Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №460/18856/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Рівне№460/18856/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі – відповідач, ГУ НП в Рівненській області), в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.09.2025 №290 о/с по особовому складу в частині звільнення позивача зі служби в поліції, поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Рівненській області;

2. Поновити позивача на посаді та стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.09.2025 №290 о/с по особовому складу позивача як сержанта поліції звільнено зі служби в поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за пунктом 6, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Підставою такого дисциплінарного стягнення слугувало невиконання позивачем, на думку відповідача, наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності НПУ від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».

Позивач вважає наказ протиправним та зазначає, що не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, в тому числі таких дисциплінарних проступків, які б могли слугувати підставою для накладення на нього такого дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби. Тому просить скасувати спірний наказ та поновити його на службі в поліції із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду 14.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано у відповідача висновок за результатами службового розслідування.

Відповідач у строк встановлений судом подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що після оголошення командиром батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойового спеціального) завдання» позивач, посилаючись на погіршений стан здоров`я, у тому числі пригнічений морально-психологічний стан, відмовився від його виконання та у визначений час на точку збору особового складу, який залучений до виконання бойового (спеціального) завдання не прибув, чим вимоги наказу від 16.09.2025 не виконав.

Відповідач зауважує, що дисциплінарною комісією в межах службового розслідування встановлено, що позивач був належним чином ознайомлений з вимогами Закону України «Про Національну поліцію України», Закону України «Про Дисциплінарний статут НПУ», однак свідомо їх недотримався та відмовився від виконання наказу командира, чим знехтував даною ним присягою на вірність Українському народу.

Відповідач, за змістом висновку службового рослідування також зауважує, що дисциплінарною комісією було враховано той факт, що позивачу під час проведення планування, командиром БПОП та начальником БПОП було доведено інформацію про необхідність проведення ротації, зокрема, що окремі поліцейські БПОП, які виконували бойові (спеціальні) завдання, під час руху потрапили під ворожий обстріл, у зв`язку з чим було знищено значну частину їхнього майна, окрім цього отримали травми, через що не могли належним чином продовжувати виконання бойових (спеціальних) завдань, а тому потребували проведення ротації.

Відтак відповідач вважає, що позивач, відмовляючись від виконання бойового наказу ЗП ДПД від 16.09.2026, усвідомлюючи всі наслідки вказаного, знаючи що його колеги потребують допомоги та проведення ротації, нехтуючи присягою поліцейського, не здійснив заходів щодо їх заміни на визначених позиціях, чим своїми діями поставив під загрозу життя та здоров`я колег та ефективність виконання поставлених завдань останніми щодо заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України. Відтак відповідач вважає, що саме застосування дисциплінарного стягнення у виді звільненні зі служби в поліції до позивача є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

30.10.2025 представником позивача подано заяву про зміну підстав позову. Зокрема, визначаючи додаткові підстави позову позивач зазначив, що від виконання вимог наказу від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» не відмовлявся та повідомив, що не може виконати такий наказ виключно через нестабільний морально-психологічний стан та хворобу, що підтверджується медичним висновкам з якому зазначено про необхідність оперативного лікування, а тому з об`єктивних та незалежних від позивача обставин він не міг виконати вимоги такого наказу командира.

Позивач зауважує, що тривалий час несе службу безпосередньо пов`язану із забезпеченням національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, у тому числі шляхом виконання бойових (спеціальних) завдань, при цьому жодних фактів відмови від виконання бойових завдань позивачем раніше виявлено не було, а тому позивач завжди добросовісно виконував покладені на нього завдання.

Ухвалою суду від 31.10.2025 прийнято заяву про зміну підстав позову для спільного розгляду.

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

ОСОБА_1 проходив службу у Головносу управлінні Національної поліції в Рівненській області, зокрема з 24.05.2025 на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення.

17.09.2025 у визначеному місці м. Краматорськ Донецької області заступником командира БОП ГУНП в Рівненській області майором поліції К. у присутності працівників управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» та зведеного підрозділу ДПД НП України, а також начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» та заступника командира роти - лікаря медичної роти УДМД («медична рота») ДПОП «ОШБ «Лють» доведено вимоги наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» (далі - Наказ № 1036) окремим поліцейським БПОП, серед іншого і позивачу.

18.09.2025 до ГУНП в Рівненській області за вих. №157/116/51/01-2025 надійшов рапорт командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області майора поліції Ш. щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками БПОП, які виконують бойові превентивної діяльності Національної поліції України на території Донецької області.

