Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №453/1091/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1091/26

НП: 3/453/423/26

ПОСТАНОВА

іменем України

31 серпня 2026 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - неповнолітнього ОСОБА_1 , його законної представниці – матері ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Сопотуха В.В., розглянувши об`єднану в одне провадження справу за матеріалами, кожні з котрих надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Кам`янка Сколівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , учня 11-го класу КЗ «Тухольківська гімназія Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області», встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався, -

за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Неповнолітній ОСОБА_1 03.06.2026 року о 00:50 год. по вул. Т. Шевченка у с. Тухолька Стрийського району Львівської області, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував належним ОСОБА_3 транспортним засобом марки ВАЗ моделі 21140, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху.

Він же, 03.06.2026 року о 00:50 год. по вул. Т. Шевченка у с. Тухолька Стрийського району Львівської області керував належним ОСОБА_3 транспортним засобом марки ВАЗ моделі 21140, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей; виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки керованого ним транспортного засобу з використовуванням технічного засобу та у медичному закладі, із застосуванням при цьому технічних засобів відеозапису відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

Обидва названі матеріали про вчинення адміністративних правопорушень відносно неповнолітнього ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшли від ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області до Сколівського районного суду Львівської області 10.06.2026 року, після чого невідкладно у встановленому порядку були розподілені головуючому – судді Микитину В.Я. із присвоєнням єдиного унікального номера справи 453/1091/26 та номеру провадження 3/453/423/26, а також єдиного унікального номера справи 453/1093/26 та номеру провадження 3/453/424/26.

Оскільки статтею 36 КУпАП визначено можливість накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то постановою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 11.06.2026 року було об`єднано названі справи в одне провадження із присвоєнням об`єднаній справі єдиного унікального номера 453/1091/26 та номеру провадження 3/453/423/26. Призначено об`єднану в одне провадження справу про адміністративні правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП до розгляду у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, на 02.07.2026 року о 09:45 год., після чого судовий розгляд було відкладено на 18.08.2026 року о 09:30 год. у зв`язку із неявкою неповнолітнього ОСОБА_1 та його законної представниці Василишин С.О., котра мала місце вперше, а, опісля, судовий розгляд було відкладено на 31.08.2026 року о 12:50 год., за клопотанням захисника неповнолітнього ОСОБА_1 – адвоката Сопотуха В.В..

Неповнолітній ОСОБА_1 , будучи тричі належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, з`явився в останнє з призначених судових засідань, після роз`яснення йому прав та обов`язків, визначених у ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, обставини, котрі викладені у складених відносно нього протоколах про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечив. Надав пояснення, згідно з котрими він 03.06.2026 року о 00:50 год. по вул. Т. Шевченка у с. Тухолька Стрийського району Львівської області транспортним засобом марки ВАЗ моделі 21140, державний номерний знак НОМЕР_2 , не керував, натомість був пасажиром у вказаному автомобілі, оскільки його, підібравши по дорозі з гостей, підвозив додому знайомий ОСОБА_4 , який побачивши вимогу працівників поліції про зупинку, почав тікати та зупинився вже у нього на подвір`ї, після чого водій ОСОБА_4 разом із ще одним пасажиром ОСОБА_5 обоє втекли у поле чи ліс, натомість він забіг додому. Працівники поліції прибули на подвір`я біля його будинку вже тоді, коли в автомобілі нікого не було, та почали стверджувати, що водієм в описаній обстановці був він, на що він заперечував, проте імені водія на тому етапі не називав, бо не хотів підставити знайомого. Оскільки він водієм не був, то й відмовився на місці проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на відповідну пропозицію працівників поліції, як і їхати для цього у медичний заклад. Підтвердив також, що посвідчення водія відповідної категорії він не отримував, однак, що стосується повторності керування ним без посвідчення водія відповідної категорії, то наголосив, що дійсно 14.04.2026 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, проте тоді він керував мотоциклом, який уже продав, й, до того ж, щодо нього Воловецьким районним судом Закарпатської області було застосовано захід впливу у виді попередження, а не накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, а тому, він не вважає себе особою, який вчинив раніше адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_2 , яка є законною представницею неповнолітнього ОСОБА_1 , будучи тричі належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, з`явилася у призначені на 18.08.2026 року о 09:30 год. та на 31.08.2026 року о 12:50 год. судові засідання, після роз`яснення їй прав та обов`язків, визначених у ст. 63 Конституції України та ст. 270 КУпАП, обставини, котрі викладені у складених відносно її сина протоколах про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечила. Надала пояснення, згідно з котрими її син 03.06.2026 року о 00:50 год. по вул. Т. Шевченка у с. Тухолька Стрийського району Львівської області транспортним засобом марки ВАЗ моделі 21140, державний номерний знак НОМЕР_2 , не керував, натомість таким автомобілем керувала інша особа, який, побачивши вимогу працівників поліції про зупинку, приїхав цим транспортним засобом на територію їхнього домоволодіння, після чого він та ще одна особа, який був пасажиром спереду, втекли у поле чи ліс, залишивши такий автомобіль у них на подвір`ї, натомість її син залишився на місці. Вказала, що працівники поліції наздогнали такий автомобіль фактично вже в них на подвір`ї, після чого почали стверджувати, що ним нібито керував її син, хоча доказів цьому не мали і такі суду не надали. Тому наполягає на закритті провадження у цій об`єднаній справі про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях її сина складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, натомість наголосила на тому, щоб працівники поліції шукали водія та вживали заходів щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.

