Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/11918/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11918/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нездійснення компенсації податку на доходи фізичних осіб з суми виплаченого ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №420/12515/25 та утримання з цей суми 5% військового збору;

- зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми індексації грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №420/12515/25, та здійснити виплату різниці між 5% військового збору та 1,5%.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі №420/12515/25 зобов`язано 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідноо додо вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Після неодноразових звернень на адресу боржника щодо виконання рішення суду 27 березня 2026 року позивачу виплачено 51 553, 18 грн. Разом з тим, за рішенням суду ОСОБА_1 нараховано 83 625, 21 грн, з вирахуванням податків (15052, 54 грн. - податок на доходи фізичних осіб, військовий збір 5% -4 181, 26 грн.) сума до виплати становить 64391,41 грн. При цьому, що відповідачем не нараховано і не виплачено грошову компенсацію утриманого податку з доходів фізичних осіб, що є протиправним і таким, що не відповідає вимогам Закону.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що позивач звільнений з військової служби та не отримує грошового забезпечення, а виплата грошової компенсації здійснюється військовослужбовцям одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та таке грошове забезпечення повинно бути одержано військовослужбовцями у зв`язку з виконанням ними обов`язків під час проходження служби. З огляду на вказане, відповідач вважає, що позивач не має права на виплату йому грошової компенсації суми податку на доходи фізичних осіб.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. від 04.05.2026 року позов ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху, та надано позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/11918/26 за позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у забезпеченні у 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та на теперішній час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Наказом начальника ГУ ДСНС України в Одеській області від 23.04.2024 №315 звільнений з посади майстра газодимозахисної служби 31 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області за підпунктом 176 підпункту « 5» (за сімейними обставинами) відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/11918/26, позивачеві відповідачем виплачено індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до листа 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 60 30/01/01-849/60 30/02 від 17.04.2026 та довідки про розрахунок індексації за підписом начальника 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області за рішенням суду ОСОБА_1 нараховано 83 625, 21 грн, з вирахуванням податків (15052, 54 грн. - податок на доходи фізичних осіб, військовий збір 5% - 4 181, 26 грн.) сума до виплати становить 64391,41 грн. З цієї суми, що підлягає виплаті, перераховано на рахунок ОСОБА_1 суму у розмірі 51 553,18 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Так, на думку суду, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, затверджені «Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема військовослужбовця, а також особам, з числа військовослужбовців звільнених із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

За приписами частин 4-6 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Приписами ст.168 Податкового кодексу України (далі - ПК) врегульовано порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 168.5 ст.168 ПК суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Передбачена пунктом 168.5 статті 168 ПК компенсація утриманої з грошового забезпечення (грошових винагород та інших виплат) суми податку на доходи фізичних осіб здійснюється за рахунок таких сум, тобто законодавцем встановлено особливості утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб для наведених у цьому пункту осіб.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Аналізуючи вищенаведене суд зазначає, що виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

Разом з тим, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки та право на яке набуте у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням суду ОСОБА_1 нараховано 83625,21 грн, з вирахуванням податків (15052, 54 грн. - податок на доходи фізичних осіб, військовий збір 5% - 4 181, 26 грн.), сума до виплати становить 64391,41 грн. З цієї суми, що підлягає виплаті, перераховано на рахунок ОСОБА_1 суму у розмірі 51 553,18 грн.

Оскільки суми, які виплачені на виконання рішення суду, безпосередньо входять до складу грошового забезпечення, відтак наявні підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності відповідача, що виразилася в не нарахуванні та невиплаті позивачу грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №420/12515/25, та наявності підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору із суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №420/12515/25.

3. Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №420/12515/25.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 31.08.2026 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 01.06.2026 року по 26.06.2026 року, включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору із суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №420/12515/25.

3. Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №420/12515

31.08.2026