Зокрема, за змістом рапорту суть порушення полягає у відмові від виконання вказаного наказу окремими поліцейським и БПОП, серед яких і ОСОБА_1 .

На підставі рапорту, наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 19.09.2025 №1420 призначено службове розслідування, а його проведення доручено дисциплінарній комісії.

За наслідками проведення вказаного вище службового розслідування було затверджено Висновок службового розслідування від 23.09.2025 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області, які виконують бойові завдання у складі зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України на території Донецької області.

Так, дисциплінарною комісією за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини і статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1, 3, 4 пункту 1 розділу II тимчасової посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області зведеного підрозділу ДПД, затвердженої командиром зведеного підрозділу ДПД підполковником поліції Ю., що виразилося у відмові від виконання наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України від 16.09.2025 №1036 ск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», ігнорування ним принципів діяльності поліції, вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропоновано застосувати до сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.09.2025 №290 о/с по особовому складу позивача з 26.09.2025 звільнено зі служби в поліції відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погодившись з наказом відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі Закон №580-VIII).

Частиною 1 статті 1 Закону №580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону №580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Отже, поліцейський, у тому числі, зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

За вимогами статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов`язків громадян України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває до сьогодні.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону №580-VIII органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.

Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров`я і благополуччя співвітчизників.

Відповідно до наказів Національної поліції України затверджено зміни до Структури територіальних органів поліції та затверджено штат ДПОП «ОШБ «Лють» як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, в структуру якого увійшов, зокрема, батальйон поліції особливого призначення.

Також, наказом Національної поліції України від 16.04.2024 №403 «Про деякі питання організації діяльності Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.

Наказом ГУ НП в Рівненській області від 30.09.2024 №1793 затверджено положення батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Рівненській області.

Як зазначалось вище судом, позивач обіймав посаду поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Суд звертає увагу на те, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового i начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника Національної поліції України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. З огляду на зміст присяги працівника поліції, його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед Державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Статтею 64 Закону №580-VIII визначена Присяга працівника поліції. Так, відповідно до вказаної норми особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до частини 3 коментованої статті, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із вимогами частин 1 та 2 частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя статті 14 Дисциплінарного статуту).

У відповідності до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Щодо порядку проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, то на підстав вимог частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національній поліції України він визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункт 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами пунктів 2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з п.1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Зокрема, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

При цьому, суд підсумовує, що системний аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України. Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Наведений висновок було висловлено у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №420/18085/22.

Вирішуючи спір по суті, з урахуванням доводів сторін та зібраних у справі доказів, суд зауважує, що оцінці підлягає не лише порядок проведення службового розслідування, а також висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази для належного висновку про доведеність/недоведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

За змістом висновку службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що у визначеному місці, а саме 17.09.2025 о 11:00 год. у м…. Донецької області заступником командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області (далі - БПОП) майором поліції К. у присутності працівників управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» та зведеного підрозділу ДП НП України, а також начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції К., та заступника командира роти - лікаря медичної роти УДМД («медична рота») ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції Г. доведено вимоги наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» (далі - Наказ №1036) окремим поліцейським БПОП, які на підставі наказів ГУНП в Рівненській області «Про відрядження поліцейських» від 06.06.2025 №34 дск, від 07.08.2025 №45 дск, з 08.06.2025 до особливого розпорядження (не більше 180 діб) до складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») у підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », для виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі та стримування збройної агресії проти України (наказом ЗП ДПД від 19.08.2025 №886 дск/вс особовий склад БПОП прийнято в оперативне підпорядкування вказаного зведеного підрозділу ДПД для залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань), а саме, серед інших :

- поліцейському взводу №1 роти №1 БОП старшому сержанту поліції ОСОБА_1

Зачитування вказаного наказу проводилось з використанням відео зйомки на нагрудний відео реєстратор.

При цьому, 5 з присутніх поліцейських БПОП, посилаючись на погіршений стан здоров`я, в тому числі, через пригнічений морально-психологічний стан, відмовились від виконання вказаного наказу, в тому числі й позивач - старший сержант поліції ОСОБА_2 .

Присутні підполковник поліції К. та старший лейтенант поліції Г. протипоказань щодо готовності поліцейських, а саме ОСОБА_1 до несення служби не виявили.

