Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №440/6598/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6598/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 331212,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що солдат ОСОБА_1 не з`явився з відпустки для лікування вчасно без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 з 03.08.2022 по теперішній час. Рапорт про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 був поданий 10.09.2025. Будучи відсутнім у період в період з 03.08.2022 року по 10.09.2025 року без поважних причин на військовій службі, солдат ОСОБА_1 продовжував отримувати від військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення на свій банківський рахунок. Кошти, отримані солдатом ОСОБА_1 в період з 03.08.2022 року по 10.09.2025 року, вважаються матеріальними збитками, завданими державі, сума яких складає 331 212,92 грн, що підтверджується довідкою (розрахунковим листом) від 16.10.2025 року № 3075/ФС, виданою фінансово економічною службою військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 липня 2022 року № 123 солдат ОСОБА_1 призначений на посаду сержанта резерву 38 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2022 № 233 солдат ОСОБА_1 , знаходився на лікуванні в психіатричній лікарні, місто Полтава.

Згідно відповіді від комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» вих. № 9304/0611 від 22.09.2025 року, госпіталізація військовослужбовців Збройних Сил України до даного лікувального закладу здійснюється за направленням психіатра військової частини НОМЕР_2 , виписка здійснюється евакуаційно до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно відповіді від військової частини НОМЕР_2 вих. № 1170/5359 від 15.10.2025 солдат ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у військовій частини НОМЕР_2 не перебував, в інші лікувальні заклади не скеровувався.

24.06.2025 року солдат ОСОБА_1 перестав виходити на зв`язок зі службовими особами військової частини НОМЕР_1 .

В подальшому до місця розташування військової частина НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 солдат ОСОБА_1 не прибув.

Рапорт про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 був поданий 10.09.2025 у зв`язку з вищевикладеними обставинами.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 № 1216/нагд, було призначене службове розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу вчасно без поважних причин до місця служби солдата ОСОБА_1 .

За результатами вказаного службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 був складений Акт службового розслідування № 1709/92023-в від 08.04.2026.

Згідно Акту службового розслідування, нанесення державі матеріальних збитків у розмірі 331212,92 гривень перебуває у прямому зв`язку з діями солдата ОСОБА_1 .

Після складання Акту службового розслідування був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 № 1706 "Про результати службового розслідування".

Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 № 1706 "Про результати службового розслідування" солдата ОСОБА_1 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 331212,92 грн. Підпунктами 5.1. та 5.2. пункту 5 зазначеного наказу начальнику фінансово економічної служби – головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 було наказано: 5.1. Суму у розмірі 331212,92 грн занести до Книги нестач фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 . 5.2. Суму у розмірі 331212,92 грн занести до Книги грошових стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 та обліковувати її за солдатом ОСОБА_1 .

Кошти, отримані солдатом ОСОБА_1 в період з 03.08.2022 року по 10.09.2025 року, вважаються матеріальними збитками, завданими державі, сума яких складає 331 212,92 грн, що підтверджується довідкою (розрахунковим листом) від 16.10.2025 року № 3075/ФС, виданою фінансово економічною службою військової частини НОМЕР_1 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту внутрішньої служби).

Згідно із ст.26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Загальні підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначені Законом України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160).

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).

Відповідно до ст.3 Закону №160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

наявність шкоди;

протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

вина особи в завданні шкоди.

Отже, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди. При цьому, обов`язковим є встановлення вини особи у завданні такої шкоди.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №160 матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що за пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 № 1706 "Про результати службового розслідування" солдата ОСОБА_1 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 331212,92 грн.

Суд враховує, що ОСОБА_1 не оскаржував наказ командира військової частини військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 № 1706 "Про результати службового розслідування", яким його притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 331212,92 грн.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 ) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 331212,92 грн. (триста тридцять одна тисяча двісті дванадцять гривень 92 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко