Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №944/16/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/16/26

Провадження №2/944/1321/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Правова позиція позивача та відповідача

12.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що в листопаді 2024 року їй стало відомо про те, що її чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про смерть чоловіка її ніхто не повідомив, тому не була присутня на його похованні. Так як вважала, що після смерті чоловіка не залишилось спадкового майна, тому не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. В жовтні 2025 року після спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини вона отримала на свій мобільний телефон повідомлення від приватного нотаріуса Яворівського нотаріального округу Гуцал Л.І. зі змісту якого їй стало відомо, що після смерті її чоловіка заведено спадкову справу та роз`яснено їй право звернутися до суду з позовною завою про продовження строку подання зави про прийняття спадщини. Таким чином внаслідок того, що вона не знала про наявність спадкового майна після смерті її чоловіка, а саме квартири у м. Новояворівську у приватизацію якої увійшов ОСОБА_4 , та члени його сім`ї, в тому числі відповідач, та яка була приватизована задовго до знайомства з нею, недобросовісної поведінки інших спадкоємців - відповідача у справі, яка не повідомила дружину свого померлого сина спадкоємця першої черги про наявність спадкового майна, хоча мала таку можливість, вважає строк для подання заяви про прийняття спадщини нею було пропущено з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.

Відповідач ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не подала, жодних клопотань суду не надсилала.

Заяви, клопотання учасників справи.

19.02.2026 представник позивача ОСОБА_2 подав клопотання про витребування доказів.

19.02.2026 позивач подала заяву, в якій просила клопотання про витребування доказів задовольнити, підготовче судове засіданні проводити у її відсутності.

17.03.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, приватний нотаріус надіслала копію спадкової справи№15/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

01.04.2026 представник позивача подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

07.04.2026 представник позивача надіслав заяву, в якій просив підготовче засідання проводити у його відсутності та позивача, проти закриття підготовчого провадження не заперечують.

28.05.2026 представник позивача подав заяву про проведення судового засідання 03.06.2026 у режимі відеоконференції.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з?явилась повторно, жодних клопотань, пов?язаних з розглядом справи не подавала.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 07.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 19.02.2026.

19.02.2026 ухвалою суду витребувано в приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Гуцал Л.І. копію спадкової справи, спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 07.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 05.06.2026 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи за її участі в режимі відеоконференції.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.244 КПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Датою ухвалення та проголошення судового рішення в даній справі судом визначено 28.08.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з 07.09.2018 з ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.09.2018.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Новояворівськ, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.11.2025.

Відповідно до довідки №54 від 05.03.2025 ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за даною адресою були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із своєю сім?єю.

05.03.2025 ОСОБА_3 звернулась в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина ОСОБА_4 . 07.03.2025 ОСОБА_6 подав заяву про відмову від належного йому права на спадщину за законом, що залишилась після смерті сина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 .

06.11.2025 ОСОБА_1 подала заяву в нотаріальну контору про те, що їй відомо про заведення спадкової справи до спадщини її чоловіка ОСОБА_4 та повідомила про те, що буде звертатись до суду про продовження терміну для прийняття спадщини.

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.06.2009 вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира у АДРЕСА_1 .

Мотиви та оцінка суду

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, та часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: "поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16".

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні ( постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 636/1339/19 (провадження № 61-10410св20).

ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом вказує як на поважність причин неприйняття нею спадщини після смерті чоловіка необізнаність про наявність спадкового майна після його смерті та недобросовісна поведінка інших спадкоємців.

Необізнаність про наявність спадкового майна не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини, оскільки таке не знання не створювало обгрунтованих перешкод своєчасно позивачу звернутись із заявою про прийняття спадщини.

Щодо покликання позивача на недобросовісну поведінку інших спадкоємців, яка полягає у не повідомленні її як спадкоємця першої черги про наявність спадкового майна, то суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов?язку спадкоємців повідомляти один одного про наявність спадкового майна після смерті спадкодавця, а тому суд не вбачає наявності недобросовісної поведінки інших спадкоємців по відношенню до позивача.

Відтак належних та допустимих доказів, які б свідчили, що позивачка не мала можливості у встановлений законодавством строк звернутись до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , у зв`язку із об`єктивними, непереборними чи істотними труднощами, суду не надано.

Покликання позивача на постанову КЦС ВС від 21.09.2020 у справі №130 2517 18, в тій частині , що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, недобросовісна поведінка інших спадкоємців та нотаріуса щодо повідомлення такого спадкоємця про існування заповіту та про наявність у нього спадкових прав є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини є нерелевантним, оскільки стосується обставин визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Подані позивачем документи, які підтверджують набуття ОСОБА_3 права власності на квартиру у АДРЕСА_2 , суд не бере до розгляду, оскільки такі не стосуються предмета доказування.

Оскільки доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачкою не надано, не доведено наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при пред`явленні позову до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю, витрати позивача по сплаті судового збору, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 5, 10, 18-19, 81, 141, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.08.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Суддя І.М.Карпин