Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/20871/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20871/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 09.07.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , що полягає у непроведенні розслідування обставин отримання травми ОСОБА_1 під час виконання обов`язків, пов`язаних із захистом Батьківщини у ніч з 5 (п`ятого) на 6 (шосте) квітня 2025 року у порядку, визначеному Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 за зверненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 12.03.2026 року вх. №8607/р від 12.03.2026 року;

2. Визнати протиправною відмову ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 у видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми за формою, зазначеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, викладену у листі №1156/02/6188 від 16.04.2026 року;

3. Зобов`язати ВІЙСЬКОВУ ЧАСТИНУ НОМЕР_1 повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.03.2025 року вх. №8607/р від 12.03.2026 року та провести розслідування обставин отримання ОСОБА_1 травми під час виконання обов`язків, пов`язаних із захистом Батьківщини у ніч з 5 (п`ятого) на 6 (шосте) квітня 2025 року у порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 та за результатами такого розслідування прийняти відповідне рішення, в тому числі вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми за формою, зазначеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 04.03.2022 проходив військову службу та 15.10.2025 звільнений в запас у званні старшого солдату на посаді розвідника-оператора безпілотних летальних апаратів і розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 . В період з 24.09.2024 по 22.01.2025, з 18.02.2025 по 02.03.2025, з 05.03.2025 по 04.06.2025 року, з 13.06.2025 по 25.06.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. У ніч з 5 квітня 2025 року на 6 квітня 2025 року позивач виконував службові обов`язки військової служби та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України під час виконання бойового завдання, пов`язаного з ротацією особового складу у Сумській області. Після повернення із зазначеного бойового завдання позивач повідомив йому, що під час переміщення до позиції та укриття від ворожих БПЛА, отримав падіння в лісосмузі, де під вагою повного спорядження і ваги тіла отримав різкий біль у шиї та поколювання у верхніх і нижніх кінцівках. Так, позивачем було отримане бойове розпорядження на ротацію особового складу в Сумській області. Продовжуючи знаходитися в зоні бойових дій, після виконання бойового завдання у ніч з 5 на 6 квітня 2025 року з урахуванням повідомлених скарг на стан здоров`я командиром підрозділу ОСОБА_2 позивачу було надано час для відпочинку та відновлення.

14.07.2026 суддя ухвалив прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

30.07.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що командири позивача не повідомляли командира військової частини НОМЕР_4 про нещасний випадок або про випадок травмування позивача у спірний період. Зі спливом більше 11 місяців з моменту декларованої події позивач (колишній військовослужбовець) звернувся до відповідача зі зверненням (рапортом) вх. № 8607 від 12.03.2026 про призначення розслідування та надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою визначеною додатком 5 до Положення про ВЛЕ в ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Реагуючи на звернення позивача від 12.03.2026 військовою частиною НОМЕР_1 призначено службову перевірку, за результатами якої уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 складено доповідну записку від 11.04.2026. Службову перевірку призначено та проведено відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608. Факт призначення службової перевірки військовою частиною НОМЕР_1 спростовує оголошену позивачем бездіяльність відповідача щодо непроведення розслідування. В рамках службової перевірки опитано наявних військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 з числа колишніх військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , які могли бути свідками та/або учасниками подій, на які посилався позивач у своєму зверненні від 12.03.2026. Службовою перевіркою встановлено, що позивач не доповідав своїм прямим та/або безпосереднім командирам про отримання травми 05-06 квітня 2025 року, через що колишнім військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 про стверджуване травмування позивача нічого не відомо. Найближче по часу звернення позивача до медичної служби військової частини НОМЕР_4 відбулось після 20 квітня 2025 року. Зазначене узгоджується із датами медичних документів, наданих позивачем: консультаційний висновок спеціаліста від 23.04.2025, діагностичний звіт від 23.04.2025, консультаційний висновок спеціаліста від 24.04.2025, діагностичний звіт від 24.04.2025, виданих КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради.

04.08.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій заявник на позовних вимогах наполягає та зазначає, що відповідач мав провести саме розслідування нещасного випадку відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, натомість замість цього ним проведено службову перевірку згідно Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 (а.с.85-87), ОСОБА_1 з 26.12.2022 по 31.07.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , а з 01.08.2025 по 15.10.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Матеріали справи містять довідку військово-лікарської комісії №2025-0701-1231-1892-0 від 01.07.2025 (а.с.37), відповідно до якої ОСОБА_1 отримав захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 12.03.2026 (а.с.26) у якому просив клопотання перед вищим командуванням про призначення службового розслідування за обставинами отримання травми під час виконання обов`язку військової служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України,а саме пошкодження шийного диску при падінні, діагноз – «мієлопаиія» та надати довідку про обставини травми/поранення/контузії/каліцтва, за формою, зазначеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

На рапорт від 12.03.2026 військова частина скерувала лист від 16.04.2026 №1156/02/6188 (а.с.40) у якому зазначила, що при проведені службової перевірки було встановлено, що заявник дійсно з 5 по 6 квітня 2025 були в супроводі при ротації особового складу, але військовослужбовці, з якими заявник виходив на ротацію не пам`ятають, що був випадок, при якому ОСОБА_1 отримав травму. Начальник медичного пункту також пояснює, що ОСОБА_1 одразу не звертався до медичного пункту, а звернувся до медичного пункту 22 квітня. Командир підрозділу також пояснює, що в той день ОСОБА_1 до нього з травмами не звертався, а звертався через декілька днів. В журналі бойових дій з 5 на 6 число даних про подію, пов`язану з пораненням немає. У зв`язку з цим військова частина НОМЕР_1 не може надати довідку про обставини травми/поранення/контузії/каліцтва, за формою, зазначеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 1, частиною першою статті 2, статтею 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) в якому пунктом 21.25 визначено, що для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), надаються такі документи (засвідчені копії документів): довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво).