Разом з тим, поліцейські, серед яких і позивач, 18.09.2025 у визначений час на точку збору особового складу, який залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань не прибули.

Зважаючи на це, позивач до виконання бойового (спеціального) завдання не притупив, вимоги Наказу №1036 не виконав.

Як зазначено у висновку службового розслідування, під час доведення вищезазначеного наказу підполковником поліції Ц., в ході опитування поліцейських щодо готовності до виконання наказу, ОСОБА_1 повідомив, що зміст наказу зрозумілий, від виконання не відмовляється. Однак позбавлений можливості виконати наказ через погіршення фізичного стану та надав медичні документи.

Також позивач пояснив, що 08.09.2025 повторно, звернувся до УДМД «Медична рота» ДПОП «ОШБ «Лють», де його було оглянуто та встановлено діагноз: Хр. Гастродуоденіт в ст. загострення, хр. Холецистит в ст. загострення. Пройшовши курс лікування, болі не зникли, тому він звертався за медичною допомогою до ДУ «Східне ТМО МВС України» в м. Слов?янськ, де пройшов курс лікування з 09.09.2025 по 12.09.2025, де рекомендували дообстежитись, після чого звернутись до лікаря гастроентеролога. Звернутись за медичною допомогою перед зачиткою бойового наказу, не встиг у зв`язку з тим, що залучався в добові наряди.

В ході ознайомлення з медичними документами, старший лейтенант поліції Г. зазначив, що сержант поліції ОСОБА_1 звертався до УДМД «медична рота» ДОП «ОШБ «Лють», звільнення від фізичних навантажень в сержанта поліції ОСОБА_1 закінчилось 12.09.2025 та станом на 17.09.2025 сержант поліції ОСОБА_1 не має медичних документів, що унеможливлюють виконання ним бойових (спеціальних) завдань.

Надаючи оцінку обставинам не виконання наказу та аналізуючи матеріали службового розслідування, суд зауважує наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено, що згідно консультаційного висновку УДМД «Медична рота» ДПОП «ОШБ «Лють» позивачу встановлено діагноз хронічний гастродуоденіт в ст.загострення, хронічний холецистит в ст.загостерння; рекомендовано відрити довідку про тимчасову непрацездатність з 09.09.2025 по 12.09.2025.

Пройшовши курс лікування, з огляду на наявність болей, він звертався за медичною допомогою до ДУ «Східне ТМО МВС України» в м. Слов?янськ, в якому, як він сам зазначає, йому рекомендували дообстежитись та звернутись до лікаря гастроентеролога.

Згідно лікувально-діагностичного висновку ТОВ «Лікувально-діагностичний центр» м.Словянськ від 10.09.2025, позивачу встановлено діагноз основний: виразкова хвороба 12п.кишки, активна фаза, з помірно вираженим больовим диспепсичним синдромом, супутній діагноз: поліпоз жовчного міхура.

Висновок містить рекомендації щодо подальшого обстеження, дієти, Узі та контрольного візиту через 1 місяць.

Вказаний висновок долучено до матеріалів службового розслідування, а дисциплінарною комісією надавалась оцінка таким висновкам.

Водночкас, суд зауважує, що до матеріалів заяви про зміну підстав позову, позивачем додано аналогічний висновок ТОВ «Лікувально-діагностичний центр» м.Словянськ, який містить рекомендації щодо проведення планового оперативного лікування.

При цьому, як правильно зауважила дисциплінарна комісія та заступник командира роти - лікаря медичної роти УДМД («медична рота») ДПОП «ОШБ «Лють», станом на 17.09.2025 сержант ОСОБА_1 не мав медичних висновків, що б унеможливлювали виконання ним бойових завдань. При цьому, позивачем підтверджено звільнення від фізичних навантажень у строк лише до 12.09.2025.

Суд також зауважує, що хоча й позивачу рекомендовано оперативне лікування, однак ні суду, ні дисциплінарній комісії, ні вищому керівництву під час зачитування спірного наказу, не було надано документів, що ОСОБА_1 звертався до медичного закладу з метою визначення дати проведення оперативного втручання.

Крім того, суд враховує, що оперативне лікування має характер планового, а не ургентного.

Тому, суд констатує, що за вказаних обставин, наявність встановленого діагнозу, який не визначено лікарем як ургентний, не може нівелювати обов`язок позивача виконати зачитаний наказ №1036 в умовах воєнного стану, враховуючи також те, що до моменту оголошення вказаного наказу позивач не звертався до медичних закладів із будь-якими скаргами на стан його здоров`я.

