 28.07.2017 позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка не перебувала у підпорядкуванні чи на забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , а тому вимоги за цей період заявлені до неналежного відповідача. Також вказав на відсутність підстав для застосування січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, посилаючись, зокрема, на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців у 2016 році та положення пункту 10-2 Порядку № 1078. Щодо періоду з 01.03.2018 по 08.11.2023 відповідач зазначив, що розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив 370,98 грн, водночас послався на можливий подальший перерахунок грошового забезпечення позивача за 2020-2023 роки у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму та зазначив, що це може вплинути на розмір індексації-різниці. Крім того, наголосив, що на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" було зупинено, у зв`язку з чим підстави для нарахування індексації за цей період відсутні.

Ухвалою суду від 12.01.2026 зупинено провадження у справі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі № 480/9731/25 скасовано, а справу направлено до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 05.05.2026 справу прийнято до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходила військову службу з 26.04.2017 по 28.07.2017 у військовій частині НОМЕР_2 , з 29.07.2017 по 31.08.2018 у військовій частині НОМЕР_3 , а з 01.09.2018 по 08.11.2023 у військовій частині НОМЕР_1 . Військову частину НОМЕР_3 у подальшому переформовано в управління військової частини НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача за період до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховувалась та не виплачувалась.

Також позивачу за період починаючи з 01.03.2018 не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця, передбачена абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача, грошове забезпечення за лютий 2018 року, з урахуванням виплат, які не мають разового характеру, становило 7484,80 грн, а за березень 2018 року - 7855,78 грн. Таким чином, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив 370,98 грн.

При цьому у березні 2018 року посадовий оклад позивача становив 2820,00 грн, оклад за військовим званням - 530,00 грн, що пов`язано із запровадженням нових розмірів грошового забезпечення військовослужбовців з 01.03.2018.

Звернувшись до відповідача щодо нарахування та виплати належної індексації грошового забезпечення, позивач не отримала її виплати у заявленому обсязі, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За приписами статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII.

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці та грошове забезпечення.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 103 відсотки.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Механізм індексації має універсальний характер, оскільки індексації підлягають грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Правове регулювання виплати індексації визначає умови, з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі грошового забезпечення, до настання обставин, зокрема підвищення тарифних ставок (посадових окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється або змінюється відповідно до правил Порядку № 1078.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян проводиться за місцем їх одержання.

Верховний Суд у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19 зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, а обмежене фінансування не впливає на право військовослужбовця на отримання індексації грошового забезпечення.

З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).

Вказаними змінами удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян та, зокрема, пункт 5 Порядку № 1078 викладено у новій редакції.

Внесені зміни передбачали не лише заміну поняття "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", але й зміну самого алгоритму визначення такого місяця.

На відміну від попереднього механізму, за яким базовий місяць міг змінюватися у зв`язку зі зростанням грошового доходу за рахунок його постійних складових, після 01.12.2015 місяцем підвищення доходу є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу).

При цьому зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення тарифної ставки (посадового окладу) не змінює місяця підвищення доходу та не впливає на обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Таким чином, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною посадою.

На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Постанова № 1294 набрала чинності з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018.

Наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Отже, з урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців та правил Порядку № 1078, січень 2008 року є місяцем підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до 28.02.2018.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги у цій частині, суд враховує, що з 26.04.2017 по 28.07.2017 позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка є окремою військовою частиною та не перебувала у підпорядкуванні або на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .

Оскільки відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація проводиться за місцем одержання доходу, на військову частину НОМЕР_1 не може бути покладено обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Відтак позовні вимоги за період з 26.04.2017 по 28.07.2017 задоволенню не підлягають.

Натомість з 29.07.2017 позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , яку в подальшому переформовано в управління військової частини НОМЕР_1 .

Посилання відповідача на те, що до внесення постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 278 змін до пункту 10-2 Порядку № 1078 його положення прямо не поширювалися на військовослужбовців, не спростовують права позивача на проведення індексації.