Адвокат Сопотух В.В., який у цій об`єднаній в одне провадження справі про адміністративні правопорушення здійснює захист неповнолітнього ОСОБА_1 , будучи присутнім у призначених на 18.08.2026 року о 09:30 год. та на 31.08.2026 року о 12:50 год. судових засіданнях, висловив позицію про відсутність в діях його підзахисного складів інкримінованих останньому адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, котру в деталях виклав у своїх заявах з приводу обставин події, що були зареєстровані в діловодстві Сколівського районного суду Львівської області 17.08.2026 року за вх. № 6836 та за вх. № 6837. Так, позиція захисту у цій об`єднаній в одне провадження справі про адміністративні правопорушення зводиться до відсутності доказів на підтвердження факту керування неповнолітнім ОСОБА_1 в описаній у складених щодо нього протоколах про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП ситуації, натомість останній, як пасажир транспортного засобу, не мав обов`язку виконувати вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому й відмовився виконувати таку вимогу працівників поліції, котра, на переконання сторони захисту, у наведеній обстановці, в цілому не відповідала вимога закону. Це ж стосується і нібито керування останнім повторно протягом року без посвідчення водія, так як такого факту керування у встановленому чинним КУпАП порядку не зафіксовано. З огляду на усе вищевикладене, адвокат Сопотух В.В. переконаний, що в діях його підзахисного – неповнолітнього ОСОБА_1 не вбачається будь-якої протиправної та винної поведінки, або ж бездіяльності, за котрі передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, на підставі ст. 247 КУпАП, належить закрити провадження у цій об`єднаній в одне провадження справі про адміністративні правопорушення.

Інспектор СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старший сержант поліції Пилипів Н.І., будучи присутнім у призначеному на 31.08.2026 року о 12:50 год. судовому засіданні, після роз`яснення йому прав та обов`язків, визначених у ст. 272 КУпАП, обставини, котрі викладені у складених ним відносно неповнолітнього ОСОБА_1 протоколах про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтвердив. Надав пояснення, згідно з котрими при патрулюванні під час комендантської години території Козівської сільської громади ними з напарником 03.06.2026 року близько 00650 год. виявлено транспортний засіб марки ВАЗ моделі 21140, державний номерний знак НОМЕР_2 , котрий рухався вулицею Т. Шевченка, у с. Тухолька Стрийського району Львівської області під час комендантської години. На їх відповідну вимогу про зупинку, водій вказаного автомобіля наміру зупинятися не мав, а, навпаки, значно пришвидшив рух, однак, рухаючись вказаним автомобілем їм назустріч, вони з напарником чітко побачили, що водієм вказаного автомобіля був саме неповнолітній ОСОБА_1 , проте відеореєстратор не міг цього достеменно зафіксувати, в силу темної пори доби та швидкості руху вказаного автомобіля. Тому, наздогнавши вказаний автомобіль, який зупинився на подвір`ї біля будинку, де, власне й проживає неповнолітній ОСОБА_1 , він одразу й почав встановлювати особу останнього саме як водія, а, в подальшому, висловив йому законну пропозицію пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, так як у неповнолітнього ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, що, до того ж, останнім й не заперечувалось. На таку пропозицію водій відмовився, а під час перевірки документів з`ясувалася ще й та обставина, що цей водій вже повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи відповідного права керування таким. Тому, вважає свої дії щодо складення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП єдино правильними в описаній ситуації.

