Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №452/233/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/233/26

Провадження № 1-кп/452/245/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141290000581 від 16 листопада 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Хлопчиці, Самбірського району, Львівської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони 1 роти охорони 2 батальйону охорони у військовому званні «старший солдат», учасника бойових дій, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»

ОСОБА_6 28 грудня 2022 року призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для його проходження до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 грудня 2022 року № 9 солдата ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу даної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія – стрільця 3 відділення охорони 4 взводу охорони 4 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

В ході проходження військової служби згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08 лютого 2025 року №39 старшого солдата ОСОБА_6 призначено на посаду старшого стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони 1 роти охорони 2 батальйону охорони.

В середині липня 2025 року, більш точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , повертаючись із району виконання бойових дій поблизу м. Оріхів Пологівського району Запорізької області, у лісосмузі виявив 5 проміжних патронів калібру 5,45мм (5,45х39мм) та 2 проміжних патрони калібру 7,62мм (7,62х39) до автомата Калашникова, які є боєприпасами призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї та є придатними для стрільби, а також одну ручну осколкову гранату Ф-1 та одну осколкову наступальну гранату РГН, які належать до категорії бойових припасів, після чого діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи мотив, спрямований на незаконне поводження з бойовими припасами, діючи всупереч вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року №2471-XII, якою затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 (зі змінами, внесеними наказами МВС України від 13 квітня 1999 року №292 та від 07 серпня 2013 року №749), без передбаченого законом дозволу, вирішив вказані бойові припаси придбати шляхом привласнення знахідки, помістивши їх до особистих речей у своєму рюкзаку, де розпочав незаконно зберігати.

У подальшому, ОСОБА_6 , про придбані ним 5 проміжних патронів калібру 5,45мм та 2 проміжних патрони калібру 7,62мм, а також одну ручну осколкову гранату Ф-1 та одну осколкову наступальну гранату РГН уповноважену службову особу правоохоронного органу не повідомив, добровільно органу влади її не здав, а умисно, всупереч вказаних у Переліку та Інструкції вимог, без передбаченого законом дозволу, незаконно перевіз до будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому продовжив незаконно їх зберігати.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 листопада 2025 року №306, солдат ОСОБА_6 , 03 листопада 2025 року вибув у щорічну основну відпустку терміном на 15 діб, тобто до 17 листопада 2025 року.

16 листопада 2025 року близько о 16 години 00 хвилин,

ОСОБА_6 , забрав одну ручну осколкову гранату Ф-1 та одну осколкову наступальну гранату РГН із житлового будинку за місцем проживання, для того щоб переховати їх, оскільки усвідомлював, яку особливу небезпеку представляють вказані боєприпаси, а також те, що він на наступний день вибуває з відпустки, а у будинку знаходиться його сім`я, зокрема двоє неповнолітніх дітей, помістив їх у правий зовнішній карман одягненої на ньому куртки, сів у автомобіль марки «Alfa Romeo» державний номерний знак НОМЕР_2 та поїхав у напрямку с. Вощанці Самбірського району Львівської.

У подальшому, ОСОБА_6 продовжував незаконно зберігати при собі осколкову гранату Ф-1 та одну осколкову наступальну гранату РГН приблизно до 18.00 год., 16 листопада 2025 року, а саме до моменту їх підриву неподалік АЗК «Укрнафта», що по вул. Чорновола, 36А, в м. Рудки Самбірського району Львівської області.

В ході проведення обшуку за місцем проживання

ОСОБА_6 , 16 листопада 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено 5 проміжних патронів калібру 5,45мм (5,45х39мм) та 2 проміжних патрони калібру 7,62мм (7,62х39) до автомата Калашникова, які є боєприпасами призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї та є придатними для стрільби, які ОСОБА_6 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

16 листопада 2025 приблизно о 17 години 22 хвилин наряд працівників поліції у складі інспектора ВРПП відділення поліції №1 Львівського районного управління №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 та поліцейського ВРПП відділення поліції №1 Львівського районного управління №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , які були одягнені в однострій поліцейських Національної поліції України зі знаками розрізнення, та, відповідно до ст. ст. 2, 23 Закону України «Про Національну поліцію України», виконували покладені на них службові обов`язки, у тому числі щодо проведення оповіщення громадян спільно із військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухалися по автомобільній дорозі через с. Вощанці Самбірського району Львівської області в напрямку м. Рудки Самбірського району Львівської області, на службовому автомобілі марки «Peugeot 301» д.н.з НОМЕР_3 , регіон №14 на синьому фоні.

