Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №480/7423/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №480/7423/25

Суддя: М.М. Шаповал

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Справа № 480/7423/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7423/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності за станом здоров`я до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності за станом здоров`я до військової служби та встановлення причинного здоров`я захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою.

Свої вимоги мотивує тим, що звертався до відповідача з рапортами про направлення його на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби з урахуванням наявних захворювань та встановлення їх причинного зв`язку з проходженням військової служби. Водночас, на думку позивача, відповідач належним чином його звернення не розглянув та направлення на проходження військово-лікарської комісії не надав, у зв`язку із чим позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить зобов`язати військову частину видати відповідне направлення.

Ухвалою суду від 26.09.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що 09.02.2025 позивачу було оформлено направлення № 1843/3420 на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби, яке у подальшому направлено на його адресу засобами поштового зв`язку та отримано позивачем 05.03.2025. Також відповідач вказав, що з 06.06.2025 позивач самовільно залишив військову частину та на час подання відзиву до місця проходження військової служби не повернувся. З огляду на викладене відповідач вважає, що протиправна бездіяльність з його боку відсутня, оскільки необхідне направлення на ВЛК було оформлено та доведено до відома позивача, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому з доводами представника відповідача не погодилася та просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 171/2026 від 24.02.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 № 12-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 1629 від 03.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/7423/25.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який своєю ухвалою від 05.03.2026 прийняв справу до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 01.05.2022 призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2023 № 11 старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду старшого механіка-водія військової частини НОМЕР_1 .

З наявних у матеріалах справи медичних документів вбачається, що протягом 2023-2024 років позивач проходив лікування у закладах охорони здоров`я у зв`язку з наявними захворюваннями та погіршенням стану здоров`я.

30.12.2024 позивачем складено рапорт щодо направлення його на медичний огляд військово-лікарською комісією, який разом із медичними документами направлено поштовим відправленням до Міністерства оборони України.

09.02.2025 військовою частиною НОМЕР_1 оформлено ОСОБА_1 направлення № 1843/3420 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби. У направленні зазначено попередні діагнози позивача.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що 04.03.2025 зазначене направлення було відправлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Відповідно до відомостей про поштове відправлення отримано 05.03.2025.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2025 № 161 старшого солдата ОСОБА_1 з 06.06.2025 визнано таким, що самовільно залишив військову частину, та знято з усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

30.06.2025 позивачем повторно складено рапорт про направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, до якого додано копії медичних документів.

Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення його на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності за станом здоров`я до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус військовослужбовців, зокрема їх право на охорону здоров`я та медичну допомогу, визначений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону № 2011-XII охорона здоров`я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Статтею 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, передбачено, що військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Порядок проведення військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України визначений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється, зокрема, на військовослужбовців Збройних Сил України.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу I Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза, серед іншого, включає медичний огляд військовослужбовців, визначення ступеня придатності до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1.3 глави 1 розділу I Положення № 402 до основних завдань військово-лікарської експертизи належить, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) у військовослужбовців, а також визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

За змістом пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби та вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Медичний огляд проводиться ВЛК, зокрема, з метою визначення придатності військовослужбовців до військової служби.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатними ВЛК, керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органами військового управління та підрозділами Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим та судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

При цьому прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи) у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення № 402 встановлено, що на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подається направлення із зазначенням, зокрема, військового звання, прізвища, імені та по батькові, дати народження, попереднього діагнозу та мети огляду. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, є обов`язковим до виконання.

Окремо порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв визначено главою 21 розділу II Положення № 402.

Так, відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі, коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Згідно з пунктом 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і лікарсько-льотні комісії та, за потреби, штатні ВЛК.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2025 військовою частиною НОМЕР_1 на ім`я позивача оформлено направлення № 1843/3420 на медичний огляд військово-лікарською комісією.

У вказаному направленні зазначено анкетні дані позивача, його військове звання, попередні діагнози, а метою медичного огляду визначено встановлення придатності до військової служби.

Отже, відповідачем фактично вчинено дію, невчинення якої позивач визначає як протиправну бездіяльність, а саме оформлено направлення на проходження медичного огляду ВЛК для визначення його придатності до військової служби за станом здоров`я.

При цьому матеріали справи містять відомості щодо направлення позивачу відповідного поштового відправлення засобами ТОВ "Нова пошта".