Суддя, заслухавши присутніх учасників судового провадження, вивчивши позицію захисту в цілому, дослідивши матеріали об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, порушення котрого ставиться у провину неповнолітньому ОСОБА_1 , водій транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до підпункту 2.5. Правил дорожнього руху, порушення котрого також ставиться у провину неповнолітньому ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, у тому числі й за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортними засобами, встановлена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлює ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В силу ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України та Держспоживстандартом.

Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, неповнолітній ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці наведених вище вимог Правил дорожнього руху не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 682459 та серії ЕПР 1 № 682471, котрі складені 03.06.2026 року о 01:19 год. та о 01:45 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Пилипівим Н.І. відносно неповнолітнього ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містять необхідні у них відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самих адміністративних правопорушень, що призвели до порушення Правил дорожнього руху;

- довідкою від 03.06.2026 року, сформованою на підставі відомостей з порталу Національної поліції України, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, відповідно до котрої неповнолітній ОСОБА_1 14.04.2026 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, й щодо нього було 23.04.2026 року Воловецьким районним судом Закарпатської області застосовано захід впливу у виді попередження;

- копією постанови Воловецького районного суду Закарпатської області від 23.04.2026 року у справі за єдиним унікальним номером 936/521/26 та номером провадження 3/936/281/26, котра 05.05.2026 року набрала законної сили, та котрою неповнолітнього ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосовано щодо нього захід впливу у виді попередження;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд запропоновано провести у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей; поведінка, що не відповідає обстановці, - від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використовуванням технічного засобу DRAGER ALCOTEST 6820, останній відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 03.06.2026 року о 01:00 год., у зв`язку із відмовою неповнолітнього ОСОБА_1 від проходження такого огляду на місці зупинки керованого ним транспортного засобу;

- записами з відеореєстратора/бодікамери, котрі містяться на долучених інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Пилипівим Н.І. до вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення, а також наданих на відповідний запит судді оптичних дисках, та котрі кореспондується з фактичними обставинами цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, зокрема підтверджується рух транспортного засобу марки ВАЗ моделі 21140, державний номерний знак НОМЕР_2 , у зазначені у вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення час та місці, а також факт відмови неповнолітнього ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку опісля того, як вказаний транспортний засіб наздогнали працівники поліції й ними було встановлено особу водія.

Одночасно суддя не приймає до уваги надані неповнолітнім ОСОБА_1 пояснення щодо того, що він в описаній дорожній обстановці не був водієм транспортного засобу, як і повторно не керував транспортним засобом, не маючи відповідного права, оскільки зазначені пояснення є неспроможними із зібраними у матеріалах цієї об`єднаної в одне провадження справи доказами, повністю їм суперечать, до того ж, особу нібито водія, було повідомлено лише у день завершення розгляду цієї справи про адміністративні правопорушення. Тому, суддя вважає, що такі пояснення неповнолітнього ОСОБА_1 , як і позиція захисту у цій справі в цілому, є непослідовними та такими, що спрямовані на уникнення встановленої законом відповідальності та можливості накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення або ж застосування щодо нього заходу впливу.

