Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №317/391/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

№ 317/391/26

№/п 1-кп/317/272/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12024087020000243 від 02.07.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Запоріжжя, який має повну загальну середню освіту, який перебував на посаді стрільця 2-го відділення 1-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти 4-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військовослужбовця за мобілізацією, у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (10.01.2025 звільнений від кримінальної відповідальності Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на підставі ч. 5 ст.401 КК України),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 407 ч.5, 408 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по особовому складу) № 3 від 03.01.2023 солдата ОСОБА_4 (по мобілізації), який прибув для проходження військової служби із військової частини НОМЕР_1 та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03 січня 2023 року N?1o/с на посаду кулеметника 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення, з 03 січня 2023 року зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Згідно зі ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби 3С України) солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам?ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (надалі - Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - заборонені до обігу на території України, речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.

Також, відповідно до ст. 13 Закону, на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Відповідно до Списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» Таблиці І Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №? 770, якою затверджено «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» в редакції станом на 01.05.2024, канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Проте, в порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту, за наступних обставин.

01.07.2024, приблизно о 21:21 год., перебуваючи біля будинку № 2, розташованого по вул. Поштова у місті Запоріжжі, в пакеті з-під кави «Jacobs», поміщеного до сумки через плече, яку мав із собою, незаконно зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, маса якого складає 8,609 г (в перерахунку на висушену речовину), з метою його особистого подальшого вживання, без мети збуту.

Крім того, встановлено, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 Національної гвардії України № 25 від 30.01.2025 солдата ОСОБА_4 зараховано в списки особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 2-го відділення 1-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти 4-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 отримав короткострокову відпустку з 17-00 год. 10.06.2025 до 06-00 год. 11.06.2025, після завершення якої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, вчасно, 11.06.2025, не з?явився з короткострокової відпустки на службу до місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 НГУ, розташованого у АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов?язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 18.06.2025, до моменту встановлення його місцезнаходження та доставлення до місця служби.

Крім того, встановлено, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 Національної гвардії України № 25 від 30.01.2025 солдата ОСОБА_4 зараховано в списки особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 2-го відділення 1-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти 4-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 28.07.2025 солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 НГУ, розташованого у АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов?язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 06.08.2025, до моменту встановлення його місцезнаходження та доставлення до місця служби.

Крім того, встановлено, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 Національної гвардії України № 25 від 30.01.2025 солдата ОСОБА_4 зараховано в списки особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 2-го відділення 1-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти 4-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 18.08.2025 солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації 4-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 НГУ (військовий об?єкт «аеродром «Широке»), розташоване у Запорізькому районі Запорізької області, після чого, свої службові обов?язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, підтвердив, що дійсно вчинив їх при вищевикладених обставинах, пояснив суду, що у липні 2024 року у м. Запоріжжі він мав при собі у сумці для власного вживання маріхуану, що перебувала в пакеті з-під кави, яку у нього вилучили працівники поліції. Також вказав, що протягом літа 2025 року тричі самовільно залишав військову частину НОМЕР_1 НГУ без дозволу командира, в останнє не бажаючи повертатись до служби, підтвердив, що розумів що вчиняє злочини, адже був обізнаний з військовими статутами та обов`язками, знав, що у державі діє воєнний стан. У вчиненому розкаявся.

Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України та наслідки її застосування, суд вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 309 ч.1 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту; за ст. 407 ч.5 КК України, як нез?явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану (епізод від 11.06.2025), як самовільне залишення військовослужбовцем місця служби, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану (епізод від 28.07.2025), та за ст. 408 ч.4 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану (епізод від 18.08.2025).

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок (ст. 309 ч.1 КК України), тяжкий злочин (ст. 407 ч.5 КК України) та особливо тяжкий злочин (ст. 408 ч.4 КК України).

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що він раніше не судимий, за місцем несення військової служби характеризувався негативно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є повторність кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, беручи до уваги характер, тяжкість та сукупність вчинених кримінальних правопорушень, положення ч. 1 ст. 69 та ч.1 ст. 75 КК України щодо заборони застосування цих норм до осіб, які вчинили, зокрема, злочини, передбачені ст.ст. 407, 408 КК України, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не було заявлено.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

З обвинуваченого на підставі ст. ст. 124-126 КПК України підлягають стягненню витрати на проведення судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-24/12439-НЗПРАП від 04.07.2024 року у сумі 1514,56 грн., розмір витрат підтверджується наданою суду довідкою з Запорізького НДЕКЦ МВС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 407 ч.5, 408 ч. 4 КК України та призначити йому покарання:

-за ст. 309 ч.1 КК України – у вигляді двох років обмеження волі;

-за ст. 407 ч.5 КК України – у вигляді п`яти років позбавлення волі;

-за ст. 408 ч.4 КК України – у вигляді п`яти років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді п`яти років шести місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави Україна витрати на проведення судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-24/12439-НЗПРАП від 04.07.2024 року у сумі 1514,56 грн.

Речовий доказ: наркотичний засіб канабіс, масою 8,071 г., що перебуває у камері схову ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Строк покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту його фактичного затримання - з 08.06.2026 року.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 перебування його під вартою з 25.11.2025 року по 30.01.2026 року включно.

До набрання вироком суду законної сили, відносно ОСОБА_4 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, через Запорізький районний суд Запорізької області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1