Перебуваючи в с. Вощанці Самбірського району Львівської області вказаними працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Alfa Romeo» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , оскільки останній маневрував по дорозі, чим викликав підозру у працівників поліції, що водій може перебувати в стані алкогольного сп`яніння. Після зупинки ОСОБА_6 швидко покинув свій транспортний засіб та намагався покинути місце зупинки, однак на законну вимогу працівників поліції зупинився. Під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_6 , не надав їм документи, які б підтверджували його особу, у зв`язку із чим працівниками поліції було прийнято рішення доставити ОСОБА_6 у приміщення відділення поліції №1 Львівського районного управління №2 ГУНП у Львівській області, що за адресою м. Городок майдан Гайдамаків, 9, Львівського району Львівської області, для встановлення особи, та подальшого проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, та в разі наявності підстав складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, на що ОСОБА_6 добровільно погодився.

В подальшому близько 18:00 год., 16 листопада 2025 року, перебуваючи в салоні службового автомобіля марки «Peugeot 301», який рухався по автодорозі Н-13 сполученням Львів-Самбір-Ужгород, в напрямку м. Львів, неподалік АЗК «Укрнафта», що по вул. Чорновола, 36А, в м. Рудки Самбірського району Львівської області, ОСОБА_6 попросив працівників поліції зупинитися для справляння природної потреби, на що останні погодилися, зупинили службовий автомобіль та перші вийшли на вулицю для запобігання спроб втечі ОСОБА_6 , який перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля позаду водія.

Після цього, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що поблизу нього знаходяться працівники правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків та ймовірні негативні наслідки для себе у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності в разі доставки його до відділу поліції та не бажаючи їх настання, дістав з правого зовнішнього карману одягненої на ньому куртки гранату Ф-1 та продемонстрував її військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в цей час знаходився поруч нього на задньому пасажирському сидінні, та який в свою чергу вийшов з автомобілю та попередив про побачене працівників поліції.

У подальшому, ОСОБА_6 привів гранату Ф-1 в бойову дію, знявши запобіжне кільце та продовжуючи утримувати спусковий важіль, заховав її назад у правий зовнішній карман одягненої на ньому куртки, в якому також продовжував незаконно зберігати гранату РГН, після чого, з метою безперешкодного виходу з автомобіля висловив поліцейським ВРПП відділення поліції №1 Львівського районного управління №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 усну погрозу застосування насильством шляхом відпуску спускового важелю та як наслідок підриву гранати, з метою уникнення доставки його до відділу поліції та ймовірного притягнення до адміністративної відповідальності.

В свою чергу, поліцейські ВРПП відділення поліції №1 Львівського районного управління №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , реально сприймаючи небезпеку для власного здоров`я, в ході розмови схиляли ОСОБА_6 до припинення протиправних дій, однак ОСОБА_6 , повідомив що не може більше утримувати спусковий важіль, покинув службовий автомобіль марки «Peugeot 301», відійшов у бік від працівників поліції до передньої частини автомобіля, вийняв із кишені гранату Ф-1 та відпустив спусковий важіль, після чого спрацював запал та відбувся вибух, внаслідок якого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді мінно-вибухової травми правого плеча, проникаючої рани передньої черевної стінки із пошкодженням петель тонкого кишківника, термічного опіку і рани правої кисті, у зв`язку із чим був госпіталізований в КНП СМР «Самбірська центральна лікарня». В свою чергу, осколкова наступальна граната РГН, яку ОСОБА_6 зберігав у правому зовнішньому кармані одягненої на ньому куртки, внаслідок вибуху гранати Ф-1 та пошкодження куртки випала на узбіччя, та у подальшому була знешкоджена співробітниками вибухотехнічної служби ГУНП у Львівській області на місці події.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за