Щодо позиції сторони захисту про відсутність у даному випадку повторності, то суддя додатково наголошує, що диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, й, при цьому, відсутня вказівка про обов`язкове накладення на таку особу адміністративного стягнення/піддання її адміністративному стягненню. Натомість, особа, щодо якої застосовано захід впливу, вважається такою, що вчинила адміністративне правопорушення, оскільки, згідно з ст. 24-1 КУпАП, заходи впливу застосовуються виключно за вчинення адміністративних правопорушень, а сам факт накладення заходу впливу юридично підтверджує, що в діях особи було встановлено склад проступку, проте замість стандартного адміністративного стягнення (як-от штрафу) держава обрала м`якший виховний захід.

Суддя зазначає, що доказів істотного порушення інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Пилипівим Н.І. законодавства при складанні відносно неповнолітнього ОСОБА_1 вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зібрані матеріали цієї об`єднаної в одне провадження справи не містять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що вищевказані протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженими державою особами (поліцейськими) і їх дії в порядку, передбаченому чинним законодавством, ані неповнолітнім ОСОБА_1 та/чи його законною представницею ОСОБА_2 , ані його захисником – адвокатом Сопотухом В.В., не оскаржувались.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху. Він же повторно керував транспортним засобом, будучи особою, який не наділений правом керування транспортними засобами, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, так як керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст.156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені у ст. 24-1 цього Кодексу, а згідно з ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Поряд з цим, виходячи з тяжкості вчинених адміністративних правопорушень, суддя вважає, що у даному, конкретному випадку застосування на неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, котрі передбачені ст. 24-1 КУпАП, не буде відповідати завданню провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки цей неповнолітній вчинив два умисні адміністративні правопорушення, що підпадають під вичерпний перелік у ст. 13 КУпАП як таких, за вчинення котрих особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, а з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, неповнолітній ОСОБА_1 понесе відповідальність за більш серйозне із двох ним вчинених, що зможе забезпечити його перевиховання та запобігти вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Отож, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу неповнолітнього ОСОБА_1 , який раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався, ступінь його вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, суддя приходить до висновку, що на нього слід накласти стягнення у виді штрафів у визначених санкціями ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП розмірах, із позбавленням його права керування транспортними засобами на певний строк, визначений санкціями ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поряд з цим, в силу ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, що й слід виконати у даному конкретному випадку.

Щодо накладення додаткових адміністративних стягнень у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то матеріалами цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення стверджується та обставина, що неповнолітній ОСОБА_1 посвідчення встановленого зразка на право керування транспортними засобами не має. Проте, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, ухвалюючи 04.09.2023 року постанову у справі за єдиним унікальним номером 702/301/20 та номером провадження № 51-944 кмо 23, дійшов висновку про те, що суд може позбавити особу права керувати транспортними засобами, яку визнано винуватою в порушенні Правил дорожнього руху, незалежно від того, чи мала ця особа відповідне посвідчення на момент вчинення правопорушення. При цьому судом було наголошено на підвищеній суспільній небезпечності дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних та практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія. Адже вірогідність порушення Правил дорожнього руху у такому випадку є значно вищою. А тому попереджувальна мета додаткового покарання в такому разі набуває особливого значення.

Щодо накладення додаткового адміністративного стягнення за одне із вчинених адміністративних правопорушень у виді оплатного вилучення транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, то матеріалами цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення стверджується та обставина, що транспортний засіб марки ВАЗ моделі 21140, державний номерний знак НОМЕР_2 , котрим керував неповнолітній ОСОБА_1 , належать іншій особі – ОСОБА_3 , чиє право власності у даному конкретному випадку суддя не вправі обмежувати у межах цієї справи, де власник згаданого транспортного засобу участі не приймає.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах даної об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись статтями 8-9, 13, 23, 33-36, 40-1, 126, 130, 221, 245, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Його ж, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_1 у дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено , та/чи його законній представниці, про що зробити відповідну відмітку у справі.

З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.

Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.

Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов`язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Визначений спеціальним законом строк пред`явлення даної постанови до виконання щодо сплати штрафу та справляння судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану. В іншій частині, а саме щодо позбавлення права керування транспортними засобами, строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя Володимир МИКИТИН