Окрім того, як слідує з висновку службового розслідування опитаний заступник командира роти лікар медичної роти УДМД ДПОП «ОШБ «Лють» старший лейтенант поліції ... зазначив, що оглядом наданих медичних документів, зокрема і позивача, ним зроблено висновок, що лише старший лейтенант поліції Ф. на момент зачитування наказу мав медичні протипоказання для виконання бойових (спеціальних) завдань, тоді як решта поліцейський, у тому числі ОСОБА_1 , на момент зачитування наказу медичних протипоказань для виконання бойових (спеціальних) завдань не мали.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що станом на 17.09.2025 (оголошення наказу командира від 16.09.2025 №1036 дск/ВС) позивач мав медичні рекомендації (заборони, протипоказання тощо), які б перешкоджали йому виконати бойове (спеціальне) завдання згідно вказаного наказу, а відтак суд вважає, що у позивача не було підстав для невиконання наказу командира та бойового (спеціального) завдання.

Також, суд враховує, що дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було враховано той факт, що старшому сержанту поліції ОСОБА_1 під час проведення планування командиром БПОП майором поліції .... та начальником ВПСО БПОП капітаном поліції .... було доведено інформацію, що окремі поліцейські БПОП, які виконували бойові (спеціальні) завдання під час руху потрапили під ворожий обстріл, у зв`язку з чим було знищено значну частину їхнього майна, окрім цього останні відчували різкий біль в голові та вухах, що характерно для акубаротравми, через що не могли належним чином продовжувати виконання бойових (спеціальних) завдань, а тому потребували проведення ротації.

Таким чином, відмовляючись від виконання бойового наказу ЗП ДПД від 16.09.2025 №1036 дск/ВС, усвідомлюючи всі наслідки вказаного, знаючи що його колеги потребують допомоги та проведення ротації, нехтуючи присягою поліцейського, ОСОБА_1 не здійснив заходів щодо їх заміни на визначених позиціях, чим своїми діями поставив під загрозу життя та здоров`я колег та ефективність виконання поставлених завдань останніми щодо заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України, що на думку комісії є обтяжуючою обставиною вчиненого дисциплінарного проступку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов`язаний безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень. Безумовно, найвищою соціальною цінністю є людина у відповідності до статті 3 Конституції України, однак з огляду на завдання, покладені законом на органи Національної поліції України та поліцейських, в умовах виникнення реальної загрози суверенітету України, територіальній цілісності України, позивач маючи спеціальне звання старшого сержанта поліції повинен був вчиняти дії щодо оборони та захисту України. Окрім того, позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов`язання служити народу України, але фактично взяті на себе обов`язки не виконав.

Відтак, висновки службового розслідування підтверджено в ході розгляду справи.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.09.2025 №290 о/с по особовому складу позивача з 26.09.2025 звільнено зі служби в поліції відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

При цьому, серед підстав позову, позивач зазначає, що він тривалий час несе службу безпосередньо пов`язану із забезпеченням національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, у тому числі шляхом виконання бойових (спеціальних) завдань, при цьому жодних фактів відмови від виконання бойових завдань позивачем раніше виявлено не було, позивач завжди добросовісно виконував покладені на нього завдання, характеризувався позитивно, тому застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу є необґрунтованим.

Щодо таких доводів позивача, суд зауважує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Частиною 12 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 зробив висновок, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання, тобто за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постановах від 29.02.2024 у справі №260/5566/22, від 21.03.2024 у справі №380/4470/23.

Варто звернути увагу, що у разі вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтею 172-1 (відмова від виконання законних вимог командира (начальника)) Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідальність, передбачену статтею 402 (непокори статтею 403 (невиконання наказу) Кримінального кодексу України.

При цьому, позивач не надав доказів, які спростовують висновки службового розслідування та можуть свідчити про невчинення ним дисциплінарного проступку. Водночас, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про те, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування, зокрема відносно позивача, здійснила повний та належний розгляд всіх обставин та дійшла до обґрунтованого висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже під час притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності відповідачем не було допущено порушень норм діючого законодавства.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України, а оспорений позивачем наказ прийнятий з дотриманням критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

У зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб`єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 40108761)

Суддя В.В. Щербаков