Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №442/6134/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6134/26

Провадження №3/442/1319/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 серпня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №732060 від 29.07.2026 ОСОБА_1 29.07.2026 близько 15:24 год. на вул. Дрогобицькій, 1 у с. Старе Село, керував транспортним засобом марки Ваз 210700-20 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився із згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Драгер Алкотест 6820.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

20.08.2026 від захисника ОСОБА_1 , адвоката Копанського М.Л., надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

27.08.2026 від захисника ОСОБА_1 , адвоката Копанського М.Л., надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке підтримав захисник під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначає, що на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, не зафіксовано факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на відео видно лише проходження ним тесту на вміст алкоголю за допомогою алкотестера. Також не зафіксовано, чи було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, звертає увагу на невідповідність дати та часу відеофіксації даним, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутність на одному з відеозаписів позначки дати та часу відеозйомки, а також на те, що відеозапис не є безперервним і відображає лише частину часового відрізку – продуття Драгеру. Також захисник зазначає, що ОСОБА_1 двічі здійснював продування у прилад «Drager», внаслідок чого могло відбутися накопичення парів алкоголю в приладі, що могло вплинути на коректність показників та спричинити похибку результатів вимірювання. Окрім цього, зазначає, що на приладі «Drager» було зафіксовано температуру 32 градуси, тоді як фактична температура повітря в день проведення огляду становила 24,4 градуси, що, на думку адвоката, свідчить про порушення умов проведення тестування або неправильність функціонування приладу та ставить під сумнів достовірність отриманих результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окремо захисник вказує на помилки у направленні на огляд, зокрема зазначення дати «29.10.2026», тоді як подія мала місце згідно протоколу – 29.07.2026. Також зазначає про відсутність відеофіксації пропозиції пройти огляд у медичному закладі та відмови ОСОБА_1 від такого огляду. З огляду на наведені обставини захисник вважає, що адміністративні матеріали складені з істотними порушеннями, а наявні докази є неналежними, недостовірними та недопустимими, у зв`язку з чим неможливо встановити ані факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, ані правильності проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вислухавши пояснення захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до матеріалів протоколу долучено: - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №732060 від 29.07.2026; - результат тестування на алкоголь із застосуванням приладу «Drager» тест №4211 - результат 0,34 проміле від 29.07.2026; - акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проводився у зв`язку з виявленими ознаками : різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, порушення мови; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.10.2026 щодо скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР; - постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху серії ЕНА №7634389; - рапорт інспектора Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області від 29.07.2026.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, при здоровому глузді людині, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема: забезпечення права людини на захист, в тому числі: знати про можливості застосування адміністративної санкції і про факти, які ставляться йому в провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти нього.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Питання, пов`язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735).

Відповідно до ч.ч. 2, 5, 6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З цих норм слідує, що вимога поліцейського до водія транспортного засобу про проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути законною. Законність такої вимоги полягає у наявності у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, а в силу вимог КУпАП, наявність таких обставин підлягає доказуванню, у тому числі шляхом збирання доказів особами, уповноваженими на складання відповідних протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 6 розділу І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735:

- за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

- огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

- поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

- огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

- перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

- огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

- установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103,

З долученого до матеріалів справи відеозапису, не вбачається, що поліцейським були озвучені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , які б давали підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння. Окрім цього, працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до матеріалів справи, огляд на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» прилад ARLJ-0470.

Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», яка розміщена у вільному доступі у мережі Інтернет визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі Інтервали технічного обслуговування.

Згідно з інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» перевірка калібрування (технічне обслуговування) газоаналізатора (градуювання) має проводитися кожні шість місяців.

Крім того, нормами ч. 2 ст. 8 Закон Україну «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Отже, з наведеного вбачається, що технічне обслуговування газоаналізатору «Alcotest 6810» має проводитись кожні шість місяців, згідно вимог інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки відповідне передбачено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.

Однак, у порушення Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» у долученому до матеріалів чеку з газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» прилад ARLJ-0470 датою останнього калібрування вказано 26.11.2025, тобто більше 6 місяців до проведення поточного тесту.

Враховуючи те, що співробітником поліції було застосовано прилад «Drager Alcotest 6820» з порушенням 6-ти місячного строку з дати його останнього калібрування, існують обґрунтовані підстави вважати, що дані щодо результату огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , можуть бути невірними, відтак суддя не може прийняти результати вказаного тесту як належний та допустимий доказ.

Крім того, зазначаю, що матеріалами справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджено технічну справність приладу, яким було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , зокрема працівниками поліції не долучено свідоцтво про повірку технічного приладу Drager Alcotest 6820 прилад ARLJ-0470.

Також, із долученої роздруківки результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (тест №4211) вбачається, що температура навколишнього повітря 29.07.2026 о 15:28 год. становила +32°, що не може відповідати дійсності, оскільки відповідно до відповіді Львівського регіонального центру з гідрометеорології на адвокатський запит від 20.08.2026, у с. Старе Село Дрогобицького району Львівської області 29.07.2026 о 15:00 год температура повітря становила 24,4°, а о 18:00 год 24,8°.

За таких обставин, показники газоаналізатора Alcotest Drager 6820 прилад ARLJ-0470 не можуть вважатися достовірним та належним доказом.

Таким чином, доводи адвоката Копанського М.Л. щодо несправності та непридатності приладу Drager Alcotest 6820, яким було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння її підзахисного ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.

Крім цього, відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Так, із відомостей, зафіксованих на відеоматеріалах, долучених до протоколу, не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відеозапис містить лише фіксацію проведення щодо нього огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager». При цьому на відеозаписі дійсно зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про вживання ним алкоголю ввечері напередодні зупинки, а тому не погоджується із результатом тестування на алкоголь. Разом з тим, відеоматеріали не містять фіксації обставин щодо пропозиції працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

В той же час, згідно направлення на огляд у медичний заклад, ОСОБА_1 запропоновано прибути 29.10.2026, в той час як подія мала місце 29 липня 2026 року.

Отже, законність процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння є сумнівною і такий сумнів, в силу положень ст. 62 Конституції України, тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Таким чином, сукупність наданих суду доказів не підтверджує належним чином факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діянні ОСОБА_1 .

Керуючись ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 256, ст. ст. 283-285 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя Курус Р.І.