Після внесення Постановою № 1013 змін до Порядку № 1078 визначальним для обчислення індексу споживчих цін є не дата прийняття особи на військову службу або її переведення, а місяць останнього підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною посадою.

Так само підвищення грошового забезпечення військовослужбовців у 2016 році за рахунок збільшення премії не є підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому не змінює місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Враховуючи, що у період з січня 2008 року до березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців не підвищувалися, суд доходить висновку, що для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 29.07.2017 по 28.02.2018 підлягає застосуванню січень 2008 року як місяць підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо порядку проведення індексації після підвищення посадових окладів у березні 2018 року суд зазначає наступне.

Відповідно до абзаців першого - шостого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається таке підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір такого підвищення. У разі ж підвищення тарифної ставки (посадового окладу) у місяці такого підвищення враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Таким чином, для вирішення питання про наявність у позивача права на індексацію-різницю необхідно встановити розмір підвищення її грошового доходу у березні 2018 року, суму можливої індексації, яка склалася у цьому місяці, та співвідношення зазначених величин.

При цьому розмір підвищення доходу у березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. До обох сум включаються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

З наданої відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення позивача вбачається, що у лютому 2018 року її грошове забезпечення, яке не мало разового характеру, складалося з окладу за військовим званням у розмірі 30,00 грн, посадового окладу у розмірі 565,00 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 297,50 грн, премії у розмірі 3785,50 грн та щомісячної грошової винагороди у розмірі 2806,80 грн.

Загальний розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року становив 7484,80 грн.

У березні 2018 року оклад позивача за військовим званням становив 530,00 грн, посадовий оклад - 2820,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 335,00 грн, премія - 4170,78 грн. Щомісячна грошова винагорода у розмірі 60 відсотків, яка виплачувалася у лютому 2018 року, у березні 2018 року окремо не нараховувалась. Отже, загальний розмір грошового забезпечення позивача за березень 2018 року, з урахуванням складових, які не мають разового характеру, становив 7855,78 грн.

Таким чином, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив 370,98 грн (7855,78 грн - 7484,80 грн).

Зазначений розмір підвищення доходу також визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Щодо суми індексації, яка могла скластися у березні 2018 року, суд зазначає наступне.

Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 року за умови застосування січня 2008 року як місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів) становила 253,30 відсотка. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762,00 грн.

Отже, відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становила 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30 % / 100).

Аналогічний розмір можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року неодноразово встановлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.09.2022 у справі № 420/3121/22 та від 07.11.2022 у справі № 420/19954/21.

Таким чином, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року - 370,98 грн є меншим за суму можливої індексації, яка склалася у цьому місяці, - 4463,15 грн.

За таких обставин відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 позивач набула право на отримання індексації-різниці, розмір якої становить 4092,17 грн на місяць (4463,15 грн - 370,98 грн).

Оскільки відповідачем починаючи з 01.03.2018 така індексація-різниця позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача у цій частині. Посилання відповідача на те, що в іншій адміністративній справі № 480/8099/25 вирішується питання щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за 2020-2023 роки виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, та що такий перерахунок у майбутньому може вплинути на розмір індексації-різниці, суд відхиляє.

Можливий результат розгляду іншої судової справи та ймовірний у майбутньому перерахунок грошового забезпечення не можуть бути підставою для відмови у захисті права позивача, яке існувало у спірний період, та не спростовують встановлених у цій справі обставин щодо розміру її грошового забезпечення у лютому та березні 2018 року.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що протягом спірного періоду після березня 2018 року ним було здійснено нове підвищення тарифної ставки (посадового окладу) позивача із визначенням наслідків такого підвищення для індексації відповідно до пункту 5 Порядку № 1078.

Отже, позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації-різниці у розмірі 4092,17 грн на місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас щодо позовних вимог за період з 01.01.2023 по 08.11.2023 суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Таким чином, протягом 2023 року законодавчі підстави для проведення індексації грошового забезпечення були відсутні.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 08.11.2023 задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд визнає про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.07.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4092,17 грн на місяць відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням індексації-різниці у розмірі 4092,17 грн на місяць відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал