Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №333/6117/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/6117/26

Провадження № 3/333/1723/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 24 травня 2026 року о 09 годині 00 хвилин, в м. Запоріжжі, по Оріхівському шосе, 14А км., керував транспортним засобом Reno Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення правил дорожнього руху, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Рогозін Олексій Вікторович, подав до суду клопотання, в якому просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте не відмовлявся від такого огляду в закладі охорони здоров`я, отже останнім не було порушено п. 2.5 ПДР України. Вважає, що працівниками поліції було допущено порушення порядку огляду водія на стан сп`яніння відповідно до вимог пункту 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

В статті 260 КУпАП наведений перелік заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, які можуть застосовуватися до особи у випадках, прямо передбачених законами України, та з визначеною метою, зокрема такий вид заходу, як відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В пунктах 1-4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N 1103 (далі Порядок N 1103), зазначено, що цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду. Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та/або лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

В пунктах 7-8 розділу ІІ Інструкції зазначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Тобто, у випадку наявності у водія ознак стану сп`яніння, які поліцейський повинен повідомити перед застосуванням заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення та зазначити в направленні на огляд, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, та/або в закладі охорони здоров`я. При цьому особа повинна бути чітко поінформована про підстави і порядок такого огляду, можливість вибору одного з видів огляду, або обох з них, чи право взагалі відмовитися від огляду і розуміти наслідки своїх дій.

Так, згідно з п.п.2-3 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння.

Виявлення відповідних ознак сп`яніння є передумовою задля подальшого дотримання положень ст. 266 КУпАП. З`ясування цих обставин має вирішальне значення, оскільки саме наявність таких дійсних ознак надає можливість працівникам патрульної поліції запропонувати проходження огляду та усуває сумніви у дотриманні певної процедури з боку працівників поліції та утримує від формального підходу до з`ясування всіх обставин.

Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження провини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674108 від 24.05.2026 (а.с.3), надано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.05.2026, в якому зазначені виявленні ознаки сп`яніння: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота та зазначено, що огляд із застосуванням спеціального технічного приладу – алкотестера АLCOTEST 6820 "Drager" не проводився у зв`язку з відмовою (а.с.6); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою алкотестера АLCOTEST 6820 "Drager", зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с.7); рапортом поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Романа Віницького від 24.05.2026 (а.с.8); довідку органу поліції про відсутність повторності за ст. 130 КУпАП та наявності посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 05.01.2018 (а.с.9); довідку з системи "Армор" (а.с.10), відеозапис на DVD-диску доданого до матеріалів справи (а.с.11).

Суд зазначає, що положеннями нормативно-правових актів встановлено чітку та послідовну процедуру проведення огляду водія на стан сп`яніння. Зокрема, відмова водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу є підставою для його направлення до закладу охорони здоров`я, а не для автоматичного висновку про відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку. При цьому юридичне значення для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП має встановлена належними та допустимими доказами відмова водія від проходження огляду в цілому, з урахуванням визначеної законом процедури його проведення.

Як вбачається з дослідженого судом відеозапису, на 14 хвилині 55 секунді зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Разом із тим, подальша поведінка ОСОБА_1 свідчить про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння взагалі, на 18 хвилині 30 секунді відеозапису зафіксовано, що працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 можливість пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що останній не висловлює відмови від проходження такого огляду. Навпаки, з його поведінки та висловлювань вбачається готовність пройти огляд у медичному закладі, зокрема він зазначає: "Я нікуди не спішу".

Таким чином, дослідженим судом відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився лише від запропонованого огляду на місці зупинки транспортного засобу, однак від проходження огляду у закладі охорони здоров`я він не відмовлявся.

За таких обставин після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу у працівника поліції виник обов`язок, передбачений пунктом 6 Порядку № 1103, направити його до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Однак зазначеного обов`язку працівником поліції виконано не було. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 було фактично направлено до закладу охорони здоров`я для проходження огляду, а також доказів того, що він відмовився від проходження такого огляду в медичному закладі.

При цьому суд звертає увагу, що відмова водія від огляду на місці зупинки та відмова від проходження огляду у закладі охорони здоров`я є різними процесуальними діями, кожна з яких має оцінюватися з урахуванням установленого законодавством порядку проведення огляду.

Сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу не може бути безумовно ототожнений з відмовою від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, оскільки після такої відмови законодавством прямо передбачено подальше направлення водія до закладу охорони здоров`я. У цьому випадку ОСОБА_1 від проходження такого огляду не відмовлявся, а тому працівник поліції був зобов`язаний забезпечити подальше проходження ним процедури огляду.

Інше тлумачення наведених положень фактично призводило б до притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду, який їй фактично не було забезпечено, незважаючи на її згоду пройти його у закладі охорони здоров`я.

У даному випадку судом встановлено, що особа відмовилася від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, однак не відмовлялася від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, а працівником поліції не було виконано передбаченого пунктом 6 Порядку № 1103 обов`язку щодо її направлення для проведення такого огляду.

Отже, зібраними у справі доказами не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

За статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки посадовою особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано достатньо доказів протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності ОСОБА_1 , яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя висновує, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130 ч.1, 247 п.1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції – Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови складено 27 серпня 2026 року.

Суддя В.М. Ходько