Формою довідки про обставини травми, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачено, що її підписує командир військової частини.

За змістом статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі також Статут), про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі.

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Крім того, статтями 58, 59 Статуту передбачено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) зобов`язаний, зокрема: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками); знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку; здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків.

Статтею 255 Статуту передбачено, що військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

Стаття 260 Статуту визначає, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, порядок здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 № 901.

Відповідно до пункту 9 цього Порядку військова частина протягом одного календарного дня розглядає отримані від закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи і за результатами їх розгляду надсилає через систему електронного документообігу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який зазначено в рапорті військовослужбовця, або закладу охорони здоров`я, де він перебуває на лікуванні, документи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 5 цього Порядку (зокрема, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням на зазначену ним адресу та у разі потреби до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеного в його рапорті, або закладу охорони здоров`я, де він проходить лікування.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що довідка про обставини травми формується начальником медичної служби та затверджується підписом командира військової частини на підставі наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

При цьому, процес оформлення довідки про обставини травми може ініціювати як командуванням військової частини на підставі рапорту командирів або медичних документів, так і сам військовослужбовець шляхом подання відповідного рапорту, якщо раніше таке питання не було порушене командуванням.

Конкретного строку, протягом якого військовослужбовець зобов`язаний звернутися до військової частини для отримання довідки про обставини поранення, контузії або іншої травми наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 не встановлює.

Таким чином, суд дійшов висновку, що звернення за довідкою може відбутися у будь-який час після отримання поранення, і таке звернення не може бути визнане несвоєчасним або необґрунтованим, а відсутність довідки не є провиною військовослужбовця.

ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 12.03.2026 (а.с.26) у якому просив клопотання перед вищим командуванням про призначення службового розслідування за обставинами отримання травми під час виконання обов`язку військової служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України,а саме пошкодження шийного диску при падінні, діагноз – «мієлопаиія» та надати довідку про обставини травми/поранення/контузії/каліцтва, за формою, зазначеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

На рапорт від 12.03.2026 військова частина скерувала лист від 16.04.2026 №1156/02/6188 (а.с.40) у якому зазначила, що при проведені службової перевірки було встановлено, що заявник дійсно з 5 по 6 квітня 2025 були в супроводі при ротації особового складу, але військовослужбовці, з якими заявник виходив на ротацію не пам`ятають, що був випадок, при якому ОСОБА_1 отримав травму. Начальник медичного пункту також пояснює, що ОСОБА_1 одразу не звертався до медичного пункту, а звернувся до медичного пункту 22 квітня. Командир підрозділу також пояснює, що в той день ОСОБА_1 до нього з травмами не звертався, а звертався через декілька днів. В журналі бойових дій з 5 на 6 число даних про подію, пов`язану з пораненням немає. У зв`язку з цим військова частина НОМЕР_1 не може надати довідку про обставини травми/поранення/контузії/каліцтва, за формою, зазначеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 85, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до п.1 розділу ІІ. Підстави призначення та предмет службового розслідування Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 (далі Порядок №608), службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Пунктом 5 розділу І Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).

Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).

Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.

При цьому, порядок призначення та проведення спеціального розслідування нещасних випадків, випадків зникнення та випадків смерті військовослужбовців, визначений розділом ІІІ Інструкції №332.

Однак, відповідачем, за наслідками розгляду рапорту позивача, не застосовано положення розділу ІІІ Інструкції №332 та, як наслідок, не дотримано визначеної процедури та не складено передбачених вказаною інструкцією документів за результатами спеціального розслідування, яке мало бути проведене.

Суд зазначає, що законодавством встановлено чіткий порядок та особливості розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями у Збройних силах України.

Суд при вирішенні спору враховує, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.

Люди покладаються на органи публічної влади у різних сферах повсякденного життя. У багатьох випадках рішення, ухвалені органом публічної влади, суттєво впливають на економічний і соціальний добробут кожної людини. Тому важливо, щоб правові системи передбачали та застосовували принципи, які є ефективними для встановлення та підтримки довіри населення до справедливого й належного функціонування органів публічної влади.

Ефективне публічне адміністрування та зважене ухвалення рішень суб`єктами владних повноважень - основа належного врядування та його складової - концепції належної адміністрації, яким притаманні такі елементи верховенства права, як законність, підзвітність, прозорість, співучасть, об`єктивність, неупередженість, а також демократизм та інституційність.

Принципи належного врядування повинні застосовуватися суб`єктами владних повноважень у їхній діяльності під час вирішення питань щодо виникнення, зміни і припинення суб`єктивних прав та інтересів особи.

Однак, незважаючи на те, що позивач посилався на отримання травми під час захисту України у квітні 2022 року, жодних заходів щодо належного розслідування факту отримання позивачем травми та складання довідки про обставини отримання травми Військовою частиною НОМЕР_1 у встановленому законодавством порядку не вжито.

За таких підстав, спірну бездіяльність Військової частиною НОМЕР_1 суд визнає протиправною.

При цьому, враховуючи порушення відповідачем процедури проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва), з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на проведення розслідування та складення довідки за його результатами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести розслідування щодо обставин отримання ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби та вирішити питання щодо видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючи ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно проведення розслідування щодо обставин отримання ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби та вирішення питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування щодо обставин отримання ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА