Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №446/2266/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2266/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретаря судових засідань: Луківської Л.Б.

за участі:

заявниці ОСОБА_1

представника заявника: Білик Р.О.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-

встановив:

28.08.2026 року до Кам"янка-Бузького районного суду Львівської області області надійшла заява адвоката Білик Романни Олегівни в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, в якій просить Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на строк шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

1) заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці реєстрації та місці фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;

2) заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців.

Заявлені вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо заявниці ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що підтверджується неодноразовим притягненням його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, у тому числі постановами Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.06.2026, 03.07.2026 та 24.07.2026. Незважаючи на застосовані до нього заходи впливу, ОСОБА_2 продовжує вчиняти насильницькі дії, ображати заявницю, погрожувати їй, застосовувати фізичну силу та порушувати встановлені щодо нього обмеження. Вказані обставини свідчать про наявність реального ризику продовження та повторного вчинення домашнього насильства, а також про необхідність забезпечення безпеки заявниці. З огляду на систематичність протиправної поведінки ОСОБА_2 , характер вчинених ним дій, попереднє притягнення до адміністративної відповідальності та наявність ризику повторного насильства, вважаю вимоги про видачу обмежувального припису строком на шість місяців та застосування передбачених законом заборон обґрунтованими, необхідними та співмірними з метою захисту заявниці від подальшого домашнього насильства.

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом, для розгляду цієї справи визначено суддю Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..

Ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні подану заяву про видачу обмежувального припису підтримала, просила задоволити. Вказала на те, що чоловік здійснює щодо неї домашнє насильство, зловживає алкогольними напоями на фоні чого стає агресивним, що неодноразово стало підставою для звернення до поліції.

Представниця заявниці ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. у судовому засіданні заяву підтримала посилаючись на доводи викладені у заяві. А також зазначила, що ОСОБА_2 постійно вчиняє моральну та фізичну розправу щодо заявниці, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності проте це не дало результату, а тому просить заяву про видачу обмежувального припису задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , будучи повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи 27 травня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб та зареєстрований Старояричівською сільською радою Кам`янка-Бузького району Львівській області, актовий запис №5.

Від даного шлюбу у сторін народилося четверо дітей: ОСОБА_3 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., ОСОБА_5 , 2016 р.н. та ОСОБА_6 2010 р.н..

ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. ст. 173-2 , 184 КУпАП.

Так, 18 червня 2026 року о 18 годині 30 хвилин перебуваючи за місцем свого проживання ОСОБА_2 вчинив психологічне та фізичне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 , що виразились у образах нецензурними словами, погрозами та ударом рукою по обличчю, чим завдав шкоди її психологічному та фізичному здоров`ю, що виражалось в поганому самопочутті. За що постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.06.2026 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді 5(п`ять) діб адміністративного арешту.

30 червня 2026 року о 17 годині 30 хвилин перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , що виразились у образах нецензурними словами, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, що виражалось в поганому самопочутті, піднявся тиск. За що постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.07.2026 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді 30(тридцять) годин громадських робіт.

03 травня 2026 року близько 13.00 год., ОСОБА_2 перебуваючи за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ображав його нецензурною лайкою, погрожував, штовхав, що завдало шкоди потерпілому. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч.1 ст. 173-2 КУпАП України.

Крім цього, 03 травня 2026 року близько 13.00 год., ОСОБА_2 перебуваючи за своїм та потерпілої місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме ображав її нецензурною лайкою, вдарив в область ребер, погрожував, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч.2 ст. 173-8 КУпАП України. Окрім цього, 03.05.2026 року близько 19:45 год. ОСОБА_2 порушив терміновий заборонний припис серії АА №182238, який був винесений 03.05.2026 року про заборону на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи ОСОБА_1 терміном на 5 діб.

Постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.07.2026 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчинені правопорушень передбачених за ч.2 ст.173-2 КУпАП, ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч.2 ст.173-8 КУпАП та вирішено призначити йому адміністративне стягнення: за ч.2 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.; за ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.; за ч.2 ст.173-8 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 340,00 грн. На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді адміністративного штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десять гривень).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується неодноразовість та систематичність вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці. При цьому протиправна поведінка мала місце як до застосування щодо нього заходів адміністративного впливу, так і після притягнення його до адміністративної відповідальності та направлення на проходження програми для кривдників.

Сукупність наведених обставин свідчить, що застосовані до ОСОБА_2 заходи не призвели до припинення його протиправної поведінки, а домашнє насильство щодо ОСОБА_1 має повторюваний характер та продовжується протягом тривалого часу.

Доказами на підтвердження зазначених обставин є, зокрема, копії постанов Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 червня 2026 року, 03 липня 2026 року та 24 липня 2026 року, матеріали адміністративних проваджень, терміновий заборонний припис серії АА № 182238 від 03 травня 2026 року, а також інші матеріали, додані до заяви.

Вказані судові рішення мають істотне значення для оцінки поведінки ОСОБА_2 , оскільки підтверджують не лише окремі випадки конфліктів між подружжям, а неодноразове встановлення фактів вчинення ним домашнього насильства та порушення встановленого щодо нього заборонного заходу.

Отже, надані докази у своїй сукупності підтверджують наявність фактичних обставин домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , його систематичність, повторність та продовження після застосування до кривдника заходів адміністративного впливу, що є істотними обставинами для оцінки ризику повторного вчинення домашнього насильства та необхідності застосування обмежувального припису.

Згідно зі статтею 350-2ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, єЗакон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч. 1.ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 1ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Відповідно до п.1 ч.1ст.21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Положеннямист.350-6ЦПК України визначено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

У силу ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.

Враховуючи пояснення представниці заявниці щодо вчинення стосовно ОСОБА_1 домашнього насильства, докази, долучені до матеріалів справи суд дійшов до висновку, що заявник обґрунтовано звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису і її права мають бути захищені судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявниця дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, а її кривдником є заінтересована особа – ОСОБА_2 ..

У силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 259, 263, 264, 265, 268, 280, 350-6 Цивільного процесуального кодексу України,-

вирішив :

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задоволити повністю.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на строк шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

1) заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці реєстрації та місці фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;

2) заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст виготовлено 31.08.2026.

Суддя У.І. Костюк