ч. 1 ст. 345 КК України, як погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які викладені у обвинувальному акті, вказавши, що вони були встановлені правильно і всі ці обставини він визнає повністю. При цьому показав, що з 28 грудня 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , є учасником бойовий дій. В липні 2025 року, він в районі виконання бойових дій поблизу м. Оріхів Пологівського району Запорізької області, у лісосмузі знайшов 7 патронів до автомата Калашникова, а також одну ручну осколкову гранату Ф-1 та одну осколкову наступальну гранату РГН. Він розумів, що вони є бойовими припасами, та не можуть перебувати у його власності, проте залишив їх собі та зберігав. З 03 листопада 2025 року до 17 листопада 2025 року він перебував у щорічній відпустці. Зазначені бойові припаси перевіз до будинку за місцем свого проживання, в с. Хлопчиці Самбірського району Львівської області.

16 листопада 2025 року близько 16 години 00 хвилин, він забрав гранати із даного житлового будинку, для того щоб їх переховати, оскільки розумів, що вони представляють небезпеку, а також те, що він на наступний день вибуває з відпустки а у будинку знаходиться його сім`я, зокрема двоє неповнолітніх дітей. Гранати поклав у правий зовнішній карман одягненої на ньому куртки, сів у автомобіль марки «Alfa Romeo» державний номерний знак НОМЕР_2 та поїхав у напрямку с. Вощанці Самбірського району Львівської.

В с. Вощанці Самбірського району Львівської області його зупинили працівники поліції, а саме потерпілі, які запропонували йому проїхати до відділення поліції для встановлення особи, оскільки у нього були відсутні з собою документи, що посвідчують особу, він погодився та сів в службовий автомобіль. В подальшому близько 18:00 годин, він попросив працівників поліції зупинитися для справляння природної потреби, на що останні погодилися, зупинили службовий автомобіль та перші вийшли на вулицю. Він в той час перебував на задньому пасажирському сидінні службового автомобіля позаду водія з військовослужбовцем РТЦК та СП. Після чого він дістав з правого зовнішнього карману куртки гранату Ф-1 та продемонстрував її військовослужбовцю, який вибіг зі службового автомобіля та попередив про побачене працівникам поліції. У подальшому він зняв запобіжне кільце з гранати та продовжував утримувати спусковий важіль та став вимагати щоб поліцейські дозволили йому вийти з автомобіля, так як він може підірвати гранату. Один з поліцейських відкрив двері службового автомобіля, він вийшов, відійшов у бік від працівників поліції до передньої частини автомобіля, вийняв із кишені гранату Ф-1 та відпустив спусковий важіль, після чого спрацював запал та відбувся вибух. Далі нічого не пригадує. Внаслідок цих подій він отримав тілесні ушкодження у вигляді мінно-вибухової травми правого плеча, проникаючої рани передньої черевної стінки із пошкодженням петель тонкого кишківника, термічного опіку і рани правої кисті, у зв`язку із чим був госпіталізований в КНП СМР «Самбірська центральна лікарня», в подальшому проходив курс лікування понад три місяці. В теперішній час оформлює групу інвалідності. У вчиненому щиро кається, та жалкує з приводу вчиненого. Просив пробачення у потерпілих. Просив суд його суворо не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_6 змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (кожен окремо) суду надали аналогічні показання. А саме, показали, що 16 листопада 2025 року при виконанні службових обов`язків спільно із військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухалися на службовому автомобілі марки «Peugeot 301» д.н.з НОМЕР_3 , регіон №14. В

с. Вощанці Самбірського району Львівської області ними було зупинено автомобіль марки «Alfa Romeo» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , оскільки останній маневрував по дорозі, чим викликав підозру у тому, що водій може перебувати в стані алкогольного сп`яніння. Оскільки водій не мав документів, які б підтверджували його особу, йому було запропоновано проїхати у приміщення відділення поліції №1 Львівського районного управління №2 ГУНП у Львівській області, що за адресою м. Городок майдан Гайдамаків, 9, Львівського району Львівської області, на що ОСОБА_6 добровільно погодився.

В подальшому близько 18:00 год. неподалік АЗК «Укрнафта», що в м. Рудки Самбірського району Львівської області, ОСОБА_6 попросив зупинитися для справляння природної потреби. Після зупинки службового автомобіля вони вийшли на вулицю для запобігання спроб втечі ОСОБА_6 , який перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля позаду водія. Після цього з автомобіля вибіг працівник ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомив, що у ОСОБА_6 з собою граната. Вони намагалися заспокоїти ОСОБА_6 , пояснювали, що не треба робити дурниць, проте, він вимагав його відпустити, погрожував, що відпустить спусковий важель. Вони сприймали погрози ОСОБА_6 як реальні, оскільки він повідомив ім., що перебуває на військовій службі та оскільки працівник РТЦК та СП бачив у нього гарнату. Після того, як

ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, та відійшов він них у бік, стався вибух.

ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, вони викликали швидку допомогу. Службовий автомобіль зазнав пошкоджень. Потерпілим тілесні пошкодження не були спричинені. Щодо міри покарання обвинуваченому покладалися на розсуд суду.

Так, як обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що інші учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого

ОСОБА_6 , потерпілих, дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу та за ч. 1 ст. 345 КК України, як погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 1 ст. 263 КК України) та нетяжким злочином (ч.1 ст. 345 КК України), обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням даних про особу ОСОБА_6 судом встановлено, що йому 38 років, одружений (а.с.130), має на утриманні двох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.131-132); проживає в

с. Хлопчиці, Самбірського району, Львівської області, де характеризується позитивно (скарг від сусідів та мешканців міста не поступало) (а.с.118); на наркологічному, психіатричному обліках не перебуває (а.с.120-121); є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони 1 роти охорони 2 батальйону охорони у військовому званні «старший солдат», характеризується позитивно, як дисциплінований військовослужбовець, що був неодноразово відзначений подяками та грамотою за зразкове виконання службових обов`язків (а.с.123, 126-127); УБД (а.с.128); отримані ОСОБА_6 16.11.2025 року тілесні ушкодження у вигляді мінно-вибухової травми правого плеча, проникаючої рани передньої черевної стінки із пошкодженням петель тонкого кишківника, термічного опіку і рани правої кисті підтверджуються медичними документами (а.с.124-125, 135-136); за ступенем тяжкості отримані травми, є тяжкими, що підтверджується висновком військово-лікарської комісії від 11.06.2026 року (а.с.133); раніше не судимий (а.с.117).

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно зі

ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до приписів ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі

ст. 12 КК України відноситься до тяжкого та нетяжкого злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 345 КК України, бо вказане покарання, за своїм видом і розміром суд вважає справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, суд призначає остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 75 КК України обов`язковою умовою прийняття судом рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є наявність обставин, які б переконливо свідчили про можливість його виправлення без відбування покарання. Такі обставини мають давати підстави для висновку, що передбачені ст. 76 КК України та Законом України «Про пробацію» наглядові та соціально-виховні заходи будуть ефективними й достатніми для досягнення вищевказаної мети.

Судом також надана оцінка досудовій доповіді Самбірського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Міністерства юстиції України від 12.05.2026 року, відповідно до якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_6 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та становить середній ризик небезпеки для суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільним покладення на правопорушника обов`язків, передбачених

ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти у повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання (а.с.71-79).

Враховуючи особу обвинуваченого (раніше не судимий, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем проходження служби, з 2022 року перебуває в ЗСУ) та його ставлення до вчиненого правопорушення (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), позицію потерпілих

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які просили обрати обвинуваченому покарання на розсуд суду, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК України, при цьому покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Суд зауважує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням передбачає покладення на особу, звільнену від відбування такого покарання, певних обов`язків, виконання яких свідчить про виправлення засудженого. У протилежному випадку, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 78 КК України, направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Тобто звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання є його шансом на виправлення без поміщення до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Поміж тим, покладення на останнього обов`язків, визначених ст. 76 КК України, є тим засобом, що дозволить перевірити ОСОБА_6 на його здатність виправитись без ізоляції від суспільства.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.

Процесуальні витрати за проведення Львівським НДЕКЦ судових вибухо-технічних та балістичної експертиз: від 09.12.2025 року № СЕ-19/114-25/28607-БЛ в розмірі 4457,00 грн., від 12.01.2026 року № СЕ-19/114-25/28601-ВТХ в розмірі 4457,00 грн., від 12.01.2026 року № СЕ-19/114-25/28603-ВТХ в розмірі 4457,00 грн., на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України (а.с.185-187).

