Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/6240/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6240/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.12.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.12.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду;

зобов`язати до ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , внести Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що він був виключений з військового обліку військовозобов`язаних Новокаховським міськвійськкомом, що підтверджується відповідною відміткою у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_3 . Підставою для виключення стало рішення Військово-лікарської комісії (ВЛК) від 31 січня 2008 року про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час. Однак, згідно з даними, які містяться у мобільному застосунку «Резерв+» та, відповідно, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», актуальний статус відображається як « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та згідно мобільного застосунку Резерв+ Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З вказаною інформацією Позивач не погоджується, оскільки вона є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, адже суперечить відомостям, зафіксованим у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 № НОМЕР_3 .

З метою приведення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до фактичного та документально підтвердженого статусу, 16.12.2025 року Позивачем було скеровано (цінним листом з описом вкладення №7901200184117) до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у якій він просив виправити недостовірні відомості, а саме змінити його статус з «військовозобов`язаний» на «виключений з військового обліку». Однак, незважаючи на те, що 22.12.2025 року відповідачем було отримано цінний лист з описом вкладення №7901200184117, станом на день подачі цього позову жодної відповіді від відповідача так і не надійшло.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.12.2025 року, вважаючи, що відомості про виключення його з військового обліку повинні бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали шляхом надання до суду:

уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме зазначення у позові поштового індексу позивача;

копії рішення Військово-лікарської комісії (ВЛК) від 31 січня 2008 року про непридатність ОСОБА_1 до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час.

24.03.2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

15.04.2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, подана представником позивача, до якої також додано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ) належним чином завірену копію рішення (витягу з протоколу) Військово-лікарської комісії (ВЛК) від 31 січня 2008 року про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час стосовно ОСОБА_2 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

04.06.2026 року до суду ІНФОРМАЦІЯ_3 подана заява про виконання ухвали суду про витребування інформації, у якій повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 був евакуйований з тимчасово окупованої території Херсонської області, на даний час функціонує в обмеженому режимі та знаходиться в підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно доповіді ІНФОРМАЦІЯ_10 начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , у зв`язку із тимчасовою окупацією частини Херсонської області внаслідок ведення воєнних (бойових) дій паперові картотеки військовозобов`язаних, а також документація про проходження ними медичних оглядів військово-лікарською комісією були знищені. У розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні запитувані документи та інформація стосовно ОСОБА_1 .

08.06.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, у яких звернуто увагу, що сам факт знищення паперових картотек та архівних матеріалів військового комісаріату не може бути підставою для нівелювання, обмеження чи свавільного позбавлення особи її законних прав. Форс-мажорні обставини, воєнні дії та втрата внутрішньої документації державним органом є об`єктивними факторами для самого суб`єкта владних повноважень, проте вони в жодному разі не перекладають тягар негативних наслідків на пересічного громадянина. Держава в особі своїх органів зобов`язана забезпечувати безперервність належного врядування, і відсутність у Відповідача доступу до власних колишніх архівів не звільняє його від обов`язку визнавати легітимні документи, видані цим же органом раніше, та діяти на підставі наявних у громадянина оригіналів (копій) військово-облікових документів.

Електронний примірник адміністративного позову було доставлено в електронний кабінет відповідача у підсистемі “Електронний суд” 05.03.2026 року, про що сформовано довідку 22.05.2026 року.

Електронний примірник ухвали про відкриття провадження від 20.05.2026 року було доставлено в електронний кабінет відповідача у підсистемі “Електронний суд” 20.05.2026 року, про що сформовано довідку 22.05.2026 року.

Таким чином, відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 20.05.2026 року строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк, а також станом на час розгляду справи до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.

Інші заяви, клопотання та додаткові докази станом на момент розгляду справи по суті до суду також не надходили.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_4 .

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 ОСОБА_1 Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_12 визнаний непридатним у мирний час, у військовий час придатним до нестройової служби.

Відомості щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 не містить.

Згідно з наявною в матеріалах справи інформацією, наданою відповідачем, рішення (витяг з протоколу) Військово-лікарської комісії (ВЛК) від 31 січня 2008 року про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час стосовно ОСОБА_1 , знищено у зв`язку із тимчасовою окупацією частини Херсонської області внаслідок ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, сформованого 11.12.2025 року, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним; звання Рекрут Потребує проходження базової загальновійськової підготовки. У графах «Відстрочка до», «Тип відстрочки», «Підстава зняття/виключення», «Постанова ВЛК», «Дата ВЛК» відомості відсутні. Дата уточнення даних 03.11.2025 року.

Вважаючи, що позивач повинен бути виключений з військового обліку через визнання його непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час, останній звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою від 16.12.2025 року про виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У вказаній заяві позивач просив внести коректні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, змінивши статус ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з «військовозобов`язаний» на «виключений з військового обліку».

До заяви від 16.12.2025 року позивачем додано:

Військово-обліковий документ (Резерв+) ОСОБА_1 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13 (Тимчасове посвідчення №5780);

Завірені копії документів, що уповноважують адвоката Чумака С.Г. представляти інтереси та засвідчувати вірність копій документів ОСОБА_1 .

Дане звернення було надіслано на адресу відповідача 16.12.2025 р. цінним листом з описом вкладення за трек-номером №7901200184117 та відповідно до інформації про відстеження поштового відправлення на офіційному веб-порталі АТ «Укрпошта» було вручено уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_1 22.12.2025 року.

Відповідь на вказану заяву позивачем отримана не була. Будь які докази розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.12.2025 року в матеріалах справи відсутні.

Спірним в межах заявлених позовних вимог є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невжиття заходів по внесенню відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України «Про Загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 р. оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 р. (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 р. (далі - Закон №2232-ХІІ; в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною десятою статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Пунктом 11 статті 38 Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно з частиною 6 статті 37 Закону № 2232-XII в редакції від 01.01.2008 року виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до ч. 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч.9 статті 5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Згідно з пунктом 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним.

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

Портал;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як зазначено у позові, позивач пройшов медичний огляд та відповідно до довідки ВЛК від 31.01.2008 був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатний у військовий час, у зв`язку з чим був виключений ІНФОРМАЦІЯ_14 з обліку. Однак, відповідно до інформації з електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+" позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний. Відомості про постанову ВЛК відсутні.

У відповідності до приписів Порядку №559 позивач звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін – ІНФОРМАЦІЯ_15 .

У встановлений пунктом 4 Порядку № 559 строк зміни до Реєстру щодо ОСОБА_1 внесені не були. Докази внесення змін до суду не надані.

При цьому, заява позивача по суті поставлених питань не розглядалась, підстави неможливості внесення таких змін не зазначено.

Отже, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що заяву позивача щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку з додатками належним чином розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідками її розгляду прийнято рішення щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, або ж відсутності підстав для їх внесення.

При вирішенні цієї справи, суд враховує, що бездіяльність - це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача від 16.12.2025 року.

З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку.

При цьому, з огляду на те, що заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань та відповідачем не було надано оцінки доданим до неї документів, похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду.

З огляду на те, що відповідно до Порядку №559 зміни у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо даних військовозобов`язаних вносяться за результатами розгляду звернення такого військовозобов`язаного, яке у даному випадку розглянуто не було, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку є передчасними.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн., який, враховуючи задоволення основної позовної вимоги, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 16.12.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук