Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/14056/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14056/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.02.2026 обчисленої з урахуванням розміру посадового окладу, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах, визначених у Довідці від 01.05.2026 № ЮО112549, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2026 обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах, визначених у Довідці від 01.05.2026 № ЮО112549, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2026 перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії, відповідно до вимог постанови Кабінету і Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2026 обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року по справі № 420/5302/26, ІНФОРМАЦІЯ_1 , були виготовлена та надана довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 року від 01.05.2026 року № ЮО112549 та направлена вказана довідка до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для здійснення перерахунку пенсії. З метою реалізації права на перерахунок пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.

Крім того, позивач посилається на те, що з 01.03.2026 року відповідач провів індексацію його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, однак при цьому фактичний розмір пенсії було обмежено максимальним розміром. На думку позивача, таке обмеження є протиправним, не відповідає нормам Конституції України а порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Позивач уважаючи протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновлено довідки та щодо обмеження пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

20.05.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі від 19.05.2026 року.

Ухвалою від 25.05.2026 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/14056/26 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.

29.05.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.05.2026 № ЮО112549 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 не вбачається, оскільки до Головного управління Пенсійного фонду України не надходило відповідного повідомлення про наявність підстав для проведення такого перерахунку.

Відповідач зазначив, що відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення проводиться на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. При цьому Пенсійний фонд здійснює перерахунок на підставі документів, що надходять від уповноважених органів.

Крім того, Головне управління послалося на те, що розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців і окремих його складових для обчислення або перерахунку пенсії не належить до компетенції органів Пенсійного фонду України. На думку відповідача, надана позивачем довідка була складена та подана з порушенням вимог Порядку № 45, а тому відсутні законні підстави для проведення повторного перерахунку пенсії та її виплати з 01.02.2026.

Також відповідач зазначив, що з 01.03.2026 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 у сумі 2 595,00 грн. При цьому послався на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі № 420/8644/25, яким було встановлено проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 без обмеження максимального розміру. Відповідач зазначив, що визначений на цю дату розмір пенсії становив 29 568,66 грн, а з 01.01.2026, з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, розмір пенсії становить 27 656,96 грн.

Щодо вимоги про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром відповідач зазначив, що статтею 2 Закону України № 3668 встановлено максимальний розмір пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. На думку Головного управління, положення зазначеної норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому підстав для виплати позивачу пенсії у розмірі, що перевищує десять прожиткових мінімумів, немає.

У підсумку Головне управління зазначило, що прав та інтересів позивача не порушувало, діяло на підставі та в межах чинного законодавства України, а тому законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні, у зв`язку з чим просило суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головому управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 р. № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2026 року.

Згідно розрахунку пенсії з 01.01.2026 року підсумок пенсії (з надбавками) позивача склав 32163,66 грн, з урахуванням максимального розміру 29568,66 грн; з урахуванням пониження суми 295568,66 згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025 до виплати позивачу з 01.03.2026 року визначено пенсію у розмірі 27656,96 грн.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року по справі №420/5302/26 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 з встановленням у довідці посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 з встановленням у довідці посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених відповідно до посадового окладу, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року по справі №420/5302/26, ІНФОРМАЦІЯ_1 склав та направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку № ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 року за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести з 01.02.2026 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № ЮО112549 від 01.05.2026 року, без обмеження пенсії максимальним розміром; провести перерахунок пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром.

Листом від 13.05.2026 року № 262-27492/Д-02/8-1500/26, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки. Також зазначило, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 року по справі № 420/8644/25, було установлено з 01.02.2023 провести перерахунок пенсії позивача без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 29568,66 грн. Відповідно до статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсія позивача з 01.01.2026 року становить 27656,96 грн.

Уважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, а також щодо здійснення перерахунку його пенсії із обмеженням її максимальним розміром, позивач звернувся із позовом до адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

За Законом №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами 2 та 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад, оклад за військовим званням; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); 3)одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 Закону №2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням."

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року по справі №420/5302/26, ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовив довідку № ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , в якій зазначено розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року.

Вказану довідку подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для проведення на її підставі перерахунку пенсії позивача.

Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року не проведено.

У відзиві відповідача зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.

Суд звертає увагу, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особу було звільнено із служби, у пенсійного органу не виникало обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій визначені Порядком № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Своєю чергою, пунктом 3 Порядку № 45 унормовано, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом інформування територіального органу Пенсійного фонду України: органами влади (у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45) або шляхом безпосереднього звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами.

Водночас суд зазначає, що централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.

Проте, коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, а пенсіонерові в її видачі відповідним державним органом буде відмовлено, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21, від 17.10.2023 у справі №380/657/22, від 14.07.2023 у справі №380/2246/22, від 28.11.2023 у справі №160/12994/22, від 17.01.2024 у справі №420/437/21 та від 04.04.2024 у справі № 380/859/23.

Відтак отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої на підставі рішення суду, має наслідком виникнення для Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обов`язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в якій зазначено розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року. Тобто, у відповідача на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки ЮО112549 від 01.05.2026 року виник обов`язок у відповідності до Закону №2262-XII перерахувати пенсію.

При цьому, такий перерахунок має бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто у відповідності до частини 2 статті 51 Закону №2262-XII.

У спірному випадку відповідач, враховуючи вимоги наведеної вище норми, має провести перерахунок, починаючи з 01.02.2026 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 1 Закону №2262-ХІІ визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Положення ст.43 Закону № 2262-ХІІ свого часу були доповнені згідно з пп.4 п.29 розд.II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" новою частиною наступного змісту: "Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначене положення в цілому було визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

В подальшому, відповідно до п.8 ч.6 розд.ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VІ, частину п`яту ст.43 Закону № 2262-ХІІ було викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р. № 911-VIII, чинній з 01.01.2016 р. по 20.12.2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII зі змінами, а саме: ч.7 ст.43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 р. ч.7 ст.43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Згідно Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Тобто, протягом 2017 року ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 р. у справі № 638/6363/17 та від 12.03.2019 р. у справі № 522/3049/17.

Відповідачем не заперечується, що в березні 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України здійснено перерахунок позивача з 01.03.2026 р. та застосовано обмеження розміру пенсії максимальним розміром.

Так, відповідно до ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, за змістом норм ст.2, п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI розміри призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій, зокрема, і належної позивачу пенсії, не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 р. № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 р. ч.7 ст.43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Проте, як вже зазначалось, залишалась чинною норма ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI, яка дублює положення ч.7 ст.43 Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та робиться посилання на дію цієї статті, в тому числі на призначені пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІІ.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про чинність Закону України "Про Рахункову палату", офіційного тлумачення положень ч.2 ст.150 Конституції України, а також ч.2 ст.70 Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14 грудня 2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення КСУ мають пряму дію.

Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 р. № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Враховуючи наведене, з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 ухвалено пізніше Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 має пряму дію в часі та має застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли після його ухвалення.

Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Згідно п.2 резолютивної частини цього Рішення Конституційного Суду України приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, приписи ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI зі змінами втратили чинність з 13.04.2023 р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах належать застосуванню норми ч.7 ст.43 Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, яке має пряму дію, а тому відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2026 р.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в проведенні з 01.02.2026 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2026 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2026 року перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2026 року, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2026 року пенсії позивача максимальним розміром та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2026 року перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Отже, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01.02.2026 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 ЮО112549 від 01.05.2026 року про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2026 року, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2026 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ: 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.08.2026 року.

Суддя Г. В. Лебедєва