Таким чином, загальна вартість процесуальних витрат які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави складає 13371,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2025 року накладений арешт на майно, вилучене під час обшуку 16.11.2025 року за адресою місця проживання обвинуваченого, а саме на 5 предметів схожих на набої калібру 5,45 мм., та 2 предмета схожі на набої калібру 7,62, які було поміщено та упаковано у спец пакет № ICR0224197, які передано на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області (а.с.167)

Після проведення балістичної експертизи від 09.12.2025 року № СЕ-19/114-25/28607-БЛ на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області передані 2 патрони калібру 5,45 мм, 5 гільз (а.с.168-171).

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2025 року накладений арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 16.11.2025 року, а саме на пластикову заглушку ймовірно до гранати РГП, яку поміщено у паперовий конверт та передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, та автомобіль марки «Alfa Romeo 147» з державними номерними знаками НОМЕР_2 . Місцем зберігання арештованого майна визначити стоянку ФОП «Віхоть» с. Рудня Самбірського району Львівської області (а.с.174).

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2025 року частково скасований арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2025 року на автомобіль марки «Alfa Romeo 147» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_10 (а.с.175).

Зазначений автомобіль переданий ОСОБА_10 на відповідальне зберігання із забороною його відчуження та розпорядження 21.12.2025 року (а.с.176).

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 листопада 2025 року накладений арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 16.11.2025 року, а саме: два змиви РБК із поверхні асфальтобетонного покриття, які поміщено в паперовий конверт, уламки предмету схожого на гранату Ф 1, які поміщено у спец пакет №CRI1008695, фрагмент предмету схожого на гранату РГН 5, які поміщено у спец пакет №CRI1008696, які передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, та службовий транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Пежо 1562» з надписами поліція та державними номерними знаками 1562 регіон 14. Місцем зберігання арештованого майна автомобіля марки «Пежо 1562» з надписами поліція та державними номерними знаками 1562 регіон 14 визначено стоянку в м. Городок Львівського району Львівської області (а.с.181-183).

Відповідно до частини 4 статті 175 КПК України, суд скасовує арешт вказаного майна.

На підставі ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів після набрання вироком законної сили необхідно вирішити таким чином:

-2 патрони калібру 5,45 мм, 5 гільз; пластикову заглушку ймовірно до гранати РГП, які передано на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області - знищити;

-автомобіль марки «Alfa Romeo 147» з державними номерними знаками НОМЕР_2 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 – залишити у її власності;

-автомобіль марки «Пежо 1562» з надписами поліція та державними номерними знаками 1562 регіон 14 - залишити у власності ГУНП у Львівській області (балансоутримувач – відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області);

-DVD-R диск з нагрудних камер поліцейських СРПП ВнП №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області та з відео реєстратора службового автомобіля за 16.11.2025 року – зберігати при матеріалах кримінального провадження (а.с.177-178).

Цивільний позов не заявлений.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2026 року був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 28.01.2026 року (а.с.115-116). Клопотань про його проджовження або зміну до суду не надходило.

Зважаючи на відсутність клопотань, та підстав, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України, а також враховуючи призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 175, 349, 366-368, 370, КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 345 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_6 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби - контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації за його місцем проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_6 судом не обирався.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 13371,00 (тринадцять тисяч триста сімдесят одну) грн.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 та 19 листопада 2025 року.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

-2 патрони калібру 5,45 мм, 5 гільз; пластикову заглушку ймовірно до гранати РГП, які передано на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області - знищити;

-автомобіль марки «Alfa Romeo 147» з державними номерними знаками НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 та який їй було передано на відповідальне зберігання - залишити власниці;

-автомобіль марки «Пежо 1562» з надписами поліція та державними номерними знаками 1562 регіон 14 - залишити у власності ГУНП у Львівській області (балансоутримувач – відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області);

-DVD-R диск з нагрудних камер поліцейських СРПП ВнП №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області та з відео реєстратора службового автомобіля за 16.11.2025 року – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Головуючий суддя -