Так, відповідно до наданих відповідачем відомостей поштове відправлення № 59001330364922 було оформлено на ім`я ОСОБА_1 із зазначенням його номера телефону та отримано адресатом 05.03.2025.

Оцінюючи вказаний доказ у сукупності з наявною у матеріалах справи копією направлення від 09.02.2025 № 1843/3420 та поясненнями відповідача щодо його надсилання позивачу, суд доходить висновку, що оформлене відповідачем направлення було доведено до позивача та отримано ним.

Посилання позивача на те, що відповідач не видав йому направлення саме з метою встановлення причинного зв`язку наявних захворювань із проходженням військової служби, не свідчить про протиправність дій чи бездіяльності відповідача.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі встановлення під час медичного огляду військовослужбовця відповідного діагнозу питання причинного зв`язку захворювання, травми, контузії, каліцтва чи поранення вирішується військово-лікарською комісією.

Таким чином, встановлення причинного зв`язку захворювання з проходженням військової служби належить до компетенції ВЛК під час проведення медичного огляду та не зумовлює обов`язку командира військової частини видавати окреме направлення виключно з такою метою.

Водночас оформлене відповідачем 09.02.2025 направлення передбачало проведення медичного огляду позивача ВЛК з метою визначення його придатності до військової служби, тобто надавало позивачу можливість пройти відповідний медичний огляд, під час якого ВЛК уповноважена вирішити також питання причинного зв`язку встановлених у нього захворювань.

Суд також враховує, що на підтвердження звернення безпосередньо до військової частини НОМЕР_1 з рапортами від 30.12.2024 та 30.06.2025 позивачем не надано належних доказів.

Зокрема, з наданих позивачем описів вкладення та документів про відправлення поштової кореспонденції вбачається, що відповідні відправлення адресувалися Міністерству оборони України за адресою: АДРЕСА_1 , а не військовій частині НОМЕР_1 .

Доказів отримання військовою частиною НОМЕР_1 рапорту позивача від 30.06.2025, його реєстрації у військовій частині або передачі відповідачу Міністерством оборони України матеріали справи не містять.

За таких обставин саме по собі направлення позивачем рапорту іншому суб`єкту владних повноважень не є достатнім доказом виникнення у відповідача обов`язку щодо його розгляду та, відповідно, допущення військовою частиною НОМЕР_1 протиправної бездіяльності у зв`язку з його нерозглядом.

Крім того, на час складення позивачем повторного рапорту від 30.06.2025 відповідачем уже було оформлено направлення від 09.02.2025 № 1843/3420 на проходження позивачем медичного огляду ВЛК.

Матеріали справи не містять доказів скасування такого направлення, визнання його недійсним чи наявності інших обставин, які б свідчили про виникнення у відповідача обов`язку оформити позивачу повторне направлення на медичний огляд ВЛК.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що матеріалами справи не підтверджено допущення військовою частиною НОМЕР_1 протиправної бездіяльності щодо ненаправлення позивача на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією.

Щодо посилань відповідача на те, що з 06.06.2025 позивач самовільно залишив військову частину, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2025 № 161 позивача з 06.06.2025 визнано таким, що самовільно залишив військову частину.

Водночас зазначена обставина сама по собі не є визначальною для вирішення цього спору, оскільки направлення на медичний огляд ВЛК було оформлено відповідачем ще 09.02.2025, тобто до встановлення факту самовільного залишення позивачем військової частини, та у подальшому направлено позивачу.

Таким чином, доводи відповідача щодо перебування позивача у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину, не впливають на встановлений судом факт виконання відповідачем обов`язку щодо оформлення направлення позивача на проходження медичного огляду ВЛК.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що відповідачем 09.02.2025 оформлено позивачу направлення № 1843/3420 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби, яке було направлено позивачу та отримано ним 05.03.2025.

При цьому питання встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій чи каліцтв з проходженням військової служби відповідно до Положення № 402 належить до повноважень військово-лікарської комісії під час проведення медичного огляду.

Доказів того, що оформлене відповідачем направлення не відповідало вимогам Положення № 402, було скасоване або втратило чинність, а також доказів виникнення у відповідача обов`язку видати позивачу інше або повторне направлення матеріали справи не містять.

За таких обставин суд визнає про відсутність протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , на яку посилається позивач, а тому позовна вимога про визнання такої бездіяльності протиправною задоволенню не підлягає.

Оскільки вимога про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 видати позивачу направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, підстави для її задоволення також відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал

Оригінал: reyestr.court.gov.ua